Перейти до вмісту

Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львівський район/Новояричівська громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

старий адмін.-тер. устрій

Список пам'яток
Львівський район
Новояричівська територіальна громада
ID Назва Рік виникнення / виявлення Населений пункт Адреса Координати Охор. номер Тип Фото
46-221-0044 Кладовище радянських воїнів (6 братських могил; пам'ятник — залізобетон, мармурова крихта)
Q122523320
1944—1945; 1953 с-ще Новий Яричів біля парку 49.908697 24.28733649°54′31″ пн. ш. 24°17′14″ сх. д. / 49.908697, 24.287336 (G) 501 І-місц[1]
46-221-0051 Пам'ятник Т. Г. Шевченку і М. С. Шашкевичу («Єдність») (скульптор В. Подольський, архітектор Й. Буковинський; кована мідь, мармурова крихта)
Q122523326
1992 с-ще Новий Яричів 49.907267 24.30227049°54′26″ пн. ш. 24°18′08″ сх. д. / 49.907267, 24.302270 (G) 1597 М-місц[2]
46-221-0098 Одношарове поселення черняхівська культура (III—IV ст. н. е.) с-ще Новий Яричів цегельний завод Х-місц[1]
46-221-0113 Двошарове поселення тшинецько-комарівська і висоцька культури с-ще Новий Яричів 1 км на південь від селища, пологий схил лівого берега невеликого струмка Х-місц[3]
46-221-0016 Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Q122239385
1897 село Банюнин 49.957591 24.39501349°57′27″ пн. ш. 24°23′42″ сх. д. / 49.957591, 24.395013 (G) 1917-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0100 Курган Банюнинська Могила час невизначений село Банюнин урочище Банюнинська Могила, 2 км на північ від села Х-місц[4]
46-221-0072 Поселення Банюнин-1
Q135958599
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Банюнин на південно-східній околиці села, 600 м на схід від шосе Київ—Чоп, 300 м на південний схід від сільських садиб, в місці злиття двох потічків — лівих приток р. Думна Х-щв[5]
46-236-0069 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — граніт; архітектор В. Титаренко)
Q122435771
серпень 1920; 1957 село Борщовичі кладовище 665 І-місц[1]
46-236-0104 Пам'ятний знак односельчанам (скульптор В. Титаренко; скульптурна група, стела — мармурова крихта)
Q135958600
1941—1945; село Борщовичі І-місц[6]
46-236-0111 Поселення Борщовичі-1
Q135958601
празька культура (VI—VII ст.) село Борщовичі 0,7 км на північ від села, 50 м на північ від штучного ставу, збудованого вздовж течії потічка — лівої притоки р. Полтви, та за 250 м на захід від автодороги Борщовичі—Новий Яричів Х-щв[5]
46-221-0027 Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Q122239387
1700 село Великі Підліски 49.913071 24.35148149°54′47″ пн. ш. 24°21′05″ сх. д. / 49.913071, 24.351481 (G) 1195-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0061 Двошарове поселення Великі Підліски-1
Q135958602
ранньослов'янський час (VIII—IX ст.), княжа доба (ХІІ—ХІІІ ст.) село Великі Підліски в центральній частині села на віддалі 50 м на північ від церкви, вздовж верхів'я та середньої частини схилу тераси лівого берега каналу Яричівського Х-щв[5]
46-221-0046 Пам'ятник на честь скасування панщини (камінь)
Q122523321
1848; 1990 село Великосілки 1594 І-місц[2]
46-221-0101 Двошарове поселення культури кулястих амфор і ранньоскіфського часу село Великосілки за 1,5 км на захід від села, урочище Безодня, піщана гряда, одне з її підвищень висотою 2—3 м і діаметром 80×200 м серед заплави лівого берега р. Барбари — лівостороннього допливу р. Західний Буг Х-місц[3]
46-221-0142 Двошарове поселення слов'янський час (IX ст.) село Великосілки Х-місц[3]
46-221-0075 Поселення Великосілки-1
Q135958603
висоцька культура (VIII—V ст. до н. е.) село Великосілки 0,75 км на північний схід від північної околиці села, на схід від автодороги Великосілки—Кам'янка-Бузька Х-щв[5]
