Врангель Фердинанд Петрович

Врангель Фердинанд Петрович
нім. Ferdinand Friedrich Georg Ludwig von Wrangell
Народився	29 грудня 1796 (9 січня 1797) або 1796 Псков, Російська імперія
Помер	25 травня (6 червня) 1870 або 1870 Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія ·інфаркт міокарда
Поховання	Естонія
Країна	Російська імперія
Діяльність	мандрівник-дослідник, географ, політик, землевласник, військовослужбовець, моряк, полярний дослідник
Alma mater	Морський кадетський корпус і Санкт-Петербурзький військово-морський інститут
Знання мов	естонська, російська і німецька
Заклад	Петербурзька академія наук
Членство	Петербурзька академія наук
Посада	Chief manager of the Russian-American Companyd і член Державної ради Російської імперії
Військове звання	адмірал
Рід	Врангеліd
Батько	Q120825075?
Мати	Q120825101?
У шлюбі з	Q111697729?
Діти	Wilhelm von Wrangelld, Ferdinand Georg Friedrich von Wrangelld і Ebba Antonie Karoline Sophie von Schillingd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Барон Фердинанд Петрович Врангель (рос. Фёдор Петрович Врангель; нім. Ferdinand Friedrich Georg Ludwig von Wrangell, Фердинанд Фрідріх Георг Людвіг фон Врангель; 29 грудня 1796 [9 січня 1797] Псков — 25 травня [6 червня] 1870, Дерпт) — російський військовий і державний діяч, мореплавець і полярний дослідник, адмірал (1856), керівник Морським міністерством Російської Імперії.

Походження

Походив зі стародавнього роду балтійських німців. Син майора артилерії Петра Берендтовича (Петера Людвіга) Врангеля (1760—1807) і його дружини Доротеї-Маргарити-Барбари фон Фрейман (1768—1806). Дід його, виходець з Данії, був камергером при дворі Петра III, при Катерині II потрапив в опалу і втік за кордон.

Біографія

У 1807 році він був визначений у Морський кадетський корпус . 8 червня 1812 року підвищений до гардемарина, а 6 квітня 1814 року — в чин унтер-офіцера. 21 липня 1815 року, після закінчення морського корпусу (першим у випуску) проведений в мічмани. Врангель деякий час служив в Ревелі, в 1816—1817 рр. плавав у складі 19-го флотського екіпажу в Фінській затоці на фрегаті «Автроїл».

У 1817—1819 роках мічманом брав участь в навколосвітній експедиції Василя Головніна на шлюпі «Камчатка». За участь в цьому плаванні нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня. Взимку 1819—1820 року займався в Дерпті астрономією, фізикою і мінералогії, слухав лекції професорів В. Я. Струве і Моріца фон Енгельгардта.

У 1820—1824 роках в чині лейтенанта (отримав 12 лютого 1820 року) очолював експедицію з дослідження північно-східного узбережжя Сибіру. В ході експедиції було описано узбережжі Сибіру від річки Індигірка до Колючинської губи, нанесені на карту Ведмежі острови . Після повернення з Іркутська в Санкт-Петербург нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня, довічною пенсією в розмірі річної лейтенантської платні, проведений в наступний чин і йому було подаровано 4 роки вислуги для отримання військового ордена.

У 1825—1827 роках в чині капітан-лейтенанта (здобутий 12 грудня 1824 року) очолював навколосвітню плавання на військовому транспорті «Кроткий». По поверненню з навколосвітнього плавання нагороджений орденом Святої Анни 2-го ступеня і пенсією в розмірі капітан-лейтенантської платні. 13 жовтня 1827 здобув чин капітана 2-о рангу. 29 грудня того ж року був обраний член-кореспондентом Імператорської Академії Наук.

У 1828—1829 роках командував фрегатом «Єлисавета» . У 1829 році в чині капітана 1-го рангу призначається головним правителем Російської Америки і залишається на цій посаді до 1835 року, в 1830 році прибуває на Аляску. За час перебування на цій посаді особисто обстежив все західне північноамериканське узбережжі від Берингової протоки до Каліфорнії і створює магнітно-метеорологічну обсерваторію в Ново-Архангельську . 24 березня 1833 року обраний членом Імператорського Московського товариства випробувачів природи.

У 1836 році через Мексику, де виконує дипломатичні доручення Російсько-Американської компанії, повертається в Росію, зробивши по дорозі на батьківщину своє третє навколосвітнє плавання. 8 липня того ж року йому присвоєно звання контр-адмірала, з призначенням членом Спільного присутності кораблебудівного департаменту морського міністерства, а 5 серпня призначений виконуючим обов'язки директора Департаменту корабельних лісів. 27 листопада 1836 року обраний членом Товариства для заохочення лісового господарства. У 1837 році на присутніх справив огляд корабельних гаїв, лісництв та правлінь Балтійського і Низового округів і дубових лісів на острові Езель. За 25-річну службу 29 листопада 1837 нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня, а в наступному році був нагороджений орденом Св. Станіслава 2-го ступеня із зіркою. З 1837 року — член-кореспондент Лондонського Королівського географічного товариства.

З 1840 по 1847 роки — директор Російсько-Американської компанії (Санкт-Петербург), в 1847—1849 роках є директором Департаменту корабельних лісів Морського міністерства. З 1845 року — член Російського географічного товариства . Обраний Головою відділення загальної географії. У 1849 році виходить у відставку з присвоєнням чину віце-адмірала. Перебуваючи у відставці, активно співпрацює з Петербурзької академією наук, почесним членом якої стає в 1855 році, і Російським Географічним суспільством, будучи одним з його засновників.

У зв'язку з початком Кримської війни повертається з відставки на службу і 8 вересня 1854 року його призначають директором гідрографічного департаменту. 23 лютого 1855 року призначений головою Морського вченого комітету, а 13 квітня того ж року інспектором корпусу штурманів флоту з залишенням в займаних посадах. У 1855—1857 роках керував Морським міністерством (тобто був морським міністром). Нагороджений орденом Св. Володимира 2-го ступеня. 15 квітня 1856 року призначений генерал-ад'ютантом, а 26 серпня того ж року отримав чин адмірала. 8 серпня 1857 року, за станом здоров'я, був звільнений з посади керуючого морським міністерством з призначенням членом Державної ради. 8 вересня 1859 нагороджений орденом Білого орла.

У 1864 році повторно вийшов у відставку. У тому ж році переїхав на постійне проживання в маєток Роела (Руіль) в Естляндії. Останні шість років життя він провів в сільській самоті. День у день він займався метеорологічними спостереженнями, щоденники яких збереглися в його архіві. Висловлювався проти продажу Аляски Сполученим Штатам Америки.

Помер Ф. П. Врангель 25 травня [6 червня] 1878 від розриву серця, будучи проїздом в Дерпті. Похований на родинній ділянці Віру-Ягупов кладовища в Естонії поряд з дружиною [2] [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] .

Пам'ять

Ф. П. Врангель на поштовій марці Росії (1992)

Іменем Врангеля названі:

• острів в Льодовитому океані ;
• острів в складі архіпелагу Нова Земля ;
• острів в США ;
• бухта на сході затоки Находка ;
• національний парк і заказник в Алясці ;
• гори на Алясці [Архівовано 10 лютого 2020 у Wayback Machine.]

У 1992 році була випущена поштова марка Росії, присвячена Врангелю.