Східний Калімантан
| Східний Калімантан | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
індонез. Propinsi Kalimantan-Timur[1] | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз: Ruhui Rahayu 
| |||||
| Адм. центр | Самаринда[3]
| ||||
| Країна |  Індонезія[4][5]
| ||||
| |||||
| Номерний знак | KT
| ||||
| Офіційна мова | індонезійська
| ||||
| Населення | |||||
| - повне | 3 553 143 осіб (2020), 4 045 900 осіб (2024)[6]
| ||||
| Площа | |||||
| - повна | 129 066,64 км²
| ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 69 м | ||||
| - мінімальна | 69 м | ||||
| Дата заснування | 2 липня 1958 і 1 січня 1957[1]
| ||||
| Губернатор | Isran Noord
| ||||
| Вебсайт | kaltimprov.go.id
| ||||
| Код ISO 3166-2 | ID-KI
| ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Східний Калімантан (індонез. Kalimantan Timur, також скорочено Kaltim) — найбільша після Папуа індонезійська провінція. Розташована на острові Калімантан. Площа — 204 534 км². Населення — 3 553 143 осіб (2010). Адміністративний центр — місто Самаринда.
Провінція ділиться на 10 округів і 4 міських муніципалітету[a]:
| № | Округ | Адміністративний центр | Площа, км² |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Округа Беран | Танджунгредеп | 32 700 | 179 444 |
| 2 | Округа Булунган | Танджунгселор | 18 010 | 113 045 |
| 3 | Східний Кутай | Сангат | 35 747 | 253 904 |
| 4 | Західний Кутай | Сендавар | 33 052 | 165 934 |
| 5 | Кутай-Картанегара | Тенгаронг | 27 263 | 62 6286 |
| 6 | Округа Малінау | Малінау | 42 620 | 62 423 |
| 7 | Округа Нунукан | Нунукан | 14 493 | 140 842 |
| 8 | Округа Пасір | Танах-Грогот | 11 604 | 231 593 |
| 9 | Північний Пенаджам-Пасеря | Пенаджам | 3333 | 142 693 |
| 10 | Округа Тана-Тідунг | Тіденг-Пале | 4828 | 15 147 |
| 11 | місто Балікпапан | - | 946 | 559 196 |
| 12 | місто Бонтанг | - | 498 | 140 787 |
| 13 | місто Самаринда | - | 718 | 726 223 |
| 14 | місто Таракан | - | 251 | 193 069 |
| Усього | 226 063 | 3 550 586 |
Основою економіки є видобуток нафти, газу, вугілля, золота, лісова промисловість, а також сільське господарство та туризм. Нафта видобувається у районі Самаринда та за допомогою трубопроводу надходить на нафтопереробний завод у Балікпапані. В окрузі Булунган налагоджено виробництво метанолу, у Бонтанзі виробляють нітрогенні добрива. На місцевій сировині працює також деревообробна та целюлозно-паперова промисловість. Кустарні промисли представлені плетеними виробами з ротанґової пальми, виробами з дерева, виробами з перлів та дорогоцінних каменів.
Об'єктами туризму є острови Дераван, даякське село Пампанга, крокодиляча ферма у Балікпапані, оленяча ферма у Пенаджамі.
Особливою популярністю серед туристів користується національний парк Каяні-Ментаранг, багатий ендеміками та реліктами тваринного світу екваторіальних лісів. Тут збереглися малайський ящір, носач, макака-крабоїд, гібони, товсті лорі, довгоп'яти, димчаста пантера, мармуровий та суматранський коти, видра, вівера, малайський ведмідь, гомрай великий, калао білогорлий та довгохвостий, білохвостий фазан (лат. Lophura bulweri).
- ↑ У таблиці вказано дані до виокремлення Північного Калімантану
- ↑ а б Pasal 1 // Undang-undang tentang pembentukan daerah otonom Propinsi Kalimantan-Barat, Kalimantan-Selatan dan Kalimantan-Timur — 1956.
- ↑ Pasal 3 ayat (1) // Undang-Undang tentang Pembentukan Provinsi Kalimantan Utara — 2012.
- ↑ Pasal 2 ayat (1) // Undang-undang tentang pembentukan daerah otonom Propinsi Kalimantan-Barat, Kalimantan-Selatan dan Kalimantan-Timur — 1956.
- ↑ East Kalimantan Province Administrative Division Data and Code 2015
- ↑ Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 2744.
- Офіційна сторінка [Архівовано 17 травня 2007 у Wayback Machine.]
- WWF Heart of Borneo conservation initiative [Архівовано 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Муніципалітети |  | |
|---|---|---|
| Округи | ||