Кайзервальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кайзервальд
Львів
Кайзервальд

Пагорби Кайзервальду
Загальна інформація
49°50′ пн. ш. 24°03′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.050° сх. д. / 49.833; 24.050Координати: 49°50′ пн. ш. 24°03′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.050° сх. д. / 49.833; 24.050
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Личаківський
Адмінодиниця Львів
Головні вулиці Чернеча Гора, Барвінських
Заклади освіти
та культури
Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького
Парки Знесіння
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 2032280 ·R (Львів)
Карта
Кайзервальд. Карта розташування: Україна
Кайзервальд
Кайзервальд
Кайзервальд (Україна)

Кайзерва́льд — місцевість Личаківський район Львова, обмежена вулицями Максима Кривоноса, Опришківською, Миколи Лисенка, Пісковою, Івана Крип'якевича, Старознесенською, Олекси Довбуша, Митрополита Липківського.

Розташування[ред. | ред. код]

Кайзервальд — це переважно горбиста місцевість, всіяна багатьма ярами, видолинками, а також густим лісом. Разом із Лисою горою та Високим Замком, від якого він відділений лише Опришківською дорогою, Кайзервальд створює досить довгий заліснений хребет (у межах Львівського плато), висота якого місцями перевищує 400 м над рівнем моря.

Нині Кайзервальд поділений між парком «Знесіння» та музеєм народної культури та побуту імені Климентія Шептицького.

Назва[ред. | ред. код]

У давні часи ця місцевість, яка тоді включала в себе маєток і ліс Алембеківська Пасіка, мала назву (з XVIII століття) Лоншанівка. Обидві назви походять від прізвищ власників: Алембеків та Лонгшамп де Бер'є.

Назва «Кайзервальд» (нім. Kaiserwald) дослівно з німецької перекладається як «кайзерівський (цісарський) ліс». Причина її виникнення проста — цісар Австрійської імперії Франц Йозеф І оглядав лісисту місцину, і вона йому дуже сподобалась. Під час свого наступного візиту до Львова цісар знову відвідав Кайзервальд, який з того часу і отримав свою назву. На честь цього візиту у лісі навіть було встановлено скульптуру.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Лунапарк, що діяв на Кайзервальді до Першої світової війни

До XVIII Кайзервальд був власністю заможної львівської родини Алембеків. Потім його викупила багата львівська родина Лонгшамп де Бер'є (Longchamps de Bérier). Будучи у Львові, цісар Австрійської імперії Франц Йозеф І гостював у Лонгшампів і відвідував Кайзервальд.

З 1908 по 1914 роки на Кайзервальді діяв перший в Україні лунапарк з багатьма атракціонами та літніми ресторанами.

На початку 1960-х років у львівської влади виникла ідея перетворити Кайзервальд у ландшафтний парк. Тут запланували створити відпочинкові зони, співоче поле, музей народної архітектури, лижний трамплін і трасу для бобслею. Також хотіли встановити величний і монументальний пам'ятник Тарасові Шевченку. У 1966 році в рамках цього проекту був відкритий Музей народної архітектури і побуту, який 2016 року отримав ім'я блаженного Климентія Шептицького. На цьому реалізація проекту зупинилася.

Церкви[ред. | ред. код]

  • Священномученика Йосафата і всіх українських мучеників

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Таємниці міста Лева: Книга для читання / Уклад. О. Волосевич, О. Даниленко. — Львів: Аверс, 2004.
  • Галицька брама. — 1998. — № 5 (41).