Вдовиченко Олександр Петрович
| Олександр Петрович Вдовиченко | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження |
1981 Бердичів | ||||||||
| Громадянство |
 Україна | ||||||||
| Alma Mater |
ХІТВ (2005) НУОУ (2017) | ||||||||
| Псевдо | Слов'ян | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Роки служби | з 2005 | ||||||||
| Приналежність |
Україна | ||||||||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||||||||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||||||||
| Формування | |||||||||
| Війни / битви |
| ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Олекса́ндр Петро́вич Вдовиченко — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Повний лицар Ордену Богдана Хмельницького. Позивний «Слов'ян».
Життєпис[ред. | ред. код]
Олександр Вдовиченко народився 25 грудня 1981 року в м.Бердичів на Житомирщині. 2000 року вступив до Харківського інституту танкових військ, який закінчив 2005-го. Службу лейтенант Вдовиченко розпочав у 72-й гвардійській окремій механізованій бригаді, (в/ч А2167), м. Біла Церква. Пройшов шлях від інженера ремонтної роти до командира батальйону. На війні з перших днів. Бойовий шлях розпочав на Сході України, в районі населених пунктів Маріуполь, Амвросіївка, Зеленопілля, Волноваха.
Восени 2015 року призначений командиром 1 батальйону 72 бригади. Навесні 2016 батальйон брав участь у міжнародних навчаннях на Яворівському полігоні в рамках «Об'єднаної багатонаціональної групи з підготовки — Україна» (JMTG-U).
З серпня 2016-го 1 батальйон призначений резервом АТО. В жовтні того ж року Олександр Вдовиченко завів ввірений підрозділ в Авдіївку. Понад рік перший бат героїчно обороняв позиції в авдіївській промзоні.
Під час війни, 2017 року закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.
З березня 2018 по квітень 2019 — начальник штабу — перший заступник командира окремого Президентського полку імені Гетьмана Богдана Хмельницького.
З квітня 2019 по січень 2021 року — начальник штабу — перший заступник командира 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів зимового походу.
У лютому 2021 року став командиром 101 окремої бригади охорони Генерального штабу.
3 серпня 2021 по серпень 2022 року командував 72-ю окремою механізованою бригадою імені Чорних Запорожців[1]. На початку російського вторгнення в Україну, в лютому і березні 2022 року, бригада під командуванням Олександра Вдовиченка боронила столицю України — місто Київ, підрозділи 72-ої ОМБр тримала оборону на лівобережжі — Гоголів, Русанів, Калинівка, на правобережжі — Вишгород, Гута-Межигірська, Мощун, Горенка, Гостомель, уздовж річки Ірпінь[2].
Одружений. Дружина — Світлана, син — Олександр.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Богдана Хмельницького I ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (2017) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
- відзнака Міноборони «За зміцнення обороноздатності» (2016)[6].
- нагородна зброя пістолет Glock 17.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У легендарній бригаді імені Чорних Запорожців – новий командир
- ↑ Командир 72 ОМБр Олександр ВДОВИЧЕНКО: «Під Києвом полягла еліта армії рф». Урядовий Кур’єр. 24 лютого 2023. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ Указ Президента України № 262/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 26/2017 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Указ Президента України № 551/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Сухопутних військ України». Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Наказ міністра оборони України від 26.11.2016 № 1111
Джерела[ред. | ред. код]
- Батя // Олександр Клименко. «Голос України». 15.03.2017
- Герої Авдіївки. Підполковник Вдовиченко Олександр Петрович. 13.02.2017.
- Полковники (Україна)
- Народились 1981
- Військовики 72-ї окремої механізованої бригади
- 101-ша окрема бригада охорони ГШ
- Військовики 28-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького I ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені відомчою відзнакою «Вогнепальна зброя» (Міністерство оборони України)
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Бердичева
- Випускники Харківського інституту танкових військ
- Випускники Національного університету оборони України
- Учасники боїв за Авдіївку