Янош Бояї
| Януш Бояї | |
|---|---|
| (угор. Bolyai János | |
.jpg) Януш Бояї | |
| Народився |
15 грудня 1802[1][2][3] Клуж-Напока, Румунія[4] |
| Помер |
27 січня 1860[1][2][3] (57 років) Тиргу-Муреш, Муреш, Румунія[4] ·хвороба |
| Громадянство (підданство) |
 Австрійська імперія |
| Діяльність | математик |
| Відомий завдяки | математика |
| Alma mater | Терезіанська академія (6 вересня 1822)[5] |
| Науковий керівник | Farkas Bolyai[d][6] |
| Володіє мовами | латина[1] |
| Magnum opus | Неевклідова геометрія |
| Батько | Farkas Bolyai[d] |
| |
Я́нош Боя́ї (угор. Bolyai János; 15 грудня 1802, Коложвар — 27 січня 1860, Марошвашархей) — угорський математик.
Янош Бояї народився в трансильванському містечку Коложвар; нині це Клуж-Напока, Румунія, а тоді воно належало Австрійській імперії. Його батько, відомий математик Фаркаш Бояї, ще в ранньому віці навчив сина основ математики. У 1822 році Янош закінчив Військово-інженерний коледж у Відні, при цьому він вивчив семирічний курс за 4 роки. Бояї є творцем неевклідової геометрії, основні положення якої він розробив незалежно від М. І. Лобачевського і опублікував 1832. 1837 подав на конкурс у Ляйпцигу працю, в якій дав узагальнення поняття комплексного числа, випередивши побудову Вільяма Гамільтона. Праці Бояї не здобули визнання за його життя. Бояї помер у тяжкому психічному стані. На його честь названо астероїд 1441 Бояї[7] та засновано математичну премію.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119372886 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ http://gdz.sub.uni-goettingen.de/dms/load/img/?PID=GDZPPN002126338
- ↑ Математична генеалогія — 1997.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
