Вессекський діалект давньоанглійської мови
Вессекський діалект був одним із чотирьох діалектів давньоанглійської мови разом із кентським, мерсійським і нортумбрським (останні два відомі як англські діалекти). Вессекський діалект, будучи насамперед мовою королівства Вессекс, став згодом основою і стандартом для літературних форм давньоанглійської мови.
У розвитку цього діалекту віділяють дві доби: ранньовессекську за часів Альфреда Великого (849 - 899) і пізньовессекську кінця X - поч. XI ст.
Внаслідок утвердження Вессексу як політично панівної сили в давньоанглійську добу, саме вессекський діалект посів чи не найповажніше місце з-поміж інших діалектів у давньоанглійських манускриптах. [1]
Ранньовессекський діалект давньоанглійської мови[ред. | ред. код]
Ранньовессекським діалектом послуговувалися за царювання короля Альфреда (849–899). Цією мовою записано чимало літературних перекладів під піклуванням Альфреда, і навіть ним самим. Мову цієї доби інколи називають Альфредовою давньоанглійською. Тим не менш, мова цих текстів іноді відбиває також вплив інших діалектів.
Перелік текстів:
- Передмова короля Альфреда до "Пастирського піклування" папи Григорія (Pastoral Care). [2]
- Historiarum adversus paganos Оросія.[3]
- Англосаксонська хроніка. [4]
Пізньовессекський діалект давньоанглійської мови[ред. | ред. код]
До моменту норманського завоювання Англії в 1066 році мова розвинулась у пізньовессекський діалект, що постав як письмова мова. Він заступив мову часів Альфреда [5] внаслідок мовної реформи розпочатої єпископом Етельвольдом Вінчестерьким. Незважаючи на схожість, іноді пізньовессекський діалект не вважають прямим нащадком ранньовессекського. [6]
Пізньовессекський діалект став першою стандартизованою писемною «англійською мовою» («вінчестерський стандарт»), що іноді називають «класичною» давньоанглійською. Цим діалектом розмовляли здебільшого на півдні та заході Англії і навколо відомого монастиря в місті Вінчестер, столиці вессекських королів. Однак, хоча інші давньоанглійські діалекти все ще були в ужитку в інших частинах країни, всі писарі писали та копіювали манускрипти, послуговуючись саме цією престижною письмовою формою. Такі відомі давньоанглійські поеми як Беовульф та Юдит, первісно складені і записані іншими давньоанглійськими діалектами, згодом, при копіюванні, перекладались вже саме за вінчестерським пізньовессекським стандартом.
У Вессекських Євангеліях (близько 990 р.) текст Євангелії від Матвія 6:9-13 молитва Отче Наш, виглядає так:
- Fæder ure þu þe eart on heofonum,
- si þin nama gehalgod.
- Tobecume þin rice,
- gewurþe ðin willa,
- on eorðan swa swa on heofonum.
- Urne gedæghwamlican hlaf syle us todæg,
- and forgyf us ure gyltas,
- swa swa we forgyfað urum gyltendum.
- And ne gelæd þu us on costnunge,
- ac alys us of yfele.
- Soþlice. [7]
По норманнському завоюванні[ред. | ред. код]
Вінчестерський стандарт поступово вийшов з ужитку після норманського завоювання Англії 1066 року. Монастирі припинили писемну традицію цією мовою, оскільки англійських єпископів завойовники незабаром замінили на норманських, що привезли із собою власні книжки латиною, і копіювання чи письмо давньоангліською мовою занепало. Невдовзі саме латина стала офіційною писемною мовою, англо-нормандська ж стала мовою аристократії. Тим часом вже до середини XII століття стандартизована писемна давньоанглійська мова занепала по смерті останніх писарів, навчених писарства ще за юних літ напередодні норманського завоювання.
У подальшому нові писемні стандарти англійської мови з'являться вже в добу середньоанглійської та сучасної англійської мови, але походитимуть з діалекту східного Мідленду, який до того ж є англський, а не сакський.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The dialects of Old English. www.uni-due.de. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ King Alfred’s Translation of the Pastoral Care. The British Library. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ Old English Orosius. The British Library. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ University, © Stanford; Stanford; Complaints, California 94305 Copyright. Cambridge, Corpus Christi College, MS 173: The Parker Chronicle. Parker Library On the Web - Spotlight at Stanford (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ Old English Plus. "Appendix 1." Архівована копія. Архів оригіналу за 15 серпня 2007. Процитовано 22 вересня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Hogg, Richard M. (1992). The Cambridge History of the English Language. Cambridge University Press, p. 117. For more detail see Old English dialects.
- ↑ The Anglo-Saxon Version of the Holy Gospels, Benjamin Thorpe, 1848, p.11.