Ростислав Михайлович

	Ростислав Михайлович; д.-рус. Ростиславъ Михаиловичь
	Ростислав МихайловичТурнір між воєводою Воршем та князем Ростиславом під обложеним м. Ярославом
Прапор	Князь новгородський
1229 — 1230
Попередник:	Михайло Всеволодович
Наступник:	Ярослав Всеволодович
Прапор	Князь галицький
1236 — 1238
Попередник:	Михайло Всеволодович
Наступник:	Данило Романович
Прапор	Князь луцький
1240 — 1242
Попередник:	Василько Романович
Наступник:	Роман Данилович
Прапор	Князь чернігівський
1241 — 1243
Попередник:	Михайло Всеволодович
Наступник:	Михайло Всеволодович
Прапор	Бан Славонії
1247 — 1248
Попередник:	Ладислав I Кан
Наступник:	Стефан I Ґуткелед
Народження:	бл. 1219
Смерть:	1262; Белград
Рід:	Рюриковичі (Ольговичі)
Батько:	Михайло II Чернігівський
Мати:	Олена Романівна
Шлюб:	Анна Угорська
Діти:	Бела, Михайло, Анна (Єлизавета), Маргарита, Кунегунда, Агрипина
	Медіафайли у Вікісховищі

Ростислав Михайлович (Славонський) (д.-рус. Ростиславъ Михаиловичь; бл. 1219 — 1262) — князь новгородський (1229—1230), галицький (1236—1238), луцький (1240—1242), жупан березький та земплинський (1245—1251), бан Славонії (1247—1248) і Мачви (1248—1262), самопроголошений цар Болгарський, перший правитель Видинського царства (1257—1262).

Біографія

Син великого князя київського Михайла II Всеволодовича. Походив по батькові з династії чернігівських князів Ольговичів і Романовичів по матері Олені — доньці волинського князя Романа Великого від першого шлюбу. Зведеним братом його матері по батькові був король Русі Данило Романович. Був одружений з дочкою угорського короля Бели IV Анною.

Намагався за підтримки угорського короля закріпитися на галицьких землях, однак галичани допомогли князю Данилові Романовичу посісти батьківський престол.

У 1241 році уклав союз з болохівськими князями й спільно з ними виступив на Бакоту, що була володінням Данила Романовича.

У 1242 році зібрав військо зі смердів, а його тисяцьким призначив Владислава Кормильчича, одного з керівників боярської опозиції.

Здобув Домомирову печеру поблизу Галича, але у 1244 році зазнав поразки від дружинників Данила Романовича біля Мостищ (тепер Мостиська Львівської області) на р. Січній.

17 серпня 1245 року у вирішальній битві під Ярославом угорські загони та дружина Ростислава Михайловича були розгромлені військами Данила Романовича, а Володислав Кормильчич потрапив у полон.

Після укладення союзу між Белою IV та Данилом Романовичем, Ростислава було призначено баном Славонії, а згодом — баном Мачви.

1257 року, після вбивства зятя, болгарського царя Михайла І Асеня князь Ростислав Михайлович виступив з військом для захисту доньки і взяв у облогу столичне Тирново, звідки втік узурпатор Коломан ІІ Асень. Він здійснив спробу стати царем Болгарії, але бояри лише віддали йому доньку Єлизавету і не допустили до міста. На зворотній дорозі він захопив прикордонний Видин над Дунаєм, де проголосив себе болгарським царем. Боротись за ці землі у 1259-1261 роках йому допомагав король Угорщини Бела IV, який визнав за ним титул царя Болгарії.

Володів Видинським царством та іншими землями до свої смерті бл. 1262 року.

Діти

Бела (1243—1272), названий на честь діда, короля Бели IV. З 1270 — бан Сербської Мачви і Славонії, був убитий.
Михайло (бл. 1245—1269/88), названий на честь діда Михайла II Всеволодовича. З 1264 бан Сербської Мачви. Імовірно був убитий.
Анна (Єлизавета) (1245/1246—1272/1298); Видана 1253/1254 за царя Болгарії Михайла І Асеня (1246—1256).
Маргарита (1250—1290). У віці 4 років була посвячена у монастир, прийняла постриг 1278 р. Була абатисою кляштору кларисок
Кунегунда (1245—1285) з 1261 стала другою дружиною короля Чехії Отокара ІІ, який загинув 1278 року в битві під Сухими Крутами. По закінченні регентства при синові вийшла заміж 1284 року за чеського магната Завішу Вітковича фон Фалькенштайна. У Кунегунди було троє дітей з першого шлюбу Кунегунда, Агнеса, Вацлав ІІ і нешлюбний син Ян з Фалькенштайну.
Агрипина (бл.1248 — померла між 1303—1309), з 1265 року дружина серадзького князя Лешка II Чорного, майбутнього краківського князя, через чоловічу неспроможність якого з 1271 року носила дівочий головний убір. Через відсутність результатів лікування розлучились 1274 року за сприяння князя Болеслава V Сором'язливого.

