Олександр Всеволодович
Олександр I Всеволодович | ||
| ||
---|---|---|
1195 — 1208 | ||
Попередник: | Всеволод Мстиславич | |
Наступник: | Василько Романович | |
| ||
1208 — 1215 | ||
Попередник: | Данило Романович | |
Наступник: | Данило Романович | |
| ||
1215 — 1233 | ||
Попередник: | Всеволод Всеволодович | |
Наступник: | Данило Романович | |
Народження: | невідомо | |
Смерть: |
після 1234 Галич | |
Рід: | Рюриковичі (Волинські Ізяславичі) | |
Батько: | Всеволод Мстиславич | |
Мати: | Агнешка Болеславна | |
Діти: | Анастасія Олександрівна[1], Всеволод Олександрович і Гремислава Інгварівна[2] |
Олександр Всеволодович (? — після 1234) — князь белзький (1195—1208, 1215—1233) та володимирський (1208—1215). Політичний суперник князя Данила Романовича.
Старший син Всеволода Мстиславича. Був суперником Данила Романовича, однак у боротьбі з ним зазнав поразки.
У 1208 році польські князі Лешко Білий і Конрад I Мазовецький вигнали з Володимира Святослава Ігоревича і посадили тут Олександра. Пізніше поляки хотіли посадити у Володимирі Інгвара Ярославича, але бояри полюбили його і, за згодою Лешка, Олександр знову приїхав княжити у Володимир. Белз він віддав Василькові Романовичу, зробивши це за велінням того ж Лешка. У 1211 році Лешко велів Олександру віддати Романовичам Тихомль і Перемиль, а незабаром вони відібрали у нього і Володимир, де сів Данило Романович.
Побачивши, як легко поляки дають і забирають дане, Олександр, ймовірно, вирішив сам про себе подбати. Перш за все він був злий на своїх двоюрідних братів Романовичів. У 1215 році він виступив проти них в той момент, коли вони з усіх боків були оточені ворогами. Василько і Данило, проте, відбилися від ворогів, а потім розорили всю Бельзску волость. Тоді Олександр посварив Данила з його тестем Мстиславом Мстиславичем Удатним, що княжив у Галичі, і всіляко схиляв останнього до війни з Романовичами. Незабаром справді почалася усобиця (в 1225 році), але в цій усобиці найбільше постраждав сам Олександр. Мстислав діяв мляво, і Белзьке князівство знову було страшно спустошене Романовичами. Незабаром Мстислав Удатний зрозумів, що його обманюють, і помирився з Данилом.
Після смерті Мстислава у 1227 році Данило ненадовго сів у Галичі. У 1230 бояри вчинили змову, збираючись вбити його, а стіл віддати Олександру. Змова розкрилася, і Василько Романович вигнав Олександра з Белза. Той утік до Перемишля разом зі своїми галицькими однодумцями. Але і звідси його вигнав Данило. Олександр втік в Угорщину і став піднімати проти Данила короля Андраша[3]. Угорці захопили Галич й інші міста, а Белз та Червен віддали Олександрові та продовжували тіснити Романовичів. Олександр разом з угорцями боровся проти Данила під Шумськом. На початку 1233 року він, проте, відійшов від угорців і послав сказати Данилові: «Не годиться мені бути ніде, крім вас». Брати на радощах пробачили Олександру всі минулі образи. У 1233 р. вони взяли в облогу Галич, де сиділи угорці з крамольними боярами. Їх воєвода, боярин Ізяслав, послав сказати Олександру: «Дам тобі Галич, тільки перестань від брата». Олександр спокусився обіцянкою і відступив. Але це віроломство анітрохи не зашкодило Данилу. Галич скоро здався, а Олександр був схоплений під Шумськом у той момент, коли хотів утекти до Києва і, як можна припустити, помер у полоні після 1234 року.
- Батько: Всеволод (?—1195), князь белзький (1180—1195), володимирський (1187—1188)
- Дружина: N Володимирівна, донька великого князя київського Володимира Рюриковича .
- Діти:
4. Мстислав ІІ, великий князь київський | ||||||||||||||||
2. Всеволод, князь володимирський | ||||||||||||||||
5. Агнешка, польська князівна | ||||||||||||||||
1. Олександр, князь белзький | ||||||||||||||||
3. NN | ||||||||||||||||
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Яз. Александр Всеволодович // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 464–465.
- ↑ Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 44 арк. іл. — С. 41. — ISBN 966-7255-01-8.
- ↑ вийшла заміж після квітня 1244 → Kozłowska-Budkowa Z. Bolesław (1208—1248) // PSB. — T. II. — S. 264.
- ↑ внук князя волинського Святослава Ігоровича
- ↑ Korduba M. Anastazja, żona Bolesława // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 88—89. — ISBN 8304034840. (пол.)
- Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
- Котляр М. Ф. Олександр Всеволодич [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 571. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Олександр Всеволодич // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.41-42
- Рюриковичі. Мономаховичі. Волинська гілка [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]