Борислав сміється

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борислав сміється
Іван Франко. Борислав сміється. Перше книжкове видання. 1922.djvu
«Борислав сміється». Повість. Перше книжкове видання. 1922
Жанр повість
Автор Іван Франко
Мова українська мова
Написано 1881-1882
Опубліковано журнал Світ

Q:  Цей твір у Вікіцитатах
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

«Борислав сміється» — повість українського письменника Івана Яковича Франка, у якій вперше в українській літературі зображено робітничий рух.

Повість друкувалася частинами у львівському журналі «Світ» у 1881-1882 роках[1]. У зв'язку із закриттям журналу і, можливо, втратою інтересу письменника, «Борислав сміється» залишився незавершеним.

Повість присвячена опису страйку на нафтовому промислі в місті Борислав. На її написання письменника надихнули справжні події. У 60-их роках ХІХ ст. промислова революція швидкими темпами розвивалася в Австро-Угорській імперії, включно із Західною Україною. Із розвитком промисловості почав виникати також робітничий клас. Під впливом ідей соціалізму стала формуватися організована боротьба робітників за свої права. У 70-их на західній Україні почалися перші страйки, що було новим феноменом у переважно селянській Галичині.

Роман написано в дусі європейської літератури початку ХІХ століття, що саме переживала етап розробки робітничої теми. Принципова відмінність його полягала в тому, що робітничий рух пов'язувався тією чи іншою мірою із соціалістичними ідеями. Хоча початок цього етапу традийно бере відлік від роману Еміля Золя "Жерміналь", опублікованим 1885 р.[2], твір Франка дещо випередив його у часі (1881 р.). Однак початок розробки робітничої теми пов'язують не з Франковою повістю, оскільки цей твір не вийшов тоді за межі української літератури[2].

Сюжет[ред. | ред. код]

Головний герой твору Бенедьо Синиця, колишній помічник муляра, скалічений на виробництві. Він стає організатором страйку, каси робітничої взаємодопомоги, блокування штрейкбрехерів. Метод організованої боротьби Синиці протиставляється в повісті стихійному бунтарству й насильництву братів Бесарабів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іван Франко. Борислав сміється : примітки. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2016. 
  2. а б Золя, Еміль (2008). Роман про боротьбу труда і капіталу (передмова Д.С. Наливайка). Жерміналь. Бібліотека світової літератури. Х.: Фоліо. с. 18. ISBN 978-966-03-3981-1. Процитовано 10 серпня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]