Вікентій Сарагоський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікентій Сарагоський
Святий Вікентій Сарагоський (Томас Гінер, XV століття)
Народився невідомо
Уеска, Іспанія, Римська імперія
Помер 22 січня 304
Валенсія, Іспанія, Римська імперія
Шанується католицизм (22 січня), православ'я (11 листопада)
У лику великомученик
День пам'яті 22 січня (11 листопада)
Патрон Португалія; Абрантеш, Валенсія, Лісабон, Сарагоса; винороби, цеглярі, моряки[1]
Атрибути хрест, пальмова гілка, ворон
Медіафайли на Вікісховищі

Віке́нтій (лат. Vincentius, ісп. Vicente; ? — 22 січня 304) — римський ранньохристиянський диякон, мученик, святий. Постраждав за віру в Христа в період гонінь на християн імператора Діоклетіана. Народився в Уесці, Тарраконська Іспанія, Римська імперія. Жив у Сарагосі. Отримав освіту завдяки опіці сарагоського єпископа Валерія. Згодом висвячений на диякона, працював кліриком у Сарагоській діоцезії. Під час переслідування християн за імператора Діоклетіана заарештований і ув'язнений у Валенсії разом із єпископом. Підданий жорстоким тортурам, після яких помер. День вшанування — 22 січня у католицькій і англіканській церквах, 11 листопада — у православних церквах. В іконописі зображується у чернечому або єпископському вбранні, з пальмовою гілкою, знаряддям тортурів, вороном тощо. Вважається патроном Валенсії та Лісабона, виробників оцту та вина. Також — Вікентій Сарагоський.

Імена[ред. | ред. код]

  • Віке́нтій, або Вінцентій (лат. Vincentius, грец. Βικέντιος)
  • Вікентій Сарагоський (ісп. Vicente de Zaragoza)) — за місцем походження і діяльності.
  • Вікентій Цезар-Августинський (лат. Vincentius Caesaraugustanus) — від Цезар-Августи, античної назви Сарагоси.
  • Вінсент (англ. і фр. Vincent), Вісенте (ісп. і порт. Vicente), або Вінцент (пол. Wincenty).

Життєпис[ред. | ред. код]

Найдавніші згадки про життя Вікентія містяться у «Перістефаноні» (404405), збірнику гімнів Пруденція, присвячених християнським мученикам[2]. Життєпис зафіксований в «Діяннях святих»[3] датується VIII—IX століттями; він сформований на основі усних переказів[1]. Інша версія житія записана в «Analecta Bollandiana»[1].

Вікентій народився Уесці, поблизу Сарагоси, Іспанія, Римська імперія[1]. Його батьком був Евтрікій (Евтікій), а матір'ю — Енола, уродженка Оски[1]. Вікентій навчався під наставництвом сарагоського єписопа Валерія[1]. Після прийняття сану диякона, він став головним проповідником в діоцезії, позаяк єпископ був заїкою[1].

За правління імператора Діоклетіана почалися гоніння на християн. Вікентія і сарагоського єпископа арештували за наказом управителя Даціана, привели у кайданах до Валенсії й утримували у в'язниці довгий час. Згодом Валерія вигнали з Іспанії, але Вікентія піддали різноманітним тортурам вимагаючи зректися Христа. Його катували на дибі, смажили на жаровні, бичували[1]. Потім диякона знову кинули до тюремної камери, устеленої битими черепками[1]. Після цього Вікентія поклали у м'яку розкішну постіль, намагаючись похитнути його віру, але там він і помер[1].

Тіло Вікентія кинули в полі на поталу диким звірам і стерв'ятникам. Проте покійного захистив ворон, що не підпускав до нього трупоїдів[1]. Врешті-решт Даціан звелів викинути його в море. Труп святого прибило хвилями до берега, де його знайшла побожна вдова і поховала за межами Валенсії[1].

Після закінчення гонінь на місці поховання Вікентія спорудили каплицю[1]. 1175 року його мощі перевезли до Лісабона[1] й помістили до місцевої церкви.

Римський мартиролог згадує смерть Вікентія під 22 січня разом із святим Анастасієм Перським[1].

Вшанування[ред. | ред. код]

Вікентій — один із найбільш шанованих святих в Іспанії, Португалії, а також країнах іспанського і португальського світів. Його ім'я згадується в Літанії до всіх святих[1]. До кінця IV століття діяння Вікентія читалися в церквах Африки, про що свідчать відомості святого Августина[1].

Патрон[ред. | ред. код]

Вікентій вважається покровителем виноробів, цеглярів і моряків[1].

У геральдиці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Mershman, Francis. St. Vincent // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
  2. Prudentius. Liber Peristephanon. V. Passio sancti Vincenti martyris.
  3. Acta Sanctorum. Ianuarii ІI. (16-31). Antwerpen, 1643. XXII Januarii.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікентій Сарагоський