Берегівський район (1953—2020)

Берегівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Файл:Bereg rs.gif Герб Прапор
Район на карті Закарпатська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Закарпатська область
Код КОАТУУ:	2120400000
Утворений:	1953
Населення:	▼ ▼ 50 340 (на 01.01.2020)
Площа:	635 км²
Густота:	81.4 осіб/км²
Тел. код:	+380-3141
Поштові індекси:	90210—90264
Населені пункти та ради
Районний центр:	Берегове
Селищні ради:	1
Сільські ради:	30
Смт:	1
Села:	42
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Ревак Степан Степанович
Голова РДА:	Свищо Ігор Йосипович
Адреса:	90200, Закарпатська обл., м. Берегово, вул. Мукачівська, 6
Мапа
Берегівський район у Вікісховищі

Бе́регівський райо́н — район у південно-західній частині Закарпатської області. На півночі він межує з Мукачівським районом, на сході — з Іршавським та Виноградівським, на заході — з Ужгородським районом, на півдні і південному заході проходить кордон України з Угорською Республікою.

Географія

Поверхня Берегівського району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат. По території, району протікають ріки Боржава, Тиса, канали Верке та Чорний Мочар. З корисних копалин тут є поліметалічні руди, барити, алуніти, вугілля, будівельні матеріали, зокрема перліти.

Район вкрито густою сіткою шосейних шляхів. По території району також проходить залізнична лінія Чоп-Батьово-Виноградів.

Історія

Територія району заселена з давніх-давен. Виявлено багато стоянок, найдавніші з яких датовані понад 12 тис. років тому. З приходом угорських племен в Х ст. на території району засновуються нові укріплені поселення. В ХІ ст. засновано м. Лампертсас, яке пізніше одержало назву Берегсас. У 1241 році територію району спустошили орди хана Батия. Після навали місто та навколишні поселення почали заселяти нові переселенці. Землі мали багато привілеїв. 1271 року місто стає центром Березької жупи.

У 1347 році місту надано статут королівського міста, воно одержало свою печатку. На початку XVIII ст. Берегівщина стає одним з центрів визвольної війни угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці проти Габсбургів. Після розгрому повстання в 1711 році місто стає власністю австрійського графа Шенборна—Бухгейма. Основним заняттям населення в ті часи було землеробство та виноградарство. Після першої світової війни територія району, як і Закарпаття ввійшла до складу Чехословаччини.

В 1938 році угорські війська захопили територію Берегівського району. У жовтні 1944 року радянські війська зайняли територію району. В 1946 році був утворений Берегівський округ з центром в Берегові. В 1953 році утворений Берегівський район.

Персоналії

• Бращайко Михайло — український політичний дія Закарпаття, Голова конституційно-правничої комісії Сойму Карпатської України. Народився у селі Балажер.

Культура

Мережа установ культури і мистецтва Берегівського району складається: з 44 закладів клубного типу, 41 бібліотеки, 4 дитячих мистецьких шкіл, Угорського драматичного театру ім. Д.Іейша, 4 музеїв на громадських засадах.

Відродження народного мистецтва, розвиток художньої самодіяльності та організацію дозвілля населення району забезпечують Районний центр культури і довкілля, міський будинок культури «Геолог», 2 сільських будинки фольклору (с. Великі Береги, Квасово), Центр дозвілля (с. Берегуйфалу), 12 сільським будинків культури, 4 міським та 19 сільським клубів, 4 клуби-бібліотеки.

В закладах культури клубного типу працює 60 чоловік, з яких 54 забезпечують культурно-освітню діяльність. В клубних установах району працюють 365 клубних формувань з кількістю учасників 4313, з них 229 — гуртки художньої самодіяльності, в тому числі 101 дитячих. Три колективи носять звання «народний». Клубними закладами організовуються культурно-масові заходи з нагоди відзначення державних, релігійних, традиційних свят та урочистостей. Щорічно проводяться фестиваль «Бережський тиждень», осінній фестиваль «Золота осінь», народні свята винозбирання, свята урожаю, Міжнародний конкурс дитячої художньої творчості «Природа очима дітей» до дня пам'яті Чорнобильської катастрофи, обласний фестиваль виконавців угорської пісні.

Населення

На території району розташовано 43 населених пунктів, підпорядковані 30 сільським та 1 селищній радам. Районний центр — місто Берегове. Станом на 5 грудня 2001 року чисельність населення району становила 54,0 тис. осіб, тобто 4,3% від загальної чисельності населення області.

Національний склад населення району за переписом 2001 року

• угорці — 76,1%
• українці — 18,8%
• цигани — 4,1%
• росіяни — 0,7%

Етномовний склад населених пунктів район (рідні мови населення)

	українська	угорська	російська
БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН	18,83	80,23	0,75
смт БАТЬОВО	32,85	64,64	2,02
с. БАТРАДЬ	21,78	77,19	0,98
с. ГОРОНГЛАБ	19,82	79,05	1,13
с. ВЕЛИКІ БЕРЕГИ	11,69	87,44	0,59
с. БАДАЛОВО	1,34	98,19	0,29
с. ВАРИ	1,59	98,09	0,19
с. БОРЖАВА	4,59	95,07	0,27
с. ВЕЛИКА БИЙГАНЬ	11,89	87,53	0,53
с. МАЛА БИЙГАНЬ	3,69	95,62	0,54
с. ГАЛАБОР	1,6	98,14	0,27
с. ГУТ	3,77	95,79	0,44
с. ГАТЬ	5,45	94,2	0,22
с. ЧІКОШ-ГОРОНДА	71,25	27,5	-
с. ГЕЧА	10,39	88,64	0,68
с. ВЕЛИКА БАКТА	60,74	31,23	6,59
с. ЧОМА	11,46	87,99	0,55
с. КІДЬОШ	12,63	86,93	0,34
с. ДИЙДА	16,1	83,41	0,45
с. ШОМ	4,4	95,23	0,18
с. КАШТАНОВО	97,33	1,15	1,53
с. БЕНЕ	8,45	90,63	0,78
с. ЗАПСОНЬ	5,23	94,27	0,44
с. ЯНОШІ	8,13	91,53	0,15
с. БАЛАЖЕР	9,31	90,32	0,37
с. КВАСОВО	93,1	5,67	1,22
с. КОСОНЬ	2,91	96,11	0,77
с. МОЧОЛА	18,37	80,15	1,04
с. АСТЕЙ	11,67	87,3	0,74
с. ГУНЯДІ	97,23	2,77	-
с. МУЖІЄВО	16,4	82,31	1,2
с. НИЖНІ РЕМЕТИ	97,8	0,81	1,16
с. ВЕРХНІ РЕМЕТИ	97,96	1,02	1,02
с. БЕРЕГУЙФАЛУ	17,55	82,19	0,16
с. ОРОСІЄВО	4,47	95,08	0,34
с. ПОПОВО	1,4	97,95	0,54
с. ГЕТЕН	0,92	98,55	0,13
с. МАЛЕ ПОПОВО	2,86	97,14	-
с. РАФАЙНОВО	2,57	96,41	0,92
с. СВОБОДА	64,87	33,61	1,17
с. БАДІВ	98,72	0,55	0,73
с. БАКОШ	49,09	49,7	1,01
с. ДАНИЛІВКА	95,13	3,45	1,22
с. ЧЕТФАЛВА	2,38	97,35	0,26

Посилання

• Берегівський район - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)