Борислав сміється
| Борислав сміється | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | повість | |||
| Автор | Іван Франко | |||
| Мова | українська мова | |||
| Написано | 1881-1882 | |||
| Опубліковано | журнал Світ | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікіцитатах | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
«Борислав сміється» — повість українського письменника Івана Яковича Франка, в якій вперше в українській літературі зображено робітничий рух.
Повість друкувалася частинами в львівському журналі «Світ» у 1881—1882 роках[1]. У зв'язку із закриттям журналу, і, можливо, втратою інтересу письменника, «Борислав сміється» залишився незавершеним.
Повість присвячена опису страйку на нафтовому промислі в місті Борислав. На її написання письменника надихнули справжні події. В 60-их роках 19 ст. промислова революція швидкими темпами розвивалася в Австро-Угорській імперії, включно із Західною Україною. Із розвитком промисловості почав виникати також робітничий клас. Під впливом ідей соціалізму стала формуватися організована боротьба робітників за свої права. В 70-их на західній Україні почалися перші страйки, що було новим феноменом у переважно селянській Галичині.
Головний герой твору Бенедьо Синиця, колишній помічник муляра, скалічений на виробництві. Він стає організатором страйку, каси робітничої взаємодопомоги, блокування штрейкбрехерів. Метод організованої боротьби Синиці протиставляється в повісті стихійному бунтарству й насильництву братів Бесарабів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Іван Франко. Борислав сміється : примітки. Процитовано 7 липня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Текст повісті на сайті Українського Центру
- Борислав сміється. Іван Франко. Енциклопедія життя і творчості. Процитовано 27 грудня 2020.