Луйо Брентано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луйо Брентано
Bundesarchiv Bild 146-1986-107-28A, Ludwig Joseph Brentano.jpg
Народився 18 грудня 1844(1844-12-18)[1][2][3]
Ашаффенбург, Нижня Франконія, Баварія[4]
Помер 9 вересня 1931(1931-09-09)[4][2] (86 років)
Мюнхен, Баварія, Веймарська республіка[5]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність економіст, викладач університету
Alma mater Геттінгенський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Заклад Віденський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Лейпцизький університет
Вроцлавський університет
Науковий керівник Adolph Wagner[d]
Член Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Угорська академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Російська академія наук, Саксонська академія наук[d], Саксонська академія наук[d] і Баварська академія наук
Батько Christian Brentano[d]
Матір Emilie Brentano[d]
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

Луйо Брентано у Вікісховищі?

Луйо́ Брента́но (нім. Lujo Brentano; 18 грудня 1844 — 9 вересня 1931) — німецький економіст, реформатор, представник катедер-соціалізму і «нової історичної школи» в економіці. У своїх працях «Про причини сучасної соціальної нужди» (1889), «Аграрна політика» (1897) та інші. Брентано описував можливість соціальної рівності і класового миру при капіталізмі, відстоював «закон спадної родючості ґрунту» і теорію стійкості дрібного господарства в землеробстві, захищав монополії.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]