Бузина трав'яниста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бузина трав'яниста
Бузина трав'яниста
Бузина трав'яниста
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Айстериди
Campanulids
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Адоксові (Adoxaceae)
Рід: Бузина (Sambucus)
Вид: Бузина трав'яниста
Біноміальна назва
Sambucus ebulus L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sambucus ebulus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sambucus ebulus L.
EOL logo.svg EOL: 488732
IPNI: 149315-1

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Gatunek trujący.svg Бузина трав'яниста (лат. Sambucus ebulus L.) — багаторічна трав'яниста рослина 50-150 см заввишки. Листки непарнопірчасті, з 5-9 загостреними листочками. Квітки зібрані в суцвіття, дрібні. Пелюстки квіток зовні блідо-рожеві, всередині - білі.

Квітне рослина в червні-липні, іноді протягом усього літа, ягоди достигають восени. Плід — чорна кістянка. Поширена бузина трав'яниста на пагорбах, узліссях, схилах, де утворює значні зарості. На зиму стебла відмирають. Рослина має своєрідний неприємний запах. Росте по всій території України.

Сировина[ред.ред. код]

3 лікувальною метою застосовують корені бузини трав'янистої. Їх викопують рано навесні або пізно восени. Миють у холодній воді, подрібнюють, прив'ялюють кілька днів на сонці, після чого досушують у теплих приміщеннях, що добре провітрюються.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Хімічний склад бузини трав'янистої зовсім не вивчений наукою, але гадають, що він близький до бузини чорної[1]. Отруйна рослина[2].

Застосування[ред.ред. код]

Корені бузини трав'янистої знайшли широке застосування в народній медицині при запальних захворюваннях нирок, хворобах сечового міхура, ревматизмі, ішіасі, цукровому діабеті. Беруть 1 чайну ложку подрібненого кореня рослини на 1 склянку води, кип'ятять на малому вогні 10 хв і настоюють 1 год. Відвар рекомендується пити при розладах кровообігу (серцевих та нирковик набряках), неспецифічному поліартриті, подагрі.[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
  2. В.Я. Заячук, М.В. Косінський Класифікація та морфометричні показники отруйних рослин Поділля / Науковий вісник НЛТУ України Збірник науково-технічних праць. - 2005, Вип. 15.2. ISSN:1994-7836

Джерела[ред.ред. код]

  • Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.