Вулиця Володимира Сальського (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Володимира Сальського
Київ
Місцевість Сирець
Район Шевченківський
Назва на честь В. П. Сальського
Колишні назви
885-та Нова, Тираспольське шосе, Котовського
Загальні відомості
Протяжність 1186
Координати початку 50°28′40″ пн. ш. 30°26′39″ сх. д. / 50.477806° пн. ш. 30.444333° сх. д. / 50.477806; 30.444333Координати: 50°28′40″ пн. ш. 30°26′39″ сх. д. / 50.477806° пн. ш. 30.444333° сх. д. / 50.477806; 30.444333
Координати кінця 50°28′45″ пн. ш. 30°25′47″ сх. д. / 50.479417° пн. ш. 30.42972° сх. д. / 50.479417; 30.42972
поштові індекси 04060
Транспорт
Найближчі станції метро  «Сирець»
 «Дорогожичі»
Рух двосторонній
Покриття асфальт, бруківка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10773
У проєкті OpenStreetMap r2177689
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Володимира Сальського у Вікісховищі

Ву́лиця Володи́мира Са́льського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Сирець. Пролягає від вулиці Родини Глаголєвих до залізниці.

Прилучаються вулиці Максима Берлинського, Вавилових, Ясногірська, Братів Малакових і Тираспольська.

Історія[ред. | ред. код]

Характерний обрис вулиці видно на аерофотознімку 1941 року, про її давність свідчить також бруковане покриття на узвозі. В середині XX століття мала назву 885-та Нова, але в 1950-х роках — більш історичну назву Тираспольське шосе[1]. У 1963 році набула назву вулиця Котовського[2], на честь радянського військового і політичного діяча, учасника радянсько-української війни Григорія Котовського.

У січні 2016 року на офіційному вебпорталі Київради з'явилася петиція з пропозицією перейменувати вулицю Котовського в Києві на вулицю Андрія Кузьменка, але вона не набрала 10 000 необхідних голосів[3].

Сучасна назва на честь українського військового діяча генерал-хорунжого Армії УНР Володимира Сальського — з 2016 року.[4][5] У грудні 2018 року попереднє рішення про перейменування було уточнене: на Володимира Сальського перейменовувалася частина вулиці Котовського, розташована у Шевченківському районі, а решта (від залізниці до Стеценка) приєднувалася до Тираспольської.[6]

Установи та заклади[ред. | ред. код]

На вулиці розташовані:

  • Середня загальноосвітня школа № 169 (№ 2)
  • Пенсійний фонд, Шевченківське районне управління (№ 33а)
  • Шевченківська районна організація товариства Червоного Хреста м. Києва (№ 33)

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вулиці Києва, 1958, с. 301, 358..
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 жовтня 1963 року № 1665 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 234. Арк. 368–370. [Архівовано з першоджерела 16 серпня 2013.]
  3. Перейменувати вулицю Котовського на вулицю Андрія Кузьменка. petition.kievcity.gov.ua. Процитовано 16 серпня 2016.
  4. Рішення Київської міської ради від 20 грудня 2016 року № 704/1708 «Про уточнення назв, перейменування вулиць та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2017. — № 11 (4924). — 31 січня. — C. 5-6.
  5. Обговорення щодо перейменування вулиці Котовського у Шевченківському та Подільському районах на вулицю Володимира Сальського [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2016. — 25 лютого. — 25 квітня.
  6. Рішення Київської міської ради від 6 грудня 2018 року № 251/6302 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 20.12.2016 року № 704/1708 „Про уточнення назв, перейменування вулиць та провулків у місті Києві“» [Архівовано з першоджерела 17 липня 2022.]
  7. Знищені дошки більшовикам Подвойському, Котовському, Довнар-Запольському // Facebook-допис Павла Подобєда. — 2015. — 19 червня.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]