Бойченко Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Володимирович Бойченко
Бойченко Олександр Володимирович.jpg
Олександр Бойченко (Київ, 2015)
Псевдо Віта Бревіс
Народився 15 грудня 1970(1970-12-15) (51 рік)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність літератор
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Мова творів українська
Роки активності 1992- по сьогодні
Жанр есеїстика, колумністика, літературна критика, переклад
Magnum opus «Щось на кшталт шатокуа»
Премії Лауреат премії Книжка року
Премія імені Юрія Шевельова (2015)

CMNS: Бойченко Олександр Володимирович у Вікісховищі

Олександр Володимирович Бойченко (* 15 грудня 1970, Чернівці) — письменник, літературний критик, перекладач, есеїст[1][2][3], колумніст.

Життєпис[ред. | ред. код]

1992 року закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Російська мова та література».

1996 року захистив дисертацію[4] на тему: «Суд над Сократом у європейській літературі: функціонування традиційної структури», кандидат філологічних наук[5][6].

На літературному фестивалі Meridian Czernowitz в Чернівцях (2011)

У 1992–2008 роках доцент Чернівецького університету[7][8][9], викладач зарубіжної літератури, а також співредактор інтернет-часопису «Потяг 76», колумніст «Українського Журналу» (Прага), журналу «Країна» (Київ), газети «Молодий буковинець» та інших. У 2005 і 2008 роках — учасник стипендіальної програми міністра культури Польщі Gaude Polonia.

З 2008 року зосереджується на творчій роботі: художній редактор декількох десятків книг, автор шести збірок есе та кількох сотень публікацій у наукових і періодичних виданнях, перекладів на українську з польської та російської.

Член журі премії «Книжка року» до 2002 року[10][11].

Перший лауреат «Книжки року» у номінації найкращий медіакритик[11].

2015 року за книгу «Більше / Менше» присуджено премію імені Юрія Шевельова, за художню та наукову есеїстику.[12] Лауреат з 2013 року оголошується щороку 17 грудня, у день народження Юрія Шевельова.[13][14]

Погляди[ред. | ред. код]

Олександр Бойченко в книзі «Щось на кшталт шатокуа» (Івано-Франківськ, 2003) висловив таку думку: «Скандальна книжечка Бузини „Вурдалак Тарас Шевченко“ незрівнянно корисніша для читача, ніж гори совкової шевченкознавчої літератури.[15]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Російський кінорежисер Євген Горін бере інтерв'ю у організатора Міжнародного поетичногой фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ Олександра Бойченка.

Книги[ред. | ред. код]

  • Щось на кшталт шатокуа[16]. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. — 136 с.
  • Шатокуа плюс. — Львів: Піраміда, 2004. — 192 с.
  • Аби книжка. — Чернівці: Книги — XXI, 2011. — 276 с.[17][18][19]
  • Мої серед чужих. — Чернівці: Книга-ХХІ, 2012. — 320 с. Зміст та деталі
  • Більше/Менше. — Чернівці: Книги — XXI, 2015. — 200 с.
  • 50 відсотків рації. — Чернівці: Книги — XXI, 2016. — 160 с.

Переклади[ред. | ред. код]

З польської:

  • Даніель Одія. Тартак / Пер. з пол. О. Бойченка. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2008. — 168 с.
  • Тадеуш Боровський. У нас, в Аушвіці… / Пер. із пол. О. Бойченка. — Чернівці: Книги ХХІ, 2014. — 272 с.
    Критика: ЛітАкцент, 19 листопада 2014(20141119)
  • п'єси «Пісочниця» і «Перший раз» Міхала Вальчака;
  • «Валіза» Малґожати Сікорської-Міщук;
  • «Тикоцін» Павела Демірського і Міхала Задари, а також близько двадцяти творів «малої форми» Тадеуша Боровського, Марека Гласка, Юзефа Гена, Лешка Колаковського, Анджея Стасюка, Ольги Токарчук, Яна Гімільсбаха, та ін.

З російської:

Під час виступу в Канадсько-Українській Мистецькій Фундації в Торонто (Канада, 2014)

Статті[ред. | ред. код]

Есе[ред. | ред. код]

Інтерв'ю та блоги[ред. | ред. код]

Місяць Авторських Читань 2015, Вроцлав, Польща

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Бойченко Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine. // ІІІ Міжнародний поетичний фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ». Учасники Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine..
  2. Емма Антонюк. Мейн-стрімовий геній Бойченко // «Версії», 23.12.2010 «Культура»
  3. Тетяна Спориніна. Відлік часу від Олександра Бойченка… // «Версії», 23.12.2010 «Культура, Погляд»
  4. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського Архівовано 15 серпня 2012 у Wayback Machine.. Бойченко, Олександр Володимирович. Суд над Сократом в європейській літературі: функціонування традиційної структури [Текст]: дис. … канд. філол. наук: 10.01.05; 10.01.04 / Бойченко Олександр Володимирович. Чернівецький держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 1995. — 177 л.
  5. Олександр Бойченко[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Олександр Бойченко. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 19 серпня 2011. 
  7. Інна Корнелюк. Олександр Бойченко: Нормальний чоловік в інтерв'ю правдиво про себе не говорить. // Поступ, 19 листопада 2003
  8. Емма Антонюк. Олександр Бойченко: «Безсмертну душу за вісім рублів не продаю» // «Версії», 12.02.2010 «Інтерв'ю, Культура»
  9. Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича. Филологический факультет. По мнению студентов: Бойченко Александр Владимирович
  10. Вийшов зі складу журі 2002 року.
  11. а б Олександр Гаврош
  12. Премія імені Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015. 
  13. Олександр Бойченко виборов цьогорічну премію імені Шевельова
  14. Все про цьогорічну премію імені Юрія Шевельова
  15. До 190 річниці Тараса Григоровича Шевченка
  16. а б Chautauqua[en] (ʃəˈtɔːkwə) — рух у США навчання дорослих з 1874 до середини 1920-х. За виразом Т. Рузвельта, «найбільш американська річ в Америці».
  17. Аби книжка Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine. // Книги — XXI
  18. Бойченко в Чернівцях презентував Аби книжку під музику Очеретяного кота // Новини Чернівців. Фоторепортаж
  19. Олександр Бойченко. Аби книжка. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2011 // Літакцент. Олександр Стусенко: Слава колумнізму!
  20. Буковина online. Про головне в кольорах. Ігор Померанцев, «КҐБ та інші…»

Посилання[ред. | ред. код]