Бузина червона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бузина червона
Sambucus racemosa ies.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Айстериди
Campanulids
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Адоксові (Adoxaceae)
Рід: Бузина (Sambucus)
Вид: Бузина червона
Біноміальна назва
Sambucus racemosa
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sambucus racemosa
EOL logo.svg EOL: 488729
IPNI: 30056767-2
ITIS logo.svg ITIS: 35326
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4203

Бузина́ черво́на (Sambucus racemosa) — листопадний кущ роду бузина родини пижмівкових (раніш відносили до жимолостевих), заввишки 2—4 м.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Гілки з буруватою серцевиною.

Листки супротивні, непарноперисті, з 5—7 яйцевидно-ланцетними, пилчастими листочками.

Квітки двостатеві, правильні, дрібні, зеленувато-жовті, всі на ніжках, зібрані в яйцевидну, щільну, спрямовану вгору волоть.

Плід — червона кістянка. Квітне у травні — червні, плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення[ред. | ред. код]

Росте в лісах, чагарниках, на скелях у Карпатах, на Прикарпатті, рідше на Західному Поліссі та в Лісостепу. На півдні України вирощують як декоративну рослину.

Сировина[ред. | ред. код]

Використовують квітки. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Квітки бузини червоної містять флавоновий глікозид рутин, дубильні речовини, цукри (глюкозу і фруктозу), сліди ефірної олії.

Фармакологічні властивості і використання[ред. | ред. код]

В народній медицині квітки бузину чорну використовують як потогінний, проносний та протизапальний засіб.

Листя і кора виявляють проносну і блювотну дію.

Водний теплий настій і спиртову настойку квіток використовують як потогінний засіб при простудних захворюваннях, бронхіальній астмі та інших хворобах дихальних шляхів, при головному болі, ревматизмі. Кисіль із плодів використовують як проносний засіб.

Зовнішньо відвар квіток використовують при ангінах і запальних процесах ротової порожнини (у вигляді полоскань).

Рослина проявляє інсектицидну та фітонцидну активність, у зв'язку з чим настій листя використовують у боротьбі проти шкідників.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]