101-ша окрема бригада охорони ГШ (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
101-ша окрема бригада охорони ГШ
Герб 101-ї окремої бригади охорони.png
Герб бригади
Засновано 10 березня 1992
Країна  Україна
Належність Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Чисельність бригада
Базування  Київ
Війни/битви

Війна на сході України

Знаки розрізнення
Нарукавний
знак
Нарукавна емблема 101-ї окремої бригади охорони.png
Беретний
знак
БЕ 101-ша БрОГШ (2016).png

Commons-logo.svg 101-ша окрема бригада охорони ГШ (Україна) у Вікісховищі

101-ша окрема бригада охорони Генерального Штабу (101 ОБрО ГШ, в/ч А0139) — елітне з'єднання у складі Збройних Сил України, яке підпорядковується безпосередньо начальнику Генерального штабу — Головнокомандувачу Збройних Сил України.

Історія[ред.ред. код]

Окрема бригада охорони Генерального штабу збройних сил України була створена 10 березня 1992 року на основі 368-го окремого батальйону охорони і обслуговування Київського військового округу, а ще раніше на цій території знаходилось Київське вище загальновійськове командне училище. На момент створення до складу бригади входили: батальйон охорони, почесна варта, батальйон пунктів управління, автомобільний батальйон і підрозділи забезпечення.

7 червня 1995 року було сформовано 2-й батальйон охорони, а 11 вересня того ж року — 3-й батальйон охорони.

Військовослужбовці бригади брали участь у проведенні командно-штабних навчань «Форпост-2002», «Схід-Захід», «Реакція-2005», «Артерія-2007», «Чисте небо», «Рішуча дія-2008», «Взаємодія-2010», «Адекватне реагування-2011». Під час виконання бойових завдань із забезпечення командно штабних навчань військовослужбовці виявляли рішучість й ініціативність, а їх дії були високо оцінені керівництвом Генерального штабу збройних сил України. Так, під час загальнодержавних командно-штабних навчань «Взаємодія-2010» охорону і оборону об'єднаного командного пункту Генштабу здійснював батальйон бригади на чолі з заступником командира підполковником Павлом Пивоваренком. А у рамках підготовки до науково-дослідницьких навчань «Адекватне реагування-2011» військовослужбовці 12 взводів бригади на полігоні 1-ї танкової бригади (Чернігівська область) здійснили вправи зі стрільби зі стрілецької зброї, кидків гранат, керування БТР і ведення вогню з них.

Окрема бригада охорони Генерального штабу Збройних Сил України підпорядкована начальнику Генерального штабу — Головнокомандувачу Збройними силами України і є елітним з'єднанням Збройних сил України. Новобранців сюди відбирають як до спецпризу: щоб потрапити до 101-ї бригади, необхідно мати відмінне здоров'я, зріст не менше 175 см, бути з благополучної сім'ї, не мати приводів до поліції, мати повну середню освіту і успішно пройти ряд психологічних тестів. Представники бригади особисто відбирають усіх кандидатів.

За час існування бригада відчувала як структурні, так і кількісні зміни, які в першу чергу були пов'язані з проведенням докорінних реформ у національних збройних силах: вводилися в штат нові підрозділи, удосконалювалася програма навчання молодого поповнення та бойового вишколу рядових військовослужбовців, накопичувався досвід з організації та здійснення вартової служби, адже саме в цій частині виставляється найбільша гарнізонна за кількістю особового складу та наявності охоронних постів і об'єктів охорона в ЗСУ. Тільки 101-ша бригада, заступаючи на цілодобову охорону і оборону ГШ ЗСУ, виставляє більше 40 озброєних військовослужбовців. Три батальйони бригади чергують позмінно, поки один чергує в караулі, другий готується замінити, а третій займається в частині.

Війна на сході України[ред.ред. код]

Перші підрозділи 101-ї бригади увійшли до зони Антитерористичної операції 3 серпня 2014 року, а вже 15 серпня захищали від терористів жителів м. Дебальцеве Донецької області. Тоді військовослужбовці бригади охорони Генштабу пережили перші у своєму житті обстріли, збили перший ворожий безпілотник — розпочалась сучасна бойова історія бригади.[1]

Її військовослужбовці супроводжували більше 300 конвоїв на передову і здійснили більше 10 бойових розвідувальних виходів. Виконуючи бойові завдання, військовослужбовці полонили терористів, знищували ворожу техніку і живу силу, конфіскували зброю. За словами бійців бригади, кожен другий конвой, який вони супроводжують, потрапляє під обстріл з мінометів і БМ-21 «Град». Не дивлячись на це, вони продовжують доставляти передовим частинам боєприпаси, медикаменти, продовольство й інше забезпечення, необхідне для ефективного ведення бойових дій. Назад забирають поранених.[1]

16 лютого 2015 року під час розвідки обстановки неподалік Дебальцевого, розвідгрупа поверталася з населеного пункту Центральне, і в районі Комісарівки її конвой потрапив у засідку. Загін терористів чисельністю у 150 осіб, маючи тактичну перевагу, відкрив вогонь із «зеленки», звідки добре проглядалася і прострілювалася дорога. Шість військовослужбовців отримали поранення. По тривозі була піднята резервна група, яку очолили полковник Донов з майором Чернецьким. За підтримки 4 БМП-1, 3 БТР-4 Національної гвардії і 2 БТР 25-го батальйону територіальної оборони вирушили до місця обстрілу. З підходом резерву вдалося врятувати з-під вогню поранених товаришів. У підсумку — четверо військовослужбовців загинули, близько дванадцяти отримали поранення. З протилежного боку — більше десяти загиблих, троє поранених, взятих в полон і переданих до відповідного відомства. Знищено 2 броньованих вантажівки ЗІЛ і КАМАЗ.[1]

16 лютого БТР-80 бригади був підбитий неподалік Дебальцівського вокзалу, зупинившись на залізничних коліях. Бойовики 19 лютого виклали відео, на якому демонстрували документи загиблого військового кореспондента Дмитра Лабуткіна.[2]

Структура[ред.ред. код]

  • управління, штаб
  • 1-й батальйон охорони (3 роти, один взвод спецпризначення)
  • 2-й батальйон охорони (3 роти, один взвод спецпризначення)
  • 3-й батальйон охорони (3 роти, один взвод спецпризначення)
  • 4-й батальйон охорони (3 роти, один взвод спецпризначення)
  • 1-ша окрема рота охорони та обслуговування
  • рота зв'язку
  • ремонтна рота
  • медична рота
  • автомобільна рота
  • рота матеріально забезпечення
  • комендантська рота
  • інженерно-саперна рота
  • взвод РХБЗ
  • зенітно-ракетний взвод
  • оркестр

Оснащення[ред.ред. код]

  • ПМ, АК-74 та його модифікації, СВД, РПГ-7, РПК-74 та його модифікації, ПЗРК «Ігла»,
  • БТР-80, його командно-штабна версія БТР-80К, ГАЗ-66 (Р-142Н), ЗІЛ-131, Урал-4320, УАЗ-469, Камаз в модифікаціях.

Командування[ред.ред. код]

Серед загиблих[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.