Гундорова Тамара Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гундорова Тамара Іванівна
Tamara Hundorova.JPG
Народилася 17 липня 1955(1955-07-17) (64 роки)
с. Климівка, Карлівський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність літературний критик, літературознавиця, викладачка університету, культурологиня
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів літературознавство
Заклад Інститут літератури імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь член-кореспондент НАН України
Член НАН України і Міжнародна асоціація україністів
Нагороди стипендіат імені Фулбрайта (США, 1997)

Гундорова Тамара Іванівна (нар. 17 липня 1955, с. Климівка, Карлівський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР) — український літературознавець і культуролог. Доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України.

30 травня 2017 року затверджена членом Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у с. Климівка Карлівського району Полтавської області.

Закінчила відділення української мови та літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка(1977) та аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

1981 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Проблема інтелігенції і народу в соціально-психологічних повістях Івана Франка 80-90-х років XIX ст.», а у 1996 році докторську дисертацію на тему «Дискурсія українського модерну. Постмодерна інтерпретація».

В Інституті літератури ім. Шевченка НАН України працює з 1981 року. 2002 року очолила відділ теорії літератури. Є деканом Українського вільного університету (Мюнхен) та асоційованим співробітником Гарвардського українського дослідницького інституту.

Викладала у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» (1994—1997), Київському національному університеті ім. Т. Шевченка (2005—2010), у Торонтському університеті (Канада, 1999 р.), на Літній школі Гарвардського університету (США, 2004, 2009 рр.), в Українському вільному університеті (Німеччина, Мюнхен, 2003, 2005), читала спецкурс в Українському католицькому університеті (Львів), брала участь у Грейсфальдській літній школі з україністики (Німеччина, 2008). Виголошувала численні доповіді на міжнародних конференціях і конгресах в Україні та за кордоном, а також виступала з лекціями в університетах США (Єйльський, Колумбійський, Гарвардський університети) та Канади (університети Торонто, Альберти, Манітоби), Великій Британії.

Перебувала на стажуванні в університеті Монаша (Австралія) (1991—1992), у Гарріманівському інституті Колумбійського університету (1998), в Українському дослідницькому інституті Гарвардського університету (2001, 2009), у Славістичному дослідницькому центрі (Slavic Research Center) Хоккайдського університету (Японія, 2004), була стипендіатом імені Фулбрайта (США, 1997,2009), Непораного (Канада, 1999), Шкляра (США, 2001), Яцика (США, 2009), Інституту відкритого суспільства (Угорщина, 1994-96, 1999—2001).

Коло інтересів Тамари Гундорової — дослідження сучасної літературної теорії, гендерні студії, постколоніальна критика, модернізм та постмодернізм.

Друкувалася у часописах «Слово і час» (раніше — «Радянське літературознавство»), «Критика», «Сучасність», «Світо-вид», «Дивослово», «Ї», «Київська старовина», «Acta Slavica Japonica», «Journal of Ukrainian Studies», «Slavia orientalis», «Dubrovnik. Casopis za knjizevnost i znanost», «Porownania. Komparatystyka i studia postkolonialne», наукових збірниках «Постмодернизм в славянских литературах» (Москва), «Стус як текст», «Ukraine in the 1990-s. Proceeding of the First Conference of the Ukraine Studies Association of Australia» (Мельбурн, 1992), «From Sovietology to Postcoloniality. Ed. by Janusz Korek» (Стокгольм, 2007), автор розділів в «Історії української літератури ХХ ст.» (К., 1993).

Рецензії на монографії Т. Гундорової були надруковані у часописах «Критика», «Дзеркало тижня», «Книжник-review», «Літературна Україна», «Неприкосновенный запас», «Slavia. Casopis pro slovanskou filologii», «Journal of Ukrainian Studies», «Wiener Slavistisches Jahrbuch», «Zeitschrift fur Slavische Philologie», «Canadian Slavonic Papers».

Виступ у НТШ-Америка.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Авторка книг[ред. | ред. код]

  • Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми. — Київ, Грані-Т, 2013.
  • Кітч і література. Травестії. — Київ, Факт, 2008.
  • Франко і/не Каменяр. — Київ, Критика, 2006.
  • Невідомий Іван Франко. Грані Ізмарагду. — Київ, Либідь, 2006.
  • Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. — Київ, Критика. —  2005; друге розширене видання (2013).
  • Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської. — Київ, Критика, 2002.
  • ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. — Львів, Літопис, 1997; видання перероблене і доповнене. — Київ, Критика, 2009.
  • Франко не Каменяр. — Мельбурн, 1996.
  • Інтелігенція і народ в повістях Івана Франка 80-х років. — Київ, Наукова думка, 1985.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Була нагороджена премією і золотою медаллю АН України (1986), лауреат премії журналів «Світовид» (1995) та «Сучасність (2001)», премії НАН України ім. І. Франка (2005) та премії ім. Ковалевих (США, 1997). Книга Т. Гундорової «Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн» здобула перемогу у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року — 2005» (номінація «Літературна критика і есеїстика»), а книга «Кітч і література. Травестії» здобула перемогу у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року — 2008» (номінація «Хрестоматія — Літературознавство»).

Примітки[ред. | ред. код]

Ресурси[ред. | ред. код]

  • Автопортрет // Слово і час. — 2004. — № 2, с.66-69
  • Зборовська Н. В. Гундорова Тамара Іванівна // Енциклопедія Сучасної України. — К., 2006. — Т. 6. — С. 639
  • 50 річчя члена-кореспондента НАНУ Т. І. Гундорової // Вісник НАНУ. — 2005. — № 7
  • Кононенко Є. Тамара Гундорова: Епоха постмодерну вже закінчується: розмова з академічною жінкою // Україна молода. — 2007. — № 30 (16 лютого)
  • Нова жінка в Академії наук. Розмова Людмили Таран з Тамарою Гундоровою // Кур'єр Кривбасу. — 2005. — № 185. — С. 169—188
  • Тамара Гундорова. Інтерв'ю // Коментарі. — 28 вересня 2007 р.
  • Якщо не я, то хто? Біобібліографічний покажчик наукових праць Тамари Іванівни Гундорової / Укладачі Т.Стальна, Н.Кикоть. — Мюнхен, 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]