Братешки (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Братешки

ПолтаваРомодан
Південна залізниця
Полтавська дирекція
село Братешки

Станція Братешки
Станція Братешки
Станція Братешки
49°40′46″ пн. ш. 34°02′13″ сх. д. / 49.6795194° пн. ш. 34.0371833° сх. д. / 49.6795194; 34.0371833Координати: 49°40′46″ пн. ш. 34°02′13″ сх. д. / 49.6795194° пн. ш. 34.0371833° сх. д. / 49.6795194; 34.0371833
Рік відкриття 1901 (123 роки)
Тип проміжна
Платформ 2
Відстань до Києва, км 278
Відстань до Полтави-Київської, км 41
Код станції 448111 ?
Код «Експрес-3» 2204572 ?
Послуги Квиткова каса
Мапа
Братешки на Вікісховищі

Братешки — проміжна залізнична станція 5 класу Полтавської дирекції Південної залізниці на лінії Полтава-Півленна — Ромодан, за 59 км від ст. Полтава-Південна, за 72 км від ст. Ромодан[1]. Знаходиться в однойменному селі Решетилівського району Полтавської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція Братешки відкрита у 1901 році[2]. До 1918 року вона належала приватній Московсько-Києво-Воронезькій залізниці, а в 1918 р. увійшла до складу Південної залізниці.

Під час Великої Вітчизняної війни нацистські окупанти скинули на станцію 21 бомбу, в результаті чого більшість споруд були зруйновані, а від вокзалу залишились тільки уламки стін[3].

У 1960-х рр. на станції активно виконувались навантажувально-розвантажувальні роботи, працював бурякопункт. Тоді начальником станції був Гнат Матвійович Михайло, який дуже багато зробив для модернізації та розвитку станційного господарства. Пізніше справу Гната Матвійовича продовжили Микола Олександрович Семергей, Віктор Петрович Грищенко. До 1966 року перегін Сагайдак — Братешки був обладнаний електрожезловою системою, а на двоколійному перегоні Братешки — Решетилівка зв’язок підтримувався за допомогою телефону. Згодом на зміну цим системам прийшло автоблокування[3].

У 2002 році були електрифіковані дільниця Сагайдак — Полтава-Київська і станція Братешки. Тоді ж працівники Куп’янського будівельно-монтажного поїзда реконструювали вокзальний комплекс. У приміщенні залу очікування для пасажирів встановили сучасні меблі, застосували нові будівельні матеріали. Було виконано євроремонт на посту ЕЦ і в квитковій касі, де встановили комп’ютерну систему, яка значно полегшила працю касирів і прискорила процес якісного обслуговування пасажирів[3].

У 2008 році колектив станції складався з чотирьох працівників: начальник станції Ірина Колінько, чергові Надія Болюта і Тетяна Тихоненко, квитковий касир Алла Смикова[3].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На станції — дві головні та дві бокові колії. Підїзних і тупикових колій на станції немає. Перегони до станцій Решетилівка і Сагайдак — двоколійні, електрифіковані, з двостороннім автоблокуванням.

Рух приміських поїздів[ред. | ред. код]

На станції зупиняються приміські поїзди сполученням Полтава — Гребінка і Полтава — Ромодан. Для посадки пасажирів на поїзди є дві низькі пасажирські платформи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Схема залізниць України. К., 2010.
  2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  3. а б в г Наталія Леонідова. Братешки // Южная магистраль. — 2008. — № 24. — 27 июня.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Схема залізниць України. К., 2010.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — 1024 c.