Ведмедиця Гера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ведмедиця Гера

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Совкоподібні (Noctuoidea)
Родина: Erebidae
Підродина: Arctiinae
Рід: Euplagia
Вид: Ведмедиця Гера
Euplagia quadripunctaria
(Poda, 1761)[1]
Синоніми
  • Phalaena quadripunctaria Poda, 1761[1]
  • Phalaena plataginis Scopoli, 1763[2]
  • Phalaena hera Linnaeus, 1767
  • Callimorpha quadripunctaria (Poda, 1761)[3]
  • Callimorpha hera (Linnaeus, 1767)[3]
Посилання
Вікісховище: Euplagia quadripunctaria
Віківиди: Euplagia quadripunctaria
EOL: 2869534
NCBI: 987932

Ведмедиця Гера, або ведмедиця чотирикрапкова, (Euplagia quadripunctaria) — вид совкоподібних метеликів з родини Erebidae.

Таксономія[ред. | ред. код]

Ведмедиця Гера — один з 8 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України.

Раніше вид відносили до родини Ведмедиці (Arctiidae), ранг якої зараз заперечується, і ведмедиць на підставі молекулярно-генетичних даних включають як підродину Arctiinae до складу родини Erebidae (Zahiri, 2012)[4].

Наукова назва виду quadripunctaria означає «чотирикрапкова». Назву hera дав виду Карл Лінней на честь давньогрецької богині Гери.

Підвиди[2]:

  • E. q. quadripunctaria (Poda, 1761)
  •   — Західна, Центральна та Східна Європа, Кавказ
  • E. q. fulgida (Oberthur, 1896)
  •   — Закавказзя, Копетдаг, Греція, Туреччина, Сирія, Північний Іран
  • E. q. rhodosensis (Daniel, 1953)
  •   — острів Родос, Греція («Долина метеликів»)
  • E. q. ingridae (Roesler, 1968)
  •   — Західна Туреччина

    Народні назви[ред. | ред. код]

    В різних країнах люди давали ведмедиці Гера завдяки її яскравому зовнішньому вигляду різноманітні оригінальні назви. Так у Британії метелика називають джерсійський тигр (англ. Jersey Tiger), згадуючи про один із Нормандських островів, острів Джерсі, у протоці Ла-Манш, де з давніх часів була велика колонія виду. У Німеччині та Нідерландах метелик має назву іспанський прапор (нім. Spanische Flagge, нід. Spaanse vlag), а ще німці називають його руським ведмедем (нім. Russischer Bär).

    Поширення та чисельність[ред. | ред. код]

    «Долина метеликів» на острові Родос, Греція

    Ареал охоплює Західну та Центральну Європу, південні райони Східної Європи, Кавказ, Закавказзя, Туреччину, Іран та Сирію.

    В Греції на острові Родос з кінця травня, після настання сухого сезону, тисячі ведмедиць злітаються в долину Петалудес, куди їх привертає волога та прохолода.

    В Україні ведмедиця Гера зустрічається локально по всій території. У місцях оселення, особливо на півдні лісостепової і півночі степової зон, під час піку льоту кількість метеликів на окремих невеликих ділянках становить 5-50 особин на 1 га[5].

    Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

    Гусениця
    Імаго

    Довжина переднього крила імаго — 27-29 мм. Розмах крил — 52-65 мм. На передніх крилах, які чорного кольору з зеленим металевим відливом, три косих смуги кремового забарвлення. Задній край крила також кремового кольору. Задні крила червоного кольору. На кожному задньому крилі дві чорні крапки посередині і чорна пляма біля зовнішнього краю крила. Груди чорні з кремовими поздовжніми смугами. На червоному черевці ряд чорних крапок.

    Гусениці завдовжки 50 мм. Тіло темно-сірого кольору з жовтим верхом, з боків білі плями. Гусінь скрізь вкрита червоно-коричневими бородавками з короткими щетинками.

    Особливості біології[ред. | ред. код]

    Місця перебування виду — галявини листяних і мішаних лісів, узлісся, рідколісся, чагарникові зарості, особливо вздовж річок і струмків. Вид осілий, несхильний до міграції.

    Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з липня по серпень-вересень, в залежності від території. Вдень метелик активний, живиться нектаром квіток. Самиця відкладає яйця на кормові рослини гусені: жимолость, ліщину, малину, ожину, дрік, кропиву та ін. З яєць гусениці з'являються у вересні. Гусениця — поліфаг, харчується з вересня по травень наступного року, проводячи зиму у нещільному коконі на поверхні ґрунту. Заляльковується гусениця у червні.

    Заходи охорони[ред. | ред. код]

    Причинами зміни чисельності виду є зростання рекреаційного навантаження на біотопи, знищення ділянок рідколісся та чагарників, випасання худоби, застосування пестицидів. Розмноження у неволі не проводилось.

    Ведмедиця Гера охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Луганського та Канівського природних заповідників.

    У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія[5]. У 2009 році ведмедиця Гера була виключена з Червоної книги України[6].

    На поштових марках[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). PESI portal http://www.eu-nomen.eu. 
    2. а б Markku Savela. Euplagia. Lepidoptera and some other life forms. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 18 липня 2015. 
    3. а б Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). Inventaire National du Patrimoine Naturel http://inpn.mnhn.fr. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 18 липня 2015. 
    4. Zahiri, R., J. D. Holloway, I. J. Kitching, J. D. Lafontaine, M. Mutanen & N. Wahlberg. Molecular phylogenetics of Erebidae (Lepidoptera, Noctuoidea). Systematic Entomology Vol. 37, Issue 1, pp. 102–124, January 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 18 липня 2015. 
    5. а б Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria. Червона книга України (1994). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 липня 2015. 
    6. Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2015.  Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313

    Джерела[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    • Красная книга СССР. — М.: Лесная промышленость, 1984.