Батьово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Батьово
Герб Батьового
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Берегівський район
Громада Батівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA21020010010017959
Облікова картка Батьово 
Основні дані
Перша згадка 1205 (819 років)
Статус із 2024 року
Площа км²
Населення 2914 (01.01.2022)[1]
Густота 607 осіб/км²;
Поштовий індекс 90212
Телефонний код +380 3141
Географічні координати 48°22′ пн. ш. 22°23′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 105 м[2]


Відстань
Найближча залізнична станція: Батьово
До райцентру:
 - фізична: 25 км
 - залізницею: 41 км
 - автошляхами: 31,8 км
До обл. центру:
 - залізницею: 38 км
 - автошляхами: 37,5 км
Селищна влада
Адреса Закарпатська обл., Берегівський р-н, смт Батьово, вул. Кошута, 128
Голова селищної ради Тараненко Дмитро Олександрович
Карта
Батьово. Карта розташування: Україна
Батьово
Батьово
Батьово. Карта розташування: Закарпатська область
Батьово
Батьово
Мапа

Батьово у Вікісховищі

Ба́тьово (колишні назви — Батьу, Вузлове) — селище в Україні, адміністративний центр Батівської селищної громади Берегівського району Закарпатської області. Населення 2 914 осіб (станом на 1 січня 2022 року).

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване за 33 км від районного центру (автошлях Т 0707). У Через селище пролягає залізнична лінія Ужгород — Солотвино, на якій розташована однойменна залізнична станція. Діє пункт контролю Батєве на кордоні з Угорщиною.

Історія

[ред. | ред. код]

В околицях селища виявлено три поселення: одне — епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) і два — перших століть нашої ери (на одному з них досліджено 9 печей виробничого призначення).

Перші згадки про Батьово виявлені в письмових джерелах 1205 року. Щодо назви, то є припущення, начебто в цих місцях відпочивав хан Батий із військом під час свого чергового походу. За іншою версією,  при весняних паводках навколишня місцевість сильно затоплювалась, утворюючи брудні вибоїни (угор. Kátyú, яке згодом трансформувалось в «Bátyú»).

На початку XIII століття село кілька разів переходило у власність різних феодалів, допоки не опинилось у власності заможної угорської родини Лоняї, представники якого володіли селом у 1285—1920 роках.  

Велике значення для села мала залізниця, яка була прокладена в XIX столітті. Зокрема, 24 жовтня 1872 року було відкрито дільницю Угорської Північно-Східної залізниці Чоп — Королево, що прокладена через Батьово, а 4 грудня 1872 було відкрито відгалужену дистанцію Батьово — Мукачево Угорської Північно-Східної залізниці.

Село належало до Австро-Угорської імперії, а від її розпаду у 19181938 роках було частиною Чехословаччини. Лише наприкінці березня до початку травня 1919 року в Батьово існувала радянська влада. У 1921 році в селі створена організація Комуністичної партії Чехословаччини.

Під час окупації Батьово Угорським королівством, 41 родину кинули до концтабору, а близько 90 осіб відправили на примусові роботи. 28 жовтня 1944 року частини Червоної армії визволили Батьово від фашистів. У 1946 році село перейменоване на Вузлове. Передбачалось, що його населення, зайняте здебільшого в обслуговуванні залізниці та пов'язаних з нею підприємств, збільшиться втроє. В селищі було зведено невеличкий мікрорайон з 5-поверхівками, планувалось створення розважального центру та росту урбанізації. Однак ці плани не були реалізовані, і сьогодні Батьово по суті залишилось селом.    У 1970-х роках, за даними Історії міст і сіл Української РСР, у селі мешкало 2084 осіб. В ньому знаходилася бригада колгоспу імені XXI з'їзду КПРС (центральна садиба була у селі Свобода). За бригадою було закріплено 800 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 500 га орної землі. Вирощували зернові (переважно пшеницю, ячмінь, кукурудзу) та овочеві (переважно картоплю, капусту) культури. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

З 1971 року Вузловому надано статус селища міського типу.

У 1978 році в селищі став до ладу міжнародний контейнерний термінал. За трудові успіхи 17 передовиків були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі орденом Трудового Червоного Прапора — доярка колгоспу І. А. Бенце, орденом «Знак Пошани» — бригадир колгоспу Д. Д. Барат.

