Вулиця Вільде (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Вільде
Львів
вул. Вільде поблизу відділення лікарні Львівської залізниці
вул. Вільде поблизу відділення лікарні Львівської залізниці
вул. Вільде поблизу відділення лікарні Львівської залізниці
Місцевість Професорська колонія
Район Личаківський
Назва на честь Ірини Вільде
Колишні назви
Птасьніка, Роменська, Птасьника, Марата
польського періоду (польською) Ptaśnika Jana
радянського періоду (українською) Роменська, Птасьника, Марата
радянського періоду (російською) Роменская, Птасьника, Марата
Загальні відомості
Протяжність 460 м
Координати початку 49°50′21″ пн. ш. 24°03′54″ сх. д. / 49.839306° пн. ш. 24.065222° сх. д. / 49.839306; 24.065222Координати: 49°50′21″ пн. ш. 24°03′54″ сх. д. / 49.839306° пн. ш. 24.065222° сх. д. / 49.839306; 24.065222
Координати кінця 49°50′33″ пн. ш. 24°03′51″ сх. д. / 49.842639° пн. ш. 24.064389° сх. д. / 49.842639; 24.064389
поштові індекси 79014[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—41[2]
Архітектурні пам'ятки № 22, 25[3]
Поштові відділення ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119)[1]
Забудова конструктивізм 1930-х років; садибна малоповерхова[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3150323
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Вільде у Вікісховищі

Вулиця Ві́льде — вулиця у Личаківському районі міста Львів, у місцевості Професорська колонія. Пролягає від Коцка до залізниці Підзамче — Личаків. Прилучаються вулиці Копальна, Ялтинська, Ніщинського, Чумацька та Івана Шишманова.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 1930-х роках, у 1934 році отримала назву Птасьніка, на честь польського історика, професора Львівського університету Яна Птасьніка. За радянських часів, у жовтні 1945 року мала назву Роменська, проте вже у листопаді повернено довоєнну назву. Вже у 1946 році отримала назву Марата, на честь французького революціонера Жана-Поля Марата. Сучасна назва, від 1993 року, на честь української письменниці Ірини Вільде.

Забудова Професорської колонії, до якої належить також й вулиця Ірини Вільде, здійснювалася у 1930-х роках двоповерховими приватними будинками за проєктами архітекторів Тадеуша Врубеля, Леопольда Мартина Карасінського та Максиміліана Кочура[5] у стилі конструктивізм[4].

Вілли під № 22 та № 25 внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2155-м та № 2156-м відповідно[3].

Біля будинку № 37 зберігся металевий місток 1930-х років, що веде до Кайзервальду[6]. В будинку під № 41 від радянських часів містилися пульмонологічне та хірургічне відділення, а також продовольчий склад вузлової лікарні ст. Львів Львівської залізниці (нині — Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця»)[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 липня 2023.
  3. а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  4. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 154.
  5. Ірина Хмарська (5 березня 2018). Вулиці Львова з жіночими іменами. Вулиця Ірини Вільде. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  6. Личаківське передмістя, 2013, с. 328.
  7. Укрзалізниця за понад сім мільйонів гривень продає будівлі колишньої лікарні у Львові. varianty.lviv.ua. Варіанти. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]