Луйо Брентано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луйо Брентано
нім. Lujo Brentano
Ім'я при народженні англ. Ludwig Joseph Brentano
Народився 18 грудня 1844(1844-12-18)[1][2][…]
Ашаффенбург, Нижня Франконія, Баварія[4]
Помер 9 вересня 1931(1931-09-09)[4][2][…] (86 років)
Мюнхен, Веймарська республіка, Німецька імперія[6]
Країна  Німецька імперія
Діяльність економіст, викладач університету, філософ, правник
Alma mater Геттінгенський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
HU Berlin
JMU
Вестфальський університет імені Вільгельма
Заклад Віденський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Лейпцизький університет
Вроцлавський університет
HU Berlin
Науковий керівник Адольф Вагнер (економіст) і Johann von Helferichd[7]
Відомі учні Rudolf Meerwarthd[7]
Аспіранти, докторанти Emil Ledererd
Moritz Julius Bonnd
Paul Mombertd[7]
Heinrich Herknerd[7]
Heinrich Thomannd[7]
Karl Robert Albert Buddeusd[7]
August Eisenträgerd[7]
Членство Петербурзька академія наук
Академія наук СРСР
Угорська академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Російська академія наук
Саксонська академія наук (1 жовтня 1891)
Саксонська академія наук
Баварська академія наук
AGV Münchend
Партія Free-minded Uniond
Рід Brentanod
Батько Christian Brentanod
Мати Emilie Brentanod
Брати, сестри Франц Брентано
Нагороди

CMNS: Луйо Брентано у Вікісховищі

Луйо́ Брента́но (нім. Lujo Brentano; 18 грудня 1844 — 9 вересня 1931) — німецький економіст, реформатор, представник катедер-соціалізму і «нової історичної школи» в економіці. У своїх працях «Про причини сучасної соціальної нужди» (1889), «Аграрна політика» (1897) та інші. Брентано описував можливість соціальної рівності і класового миру при капіталізмі, відстоював «закон спадної родючості ґрунту» і теорію стійкості дрібного господарства в землеробстві, захищав монополії.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]