Вигаданий усесвіт
Вигаданий усесвіт (рідше авторський всесвіт; вигаданий світ) — термін, що його застосовують критики та шанувальники стосовно всесвітів фантастичних творів, дія яких відбувається у світах, що відрізняються від Землі за фізичними, історичними, географічними та іншими реаліями. У ширшому сенсі термін вживається стосовно умов будь-якого фантастичного твору, навіть якщо його дія, згідно з сюжетом, відбувається на Землі.
Віднесення світу до категорії вигаданих є предметом суперечок. Розбіжності стосуються як вигаданості світу загалом, так і його ознак. На думку деяких учених, світи можуть бути реальними, вигаданими та змішаними — вигаданими з елементами реальності (реалістичними — у Лема). На противагу цьому, Шмід, Долежел та інші категорично відмовляють у праві існування змішаного світу, оскільки будь-який реальний елемент, який опинився у вигаданому оточенні, стає власним вигаданим аналогом. Допускаючи існування змішаних світів, до них слід відносити твори, що ґрунтуються на фактичних подіях, але з вигаданими авторськими доповненнями.[1]
Визначає вигаданість світу, на думку літературознавців, або сам автор (Серль), або читач (Жанетт), або текст (Гамбургер). Остання думка має найменшу підтримку серед фахівців, які сходяться на тому, що об'єктивних ознак вигаданості світу не існує. Для класифікації світу пропонується використовувати зовнішні прояви вигаданості, також різні з погляду різних груп фахівців: вказівку автора (Серль); навмисні замовчування, руйнування орієнтування, а також такі контекстуальні ознаки, як опублікування в рамках певної серії або певного видавництва (Мартінес, Шеффель); «паратексти» — заголовки, посвяти, передмови (Жанетт); використання минулого часу дієслова для майбутніх подій (Гамбургер). До найзагальніших ознак вигаданості відносять опис чужих думок, у реальному світі неможливий або висловлюваний у вигляді припущень, і замкненість світу твору, що не містить відсилань до якихсь реальних елементів, а використовує їх внутрішні вигадані аналоги.[1]
Відповідно до класифікації Роже Каюа, вигадані світи мають такий поділ:[2]
- казка — світ, у якому неможливе існує рівноправно з можливим;
- література жахів — світ, у якому неможливе є порушенням звичного порядку речей;
- наукова фантастика — неможливе має раціональне пояснення, яке перетворює його на можливе.
Станіслав Лем розширює цю класифікацію, доповнюючи її поняттям детермінізму: на його думку, казка має повну визначеність, оскільки в ній добро завжди перемагає зло, і цим вона відрізняється від реальності; міф, як різновид казки, також має зумовленість, але іншого плану: дії героїв підкоряються волі вищого року, а не їхнім власним бажанням; фентезі є сучасним видом казки, у якій допускається відхилення зумовленості і виникнення випадкових чинників, що перешкоджають торжеству добра. При цьому формальне віднесення твору до жанру наукової фантастики може не відповідати його дійсній класифікації: багато нібито фантастичних світів мають бути зараховані до фентезійних або казкових.[2]
Роберт Маккі зазначає, що основною властивістю вигаданого світу є його внутрішня несуперечність: встановлені правила цього світу не повинні змінюватися, а події, що відбуваються, повинні підлягати єдиним принципам причинно-наслідкових зв'язків.[3] Станіслав Лем зазначає, що вигаданий світ не може змінювати свою приналежність до казки, літератури жахів чи наукової фантастики протягом твору. Автор зобов'язаний пояснювати те, що відбувається в його світі однаково і не залишати те, що відбувається в його світі, без пояснень. Спроби переходити від одного класу вигаданого світу до іншого перетворюють твір на пародію, оскільки цей хід діє на тлі літературних прикладів і розглядається тільки в контексті протистояння їм.[2] І Маккі, і Лем також відзначають, що початковою точкою для створення вигаданого всесвіту є реальний світ,[2] при цьому Маккі також розкриває проблему створення вторинних світів — на основі тих, що вже існують, а не просто відштовхуючись від реальності.[4]
Проте, вигаданим світам властиві логічні проблеми. Наприклад, у світі романів Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перснів» існує «Проблема орлів» — можливість доставити Єдиний Перстень на Ородруїн за допомогою орлів (у кінці книги вони рятують героїв з Мордору), яка навіть не обговорювалася.[5] Іншим прикладом проблем є всесвіт «Зоряних воєн», яка, з розвитком і появою творів різних авторів, стала накопичувати внутрішні протиріччя. Для розв'язання цієї проблеми створено базу даних Holocron Star Wars continuity, що містить упорядковані в рамках вигаданого часу та простору події всіх творів всесвіту. В разі виявлення протиріч їм або дається логічне пояснення, або твір виводиться за межі канону.[6] Однак у квітні 2014 року майже всі ліцензовані твори, видані в рамках всесвіту «Зоряних війн» до цієї дати, нові власники франшизи визнали неканонічними.
- Half-Life
- Terraria
- Minecraft
- Warhammer 40,000 — серія настільних фантастичних ігор, яку створила компанія Games Workshop.
- Зоряна брама
- Зоряні війни
- Зоряний шлях
- Вавилон-5
- Всесвіт Матриці за фільмом Матриця
- Всесвіт Гіперіона
- Дюна
- Чужий проти Хижака+
- Всесвіт Warcraft — серія відеоігор від компанії Blizzard Entertainment, відтворена на вигаданому світі фентезі.
- Середзем'я
- Кальрадія
- Хайборійська Ера[7]
- Хроніки Амбера
- Світ льоду і полум'я за циклом книг Джорджа Мартіна
- Хроніки Нарнії
- Неверленд — місце дії серії книг та ігор про відьмака Геральта із Рівії
- Всесвіт серії ігор Fear&Hunger
- Світ Берсерка
- Космер — місце дій книг Брендона Сандерсона
- Світ книг Джо Аберкромбі
- Всесвіт Dark Souls
- Command & Conquer: Red Alert
- S.T.A.L.K.E.R. (всесвіт) за однойменною грою S.T.A.L.K.E.R.
- World in Conflict
- Горець за однойменним фільмом Горець
- Цикл хронік майбутнього за Айзеком Азімовим
- Чарівний світ Гаррі Поттера
- Fallout
- Undertale
- Світ Код Гіасс за однойменним аніме
- Woolfenstein
- Deltarune
- Меч Арея
- Світ ігор Assasin's creed
- Рюрик. Втрачене минуле (рос. Потерянная быль)
- Фільм Скарб Нації
- …
- Категорія:Вигадані всесвіти vs. Категорія:Вигадані світи
- Фантастика
- Віртуальний світ
- Віртуальна реальність
- ↑ а б Шмид, Вольф. Нарратология. — Litres, 2013. — 608 с. — ISBN 9785457068216.
- ↑ а б в г Лем, 1970.
- ↑ Макки, 2011, с. 78—79.
- ↑ Макки, 2011, с. 76—77.
- ↑ Орлы летят! Или как мог бы закончиться «Властелин Колец» (рос.). Мир фантастики. Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 27 вересня 2014.
- ↑ What is the Holocron? (англ.). 20 липня 2012. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
- ↑ Вважається першим достеменно відомим фентезі-всесвітом, про який були опубліковано книги.
|
Це незавершена стаття про наукову фантастику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |