Східний Калімантан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Східний Калімантан
Coat of Arms of East Kalimantan.svg
Девіз: Ruhui Rahayu
IndonesiaEastKalimantan.png
Столиця Самаринда
Губернатор Yurnalis Ngayoh
Площа 204 534 км²
Населення 3553143 (2010)[1]
Етнічні групи Яванці (30%), буги (18%), банджар (14%), кутаї (9%)[2]
Релігія Іслам (85,2%), католицизм та протестантство (13,2%), буддизм (0,62%), Індуїзм (0,19%)
Мови індонезійська мова, банджарський мову
Часовий пояс WITA (UTC+8)
Сайт Офіційна сторінка

Координати: 1°30′ пн. ш. 116°30′ сх. д. / 1.500° пн. ш. 116.500° сх. д. / 1.500; 116.500 Східний Калімантан (інд. Kalimantan Timur, також скорочено Kaltim) — найбільша після Папуа індонезійська провінція. Розташована на острові Калімантан. Площа — 204 534 км². Населення — 3 553 143 осіб (2010). Адміністративний центр — місто Самаринда.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Провінція ділиться на 10 округів і 4 міських муніципалітету:

Округ Адміністративний центр Площа,
км²
Населення,
осіб (2010)
1 Округа Беран Танджунгредеп 32 700 179 444
2 Округа Булунган Танджунгселор 18 010 113 045
3 Округа Східне кутатися Сангат 35 747 253 904
4 Округа Західне кутатися Сендавар 33 052 165 934
5 Округа кутатися-Картанегара Тенгаронг 27 263 62 6286
6 Округа Малінау Малінау 42 620 62 423
7 Округа Нунукан Нунукан 14 493 140 842
8 Округа Пасір Танах-Грогот 11 604 231 593
9 Округа Північний Пенаджам-Пасеря Пенаджам 3333 142 693
10 Округа Тана-Тідунг Тіденг-Пале 4828 15 147
11 місто Балікпапан - 946 559 196
12 місто Бонтанг - 498 140 787
13 місто Самаринда - 718 726 223
14 місто Таракан - 251 193 069
Усього 226 063 3 550 586

Економіка[ред.ред. код]

Основою економіки є видобуток нафти, газу, вугілля, золота, лісова промисловість, а також сільське господарство та туризм. Нафта видобувається у районі Самаринда та за допомогою трубопроводу надходить на нафтопереробний завод у Балікпапані. В окрузі Булунган налагоджено виробництво метанолу, у Бонтанзі виробляють нітрогенні добрива. На місцевій сировині працює також деревообробна та целюлозно-паперова промисловість. Кустарні промисли представлені плетеними виробами з ротанґової пальми, виробами з дерева, виробами з перлів та дорогоцінних каменів.

Природні умови та туризм[ред.ред. код]

Об'єктами туризму є острови Дераван, даякське село Пампанга, крокодиляча ферма у Балікпапані, оленяча ферма у Пенаджамі.

Особливою популярністю серед туристів користується національний парк Каяні-Ментаранг, багатий ендеміками та реліктами тваринного світу екваторіальних лісів. Тут збереглися малайський ящір, носач, макака-крабоїд, гібони, товсті лорі, довгоп'яти, димчаста пантера, мармуровий та суматранський коти, видра, вівера, малайський ведмідь, малайський гомрай, зморшкуватий та шлемоклювий калао, білохвостий фазан.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Официальный сайт Центрального статистического агентства Индонезии
  2. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. Institute of Southeast Asian Studies. 2003. 

Посилання[ред.ред. код]


Індонезія Це незавершена стаття з географії Індонезії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.