На території селища працювали: середня школа (32 вчителі і 421 учень), музична школа, бібліотека (книжковий фонд її становив 8,7 тисячі примірників), клуб (з залом на 150 місць), дільнична лікарня на 30 ліжок (11 медпрацівників, у тому числі 4 лікаря), обласний ревмокардіологічний дитячий санаторій, аптека, амбулаторія; стадіон, 7 крамниць, ресторан, кафе, відділення зв'язку, філія Ощадбанку, будинок побуту.

Рішенням № 137/95-ПВ Верховної Ради України від 2 березня 1995 року селищу відновлена історична назва Батьово[3].

Архітектура

[ред. | ред. код]
Реформатська церква

В селі є колишній палац родини Лоняї, збудований у XVIII столітті в стилі класицизму. На жаль, про його тодішній вигляд можна судити хіба з нечисленних світлин, сьогодні ж  шляхетне  походження будівлі видає хіба що алея дерев, яка залишилась від парку. Колишній палац, після численних перебудов, важко впізнати в нинішній будівлі «Закарпатського обласного притулку для дітей та підлітків». Саме в такому статусі існує колишній палац вже з 2000 року. За радянських часів в ньому містився санаторій. У 1944 році палац Лоняї слугував місцем збору угорців з навколишніх сіл, яких депортували в трудові табори на так звані «маленькі роботи».

Батівська селищна рада

Місцева реформатська церква побудована у 1802 році замість дерев'яної. У 1907 році церква була знищена пожежею, відбудована у 1910 році реконструйована у 1988 році. На подвір'ї церкви встановлено меморіальний знак на честь селян, загиблих під час другої світової війни та повоєнних сталінських репресій. Поруч із реформатською церквою в 1785 р. була заснована церковна школа. Сьогодні, вочевидь, зазнавши перебудов, вона має вигляд звичайного приватного будинку.

Будівля Батівської селищної ради збудоване за чехословацької влади в 1935 році, як сільська управа. Неподалік сільради була ще й будівля жандармерії, але на сьогодні вона перебудована до повної втрати автентичності.

Православною громадою села Батьова у 2012 році збудований храм в традиційному для цієї конфесії стилі.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • похований Кузьменко Сергій Миколайович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.
  • народився Менігерт Шімон (1897—1952), журналіст і поет закарпатського періоду між двома світовими війнами. У чеську епоху було опубліковано його шість томів віршів.
  • У ХІХ столітті, окрім родини Лоньяй, тут також була земля родини Бей та Zsigmond Bernáth, — це один з героїв роману «Дивний шлюб» Калмана Міксата.
  • Іржі Габріель (22 серпня 1930 р. Батьово, Закарпаття — 10 листопада 2020 р. Брно) — чеський філософ.
  • народився Гарані Йосип Йосипович (1921—2009) — український графік.

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

- три поселення: одне — епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) і два — перших століть нашої ери (на одному з них досліджено 9 печей виробничого призначення).

- колишній палац родини Лоняї, збудований в XVIII столітті в стилі класицизму.

- реформатський храм побудований у 1802 р.

- 1935 рік сільська управа

- У ХІХ столітті, окрім родини Лоньяй, тут також була земля родини Бей та Zsigmond Bernáth, — це один з героїв роману «Дивний шлюб» Калмана Міксата.

Населення

[ред. | ред. код]
Колишній палац Лоняї, нині — «Закарпатський обласний притулок для дітей та підлітків».

Чисельність населення

[ред. | ред. код]
1979 1989 2001 2016
2105 2915 3029 3048

Розподіл населення за рідною мовою (2001)

[ред. | ред. код]
українська мова угорська російська
32,85 % 64,64 % 2,02 %

Культурне життя

[ред. | ред. код]
Експонати місцевого музею

В приміщенні місцевої бібліотеки, яка, у свою чергу, розмістилася в стародавній, початку ХХ-го століття, сільській хатині, на громадських засадах функціонує музей народного побуту.  В трьох невеликих кімнатках представлені  традиційний угорський одяг, посуд, інструменти, світлини.   Музей заснований місцевими пенсіонерками в 2006 р. Пенсіонерки не лише опікуються клубом, а ще й співають, і навіть їздять із «гастролями» по різних культурних заходах по області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Погода в Батьово
  3. Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]