Адріанова-Перетц Варвара Павлівна

Адріанова-Перетц Варвара Павлівна
рос. Адрианова-Перетц Варвара Павловна
Варвара Адріанова-Перетц Варвара Адріанова-Перетц
Ім'я при народженні	рос. Варвара Павловна Адрианова
Народилася	30 квітня (12 травня) 1888 або 12 травня 1888(1888-05-12) Ніжин, Ніжинська волость, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла	6 червня 1972(1972-06-06) (84 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Комаровське селищне кладовище
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	літературознавиця
Alma mater	Київські вищі жіночі курси (1910) Імператорський Київський університет Святого Володимира (1912)
Галузь	літературознавство, театрознавство, мовознавство, текстологія, бібліографія
Заклад	АН УРСР, Інститут російської літератури АН СРСР
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Науковий керівник	Перетц Володимир Миколайович
Аспіранти, докторанти	Ліхачов Дмитро Сергійович Yelena Dergachyova-Skopd
Членство	Академія наук СРСР НАН України
Нагороди

Варва́ра Па́влівна Адріа́нова-Пе́ретц (нар. 30 квітня (12 травня) 1888(18880512), Ніжин Чернігівської губернії, нині Чернігівської області — 6 червня 1972, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський і український літературознавець, фольклористка, театрознавець, мовознавець, текстолог, бібліограф. Дружина Володимира Перетца.

Докторка філологічних наук (1935). Член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук (з 1926). Член-кореспондент АН СРСР (з 1943). Дослідниця стародавніх російської та української літератур, фольклору. Відомі наукові праці з історії демократичної сатири 17 століття, російського і українського шкільного театру, драми.

Біографічні відомості

Народилася в сім'ї вчителя — викладача стародавніх мов Ніжинського історико-філологічного інституту.

1910 закінчила Вищі жіночі курси в Києві, де потім працювала. Викладала в жіночих гімназіях Києва та Петрограда, в радянських вишах. З 1907 року брала участь у проведенні Семінарів російської філології, якими керував В. Перенц, її майбутній чоловік. У 1912 екстерном закінчила Київський університет імені святого Володимира і залишилась на кафедрі російської літератури. З 1914 року живе у Санкт-Петербурзі, працює на Вищих жіночих педагогічних курсах та в Жіночій гімназії.

З 1917 року — професорка вищого педагогічного інституту. З осені 1917 року разом з групою вчених переїздить до міста Самара для створення там педагогічного інституту. Працює там професором до 1921 року. Потім повертається в Петроград, де працює професором Вищого педагогічного інституту і викладачем в інституті історії мистецтва (1921-1923), у 1923- НДІ при Петроградському університеті. З 1924 року працює у слов'янському відділенні бібліотеки академії наук. Одночасно працює у Комісії давнього українського письменства при Українській Академії наук.

З 1934 працювала в Інституті російської літератури АН СРСР (Пушкінський дім), 1947⁣—⁣1951 — завідувачка сектора давньоруської літератури.

Дослідницька робота

Досліджувала українську літературу 16—18 ст., українсько-російській літературні, мовні, культурні взаємини, українську паломницьку літературу, український театр 16—18 ст. та шкільні драми 17—18 ст. тощо.

Аналізувала пам'ятки давнього письменства, їхню мову, здійснювала текстологічну роботу (статті російською мовою „Фразеологія і лексика «Слова о полку Ігоревім»“, 1966; „«Слово о полку Ігоревім» і пам'ятки російської літератури XI—XIII ст.“, 1968), вивчала мову, стиль, символіку українського фольклору («Полтавські прислів'я в записах 1850-х років», 1927; «Казки про лисицю-сповідницю», 1932), народну етимологію („Стара українська етимологія слова «горілка»“, 1928).

Адріанова-Перетц, як і Павло Житецький та Володимир Перетц, стверджувала, що саме давньоукраїнські пародійні та сатирично-гумористичні твори перекидали місток до нової української літератури та літературної мови на народнорозмовній основі.

Автор бібліографічних праць про «Слово о полку Ігоревім» та ін. Під її керівництвом підготовлено три академічні курси історії російської літератури, за її редакцією видано ряд пам'яток, збірників билин. Адріанова-Перетц була ініціатором видання та першим редактором «Трудов отдела древнерусской литературы».

Праці

• Сцена та костюм в українському театрі XVII—XVIII вв. «Україна», 1925, № 3;
• «До історії пародії на Україні в XVIII віці» (1928)
• «Слово о полку Ігоревім» і «Задонщина». «Радянське літературознавство», 1947, № 7—8; [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]
• Русская демократическая сатира XVII ст. М.—Л., 1954;
• З історії сатирично-гумористичної рукописної української літератури. «Радянське літературознавство», 1957, № 4.
• Древнерусская литература и фольклор. Л., 1974.

Література

• Енциклопедія Сучасної України. Київ. 2001. Том 1. стр. 197. ISBN 966-02-2075-8 ( том 1)
• Адріанова-Перетц Варвара Павлівна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 13–14.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Мишанич О. В. Адріанова-Перетц Варвара Павлівна [Архівовано 6 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 197—198.
• Піскова Е. М. Адріанова-Перетц Варвара Павлівна [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 42. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Є. С. Регушевський. Адріанова-Перетц Варвара Павлівна // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• «Труды отдела древнерусской литературы», т. 14. М—Л., 1958.
• Варвара Павловна Адрианова-Перетц. M., 1963;
• Крекотень В. Визначна дослідниця письменства і фольклору. «Народна творчість та етнографія», 1972, № 5;

• Махновець Л. Є. Пам'яті В. П. Адріанової-Перетц. «Радянське літературознавство», 1972, № 7.
• Первак Т. Спадок поколінь// Бібліотека у форматі Д° : журнал. — 2023. — № 2. — С. 41-43.

Посилання

• Адріанова-Перетц, Варвара Павлівна [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