Родовід

Ростислав веде свій родовід, в тому числі, й від великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.

Святослав ІІІ,
Великий князь Київський

Всеволод Чермний,
Великий князь Київський

Марія Васильківна,
українська князівна

Михайло II,
Великий князь Київський

Казимир II Справедливий,
Король Польщі

Марія-Анастасія,
польська принцеса

Олена Ростиславна

Ростислав,
князь

Мстислав II,
Великий князь Київський

Роман Великий,
Володар Руської землі

Агнешка Болеславна

Олена Романівна,
українська князівна

Рюрик Ростиславич,
Великий князь Київський

Предслава Рюриківна,
українська князівна

Анна Юріївна,
українська князівна

Джерела та література

Корсак І. Завойовник Європи. — К. : Ярославів Вал, 2011.
Котляр М. Ф., Плахонін А. Г. Ростислав Михайлович [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 339. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Ростислав Михайлович / Довідник з історії України [Архівовано 12 квітня 2018 у Wayback Machine.] / ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.

Попередник
Михайло Всеволодович

Князь галицький
1236-1238

Наступник
Данило Романович

Попередник
Василько Романович

Князь луцький
1240-1242

Наступник
Роман Данилович

Попередник
Михайло Всеволодович

Князь чернігівський
1241-1243

Наступник
Михайло Всеволодович

Попередник
Ладислав I Кан

Бан Славонії
1247-1248

Наступник
Стефан I Ґуткелед

Генеалогія та некрополістика	Genealogics · Родовід · Roglo · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Нормативний контроль	Freebase: /m/0dcxyb

п о р Правителі Галичини
Ростиславичі	Ростислав Володимирович • Рюрик Ростиславич • Володар Ростиславич • Василько Ростиславич • Ростислав Володарович • Володимирко Володарович • Ігор Василькович • Ростислав Василькович • Ярослав Осмомисл • Іван Берладник • Володимир Ярославич • Олег Ярославич • Ростислав Іванович
Арпади	Бела III • Андрій II • Коломан Галицький • Андрій Андрійович • Бела IV
Романовичі	Роман Великий • Данило Галицький • Василько Романович • Шварно Данилович • Лев I Данилович • Юрій I Львович • Андрій Юрійович • Лев II Юрійович • Володимир Львович
Галицькі бояри	Володислав Кормильчич • Дмитро Дедько
П'ясти	Юрій II Болеслав • Казимир III Великий • Володислав Опольський
Гедиміновичі	Любарт Гедимінович
Анжу	Людвік I Великий • Марія Угорська • Ядвіґа I
Ягеллони	Владислав II Ягайло • Владислав III Варненчик • Казимир IV Ягеллончик • Ян I Ольбрахт • Олександр Ягеллончик • Сигізмунд I Старий • Сигізмунд II Август • Анна Ягеллонка
Виборні королі Речі Посполитої	Генріх III Валуа • Стефан Баторій • Сигізмунд III Ваза • Владислав IV Ваза • Ян II Казимир • Михайло I Вишневецький • Ян III Собеський • Август II Фрідріх • Станіслав I Лещинський • Станіслав II Август Понятовський
Габсбурги	Марія-Терезія • Йосиф II • Леопольд II • Франц II • Фердинанд I • Франц Йосиф I • Карл І • Отто фон Габсбург (титулярний) · Карл фон Габсбург (титулярний)

