Координати: 31°45′36.000000100006″ пн. ш. 25°5′42.000000099996″ сх. д. / 31.76000° пн. ш. 25.09500° сх. д. / 31.76000; 25.09500

Битва за Бардію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва за Бардію
Battle of Bardia
Операція «Компас»
Кампанія в Лівійській пустелі
Австралійські війська атакують позиції італійців у битві за Бардію. 4 січня 1941
Австралійські війська атакують позиції італійців у битві за Бардію. 4 січня 1941
Австралійські війська атакують позиції італійців у битві за Бардію. 4 січня 1941
31°45′36.000000100006″ пн. ш. 25°5′42.000000099996″ сх. д. / 31.76000° пн. ш. 25.09500° сх. д. / 31.76000; 25.09500
Дата: 35 січня 1941
Місце: Бардія, Лівія
Результат: перемога військ союзників
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
Австралія Австралія
Країни Осі:
Королівство Італія
Командувачі
Австралія Айвен Маккей Італія Аннібале Бергондзолі
Військові формування
Австралія 6-та дивізія Італія XXIII корпус
Військові сили
16 000 о/с 45 000 о/с
Втрати
Військові втрати:
130 убитих;
326 поранених
Військові втрати:
~ 1000 убитих;
~ 3000 поранених;
36 000 захоплені в полон

Битва за Бардію (англ. Battle of Bardia) — триденна битва між австралійсько-британськими військами союзників, що входили до складу 2-го Австралійського Імперського Експедиційного командування та формуваннями італійського 23-го корпусу генерал-лейтенанта Аннібале Бергондзолі в рамках операції «Компас» у ході кампанії в Лівійській пустелі за опанування лівійського морського порту-міста Бардія. Бойові дії, що тривали з 3 по 5 січня, стали першою битвою Другої світової війни, в якій взяла участь австралійська армія. 6-та дивізія генерал-майора Айвена Маккея атакувала італійські сили в лівійській фортеці Бардія, що значно її перевищували, за сприянням повітряної підтримки та вогню корабельної артилерії, а також невеликої кількості танків «Матильда».

Зміст

[ред. | ред. код]

Невелике містечко Бардія, що розташоване на лівійському узбережжі Середземного моря, в регіоні Киренаїка, приблизно в 30 кілометрах від кордону з Єгиптом, слугувало як військовий форпост під час колонізації Італії цього регіону. На початок Другої світової війни Бардія мала потужний укріплений оборонний комплекс, завдовжки 29 км, що проходив по дузі навколо міста та околиць.

Після розгрому італійських військ у битві біля Сіді-Баррані, основна маса Італійського експедиційного корпусу відступила до Бардії. Тут зосередилося до 45 тисяч італійських військових, в основному зі складу 23-го корпусу генерала Аннібале Бергондзолі.

Уранці 3 січня 1941 року, війська 16-ї бригади 6-го австралійської дивізії, за потужної підтримки артилерійського вогню, у тому числі британських кораблів з моря, атакували й прорвали західній фас захисного периметра укріпленого району. Група британських бойових кораблів, зокрема лінкорів HMS «Ворспайт», HMS «Валіант», HMS «Барем» та кораблів супроводження вела інтенсивний обстріл італійських вогневих позицій, фортифікаційних укріплень та опорних пунктів в межах міста. З повітря дії наступаючих військ підтримували бойові літаки палубної авіації з борту авіаносця HMS «Іластріас».

Одночасно частка сил 6-го батальйону влаштувала прорив на південному фланзі італійських позицій, а згодом на півдні оточеного міста-фортеці до штурму приєдналися підрозділи 17-ї австралійської бригади, що здійснили спробу очистити цей фланг італійської оборони. Водночас, 16-а бригада наступала до центру самої Бардії. Наприкінці другої половині дня 4 січня, спільними зусиллями австралійських військ, Бардія була захоплена, хоча італійський опір у південній частині периметра, де він був особливо визначеним, не припинявся до самого ранку 5 січня. Протиборчі сторони вели жорстоку боротьбу ще тривалий час.

Штурм Бардії коштував 6-й дивізії військових втрат: 130 осіб убитими в бою і 326 пораненими. У полон було захоплено близько 36 000 італійських солдатів та офіцерів і велика кількість зброї, продовольства, військового майна та алкоголю. Союзники захопили 26 гармат берегової оборони, 7 середніх, 216 польових й 146 протитанкових гармат, 12 середніх танків M13/40 і 115 танкеток L3, і, мабуть, найбільш важливим з усіх, 708 одиниць транспортних засобів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Chapman, Ivan D. (1975), Iven G. Mackay: Citizen and Soldier, Malvern, Victoria: Melway Publishing, ISBN 0-909439-02-8, OCLC 2346434
  • Italy (1979), La prima offensiva britannica in Africa settentrionale (ottobre 1940-febbraio 1941) (Italian) , Rome: Esercito. Corpo di stato maggiore. Ufficio storico., OCLC 6863876
  • Long, Gavin (1952), To Benghazi, Australia in the War of 1939-1945, Canberra: Australian War Memorial, OCLC 18400892, архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2009, процитовано 24 September 2009
  • Stockings, Craig (2009), Bardia: Myth, Reality and the Heirs of Anzac, Sydney: UNSW Press, ISBN 978-1-921410-25-3, OCLC 298612750
  • Wavell, Archibald (13 June 1946), Operations in the Middle East from August, 1939 to November, 1940, Wavell's Official Despatches

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]