Воблий Костянтин Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтин Григорович Воблий
Воблий.jpg
Народився 15 (27) травня 1876(1876-05-27)
Царичанка, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 12 вересня 1947(1947-09-12) (71 рік)
Київ, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Варшавський університет
Галузь наукових інтересів політична економія
Вчене звання академік АН УРСР
Науковий ступінь Доктор економічних наук
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»

Во́блий Костянти́н Григо́рович (* 15 (27) травня 1876(18760527), Царичанка — 12 вересня 1947, Київ) — український вчений-економіст та географ; член ВУАН; доктор політичної економії та статистики; професор Київського університету; віце-президент АН УРСР; директор Інституту економіки; Заслужений діяч науки УРСР; в 19451947 роках член Держплану УРСР.

Біографія[ред.ред. код]

Могила К. Г. Воблия

Народився 15 (27 травня) 1876 року в Царичанці Кобеляцького повіту Полтавської губернії в сім'ї сільського священика. В 18961900 роках навчався в Київській духовній академії.

У 1900 році вступив на юридичний факультет Тартуського (тоді Юр'євського) універстету, в 1901 році перевівся до Варшавського університету на юридичний факультет, який закінчив 1904 році зі ступенем кандидата права та із золотою медаллю за працю: «Сучасна заатлантична еміграція. Її причини та наслідки». У 1904–1906 роках молодший редактор Варшавського статистичного комітету. З 1906 по 1909 рік — приват-доцент політекономії і статистики Київського університету, де витримав усний іспит на ступінь магістра політекономії, пізніше — професор Київського комерційного інституту. У 1909 році обраний виконувачем обов'язки екстраординарного професора по кафедрі політекономії та статистики, пізніше ординарного професора. Магістерська дисертація «Нариси з історії польської фабричної промисловості» захищена у 1909 році, докторська дисертація «Третій професійно-промисловий перепис у Німеччині» захищена у 1911 році. У 1910–1917 роках секретар ради, 1910–1912 декан економічного відділення, з 1917 року ректор Київського комерційного інституту (нині КНЕУ), читав курс лекцій зі статистики на Вищих жіночих курсах. У 1918–1921 роках професор Таврійського університету. Згодом — голова Товариства Економістів при Всеукраїнській Академії Наук.

З 1925 по 1929 рік керував Соціально-економічним відділом АН України. Деякий час очолював Інститут для кон'юнктури та народного господарства України зі статистико-економічним семінаром, створеним при цьому відділі.

У 1927–1930 роках під керівництвом К. Г. Воблого здійснювалася розробка комплексного розв'язання проблеми Дніпра, зрошення степової зони України для сільського господарства.

У 19281930 роках — віце-президент АН УРСР. У 1933–1947 роках завідувач кафедри економічної географії геолого-географічного факультету. У 19391942 роках — завідувач сектором (відділом) економічної географії, а в 19421947 роках — директор Інституту економіки АН УРСР; одночасно (19331941 та 19441947 роки) — завідувач кафедрою економічної географії Київського університету. Організатор української економіко-географічної школи. Член Вченої ради відділу суспільних наук АН УРСР (1947 рік).

Помер 12 вересня 1947 року у Києві. Похований на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 20, ряд 7, місце 1).

Наукові праці[ред.ред. код]

Перший серед економістів широкого профілю визначився як економіко-географ. Вивчав історію народного господарства, економічну статистику, демографію, економіку страхової справи, міграції населення. Автор робіт з організації праці науковців. Вивчав проблеми бурякоцукрової промисловості, комплексного освоєння Великого Дніпра, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Виділив на території країни такі райони: Південно-Східний, Центральний і Західний. Основні наукові праці присвячені проблемам розвитку і розміщення продуктивних сил України, створенню нових галузей промисловості та комплексному розвиткові районів. Розробив наукову схему економічного районування України.

Автор понад 100 наукових праць. Автор книжок про Київ, підручника «Економічна географія», який витримав кілька видань, кількох підручників із статистики.

  1. (рос.) Заатлантическая миграция, ее причины и следствия. — К., 1904.
  2. (рос.) Статистика: Пособие к лекциям. — К., 1908.
  3. (рос.) Статистика: Пособие для вузов. — К., 1912 (3 видання).
  4. (рос.) Очерки по истории польской фабричной промышленности, том 1. — К., 1909.
  5. (рос.) Третья профессионально-промысловая перепись в Германии, Том 1. — К., 1911.
  6. (рос.) Основы экономики страхования. — К., 1915.
  7. Економічна географія України. — К., 1919 (6 видань).
  8. Нариси по історії російсько-української цукровобурякової промисловості. — К., 1928–1931. Том 1-3.
  9. Економічна географія УРСР. — Х.-К., 1930.
  10. (біл.) Праблема Вялікага Дняпра. — Мінськ, 1933.
  11. Київ. Статті-довідки. — К., 1948.
  12. (рос.) Организация труда научного работника. — К., 1943–1948 (3 видання).

Нагороди, пам'ять[ред.ред. код]

Меморіальна дошка на будинку по Лютеранській вулиці, Київ

Заслужений діяч науки і техніки УРСР 1944 року. Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову доблесть».

В Києві, на будинку № 21/12 по Лютеранській вулиці, де з 1930 по 1947 рік мешкав вчений 13 вересня 1966 року встановлено гранітну меморіальну дошку (архітектор В. П. Шевченко)[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Географічна наука в Національній академії наук України / Л. Г. Руденко, О. М. Маринич, В. П. Палієнко та ін.; Нац. акад. наук України, Ін-т географії. — К. : Ін-т географії, 2009. — 239 с., ISBN 978-966-02-5516-6
  • Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.146.
  • Велика радянська енциклопедія.
  • Костянтин Григорович Воблий. — К., 1968.
  • Географи Київського університету / Я. Б. Олійник, С. Ю. Бортник, М. Д. Гродзинський, О. Ю. Дмитрук та ін. — К., 2003.
  • Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.
  • Історичний факультет Київського національного факультету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення. — К., 2004.