п о р Князі Новгородські
Новгородське князівство	Володимир Святославич (Святий) (970—980) • Вишеслав Володимирович (990—1010) • Ярослав Володимирович (Мудрий) (1010—1019) • Ілля Ярославич (1019—1020) • Ярослав Володимирович (Мудрий) (1020–1034) • Володимир Ярославич (1034—1052) • Ізяслав Ярославич (1052—1054) • Мстислав Ізяславич (1055—1067) • Гліб Святославич (1067—1067) • Гліб Святославич (1069—1073) • Гліб Святославич (1077—1078) • Святополк Ізяславич (1078—1088) • Мстислав Володимирович (Великий) (1088—1094) • Давид Святославич (1094—1095) • Мстислав Володимирович (Великий) (1095—1117) • Всеволод Мстиславич (1117—1132) • Святополк Мстиславич (1132—1132) • Всеволод Мстиславич (1132—1136)
Новгородська республіка	Святослав Ольгович (1136—1138) • Святополк Мстиславич (1138—1138) • Ростислав Юрійович (1138—1140) • Святослав Ольгович (повторно) (1140—1141) • Святослав Всеволодович (1141—1141) • Ростислав Юрійович (повторно) (1141—1142) • Святополк Мстиславич (повторно) (1142—1148) • Ярослав Ізяславич (1148—1154) • Ростислав Мстиславич (1154—1154) • Давид Ростиславич (1154—1155) • Мстислав Юрійович (1155—1158) • Святослав Ростиславич (1158—1160) • Мстислав Ростиславич (1160—1161) • Святослав Ростиславич (повторно) (1161—1168) • Роман Мстиславич (1168—1170) • Рюрик Ростиславич (1170—1171) • Юрій Андрійович (1171—1175) • Святослав Мстиславич (1175—1175) • Мстислав Ростиславич (повторно) (1175—1176) • Ярослав Мстиславич Красний (1176—1177) • Мстислав Ростиславич (втретє) (1177—1178) • Ярополк Ростиславич (1178—1178) • Роман Ростиславич (1178—1179) • Мстислав Ростиславич Хоробрий (1179—1180) • Володимир Святославич (1180—1181) • Ярослав Володимирович (1182—1184) • Мстислав Давидович (1184—1187) • Ярослав Володимирович (повторно) (1187—1196) • Ярополк Ярославич (1197—1197) • Ярослав Володимирович (втретє) (1197—1199) • Святослав Всеволодович (1200—1205) • Костянтин Всеволодович (1205—1207) • Святослав Всеволодович (повторно) (1207—1210) • Мстислав Мстиславич Удатний (1210—1215) • Ярослав Всеволодович (1215—1216) • Мстислав Мстиславич Удатний (повторно) (1216—1217) • Святослав Мстиславич (1217—1218) • Всеволод Мстиславич (1218—1221) • Всеволод Юрійович (1221—1221) • Ярослав Всеволодович (повторно) (1221—1223) • Всеволод Юрійович (повторно) (1223—1224) • Михайло Всеволодович (1224—1226) • Ярослав Всеволодович (втретє) (1226—1228) • Федір Ярославич (1228—1229) • Михайло Всеволодович (повторно) (1229—1229) • Ростислав Михайлович (1229—1230) • Ярослав Всеволодович (учетверте) (1230—1236) • Ярослав Всеволодович (1236—1240) • Олександр Невський (1241—1252) • Василь Олександрович (1252—1255) • Ярослав Ярославич (1255—1255) • Василь Олександрович (повторно) (1255—1257) • Михайло Федорович (1257—1259) • Дмитро Олександрович (1259—1263) • Ярослав Ярославич (повторно) (1264—1272) • Дмитро Олександрович (повторно) (1272—1273) • Василь Ярославич (1273—1276) • Дмитро Олександрович (втретє) (1276—1281) • Андрій Олександрович (1281—1285) • Дмитро Олександрович (учетверте) (1285—1292) • Андрій Олександрович (повторно) (1292—1304) • Михайло Ярославич (1308—1314) • Афанасій Данилович (1314—1315) • Михайло Ярославич (повторно) (1315—1316) • Афанасій Данилович (повторно) (1318—1322) • Юрій Данилович (1322—1325) • Олександр Михайлович (1325—1327) • Іван I Калита (1328—1337) • Наримунт-Гліб Гедимінович (1333/1337—1346) • Семен Гордий (1346—1353) • Іван II Іванович Красний (1355—1359) • Дмитро Костянтинович (1359—1363) • Дмитро Донський (1363—1389) • Лугвеній Ольгердович (1389—1392) • Патрикій Наримунтович (1390-і) • Лугвеній Ольгердович (1407—1412) • Костянтин Дмитрович (1419—1421) • Юрій Лугвенійович (з перервами) (1432—бл. 1440) • Іван Володимирович Більський (1444—1445) • Олександр Васильович Чорторийський (1447—1455) • Василь Васильович Шуйський-Гребінка (1455—1470) • Михайло Олелькович (1470—1471) • Василь Васильович Шуйський-Гребінка (1471—1478)