46-221-0021 Школа
Q122523317
XIX ст. село Дідилів 49.933401497591696 24.3662312825598649°56′00″ пн. ш. 24°21′58″ сх. д. / 49.933401497591696, 24.36623128255986 (G) 458-М А-місц
46-221-0041 Могила українського січового стрільця І. Борачка (пам'ятник — мармурова крихта)
Q122279606
1919; 1935 село Дідилів кладовище 1592 І-місц[7]
завантажити ще фото
галерея
46-221-0047 Пам'ятник на честь скасування панщини (пісковик)
Q122523322
1848; 1990 село Дідилів у центрі села 49.934853 24.36593549°56′05″ пн. ш. 24°21′57″ сх. д. / 49.934853, 24.365935 (G) 1595 І-місц[7]
46-221-0096 Поселення одношарове Дідилів-3 черняхівська культура (III—V ст. н. е.) село Дідилів Малехівська або Дублянська гряда Х-місц[3]
46-221-0102 Одношарове поселення черняхівська культура село Дідилів південно-східна околиця села, урочище Кемпа (колишній хутір, що увійшов до складу даного населеного пункту), останець лівого берега р. Думни розміром 0,3×0,5 км і висотою до 2 м Х-місц[3]
46-221-0103 Одношарове поселення черняхівська культура село Дідилів східна частина села, за 0,5 км на схід від каплиці, на пологому схилі правого берега безіменного струмка — лівостороннього допливу р. Думни Х-місц[3]
46-221-0104 Одношарове поселення черняхівська культура село Дідилів за 2 км на схід від села, на пологому схилі лівого берега р. Думни, за 0,6 км на північ від кам'яної каплички, яка знаходиться на протилежному березі річки Х-місц[3]
46-221-0062 Багатошарове поселення Дідилів-1
Q135958605
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), пізньоримський час (II—IV ст.), княжа доба (ХІ—ХІІІ ст.) село Дідилів 400 м на південь від середньої частини села, 500 м на захід від дороги Київ—Чоп, вздовж північного схилу виступу правого берега р. Думни, піднесеного на висоту 2,5—3,0 м над рівнем течії Х-щв[5]
46-221-0105 Двошарове поселення черняхівська культура і давньоруський час (XI—XIII ст.) с-ще Запитів за 1 км на північний схід від села, на північний схід і північний захід від цукрового заводу та залізничної колії, на південь від залізничного мосту, на пологому схилі правого берега р. Рокитнянки Х-місц[3]
46-221-0106 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) с-ще Запитів за 1,2 км на північний схід від села, за 0,2 км на північ від цукрового заводу, на північ від залізничного мосту, на захід від залізничної колії, на пологому схилі лівого берега р. Рокитнянки Х-місц[3]
46-221-0079 Поселення Запитів-1
Q135958606
ХІІ—ХІІІ ст с-ще Запитів 0,8 км на північний захід від західної околиці селища, 0,7 км на північ від шосе Київ—Чоп Х-щв[5]
46-221-0080 Двошарове поселення Запитів-2
Q135958607
черняхівська культура (ІІ—IV ст.), ХІІ—ХІІІ ст. с-ще Запитів 1,0 км на північний схід від житлових садиб селища, 100 м на південь від залізничного мосту через р. Капелівку на схід і на захід від залізничної колії Х-щв[5]
46-221-0081 Поселення Запитів-3
Q135958608
ХІІ—ХІІІ ст. с-ще Запитів 1,2 км на північ від селища, 0,75 км на північний захід від залізничного мосту через р. Капелівку, вздовж північного берега річки Х-щв[5]
46-221-0082 Поселення Запитів-4
Q135958609
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) с-ще Запитів на південно-східній околиці селища, на території колишнього колгосп, двору 200 м в напрямку на південь від шосе Київ—Чоп, 400 м на південний схід від залізничного переїзду Х-щв[5]
46-221-0083 Поселення Запитів-5
Q135958610
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) с-ще Запитів 1,0 км на південний захід від селища, 100 м на схід від штучного ставу, на залісненому північно-східному схилі пагорба Х-щв[5]
46-221-0084 Двошарове поселення Запитів-6
Q135958611
черняхівська культура (ІІ—IV ст.), ХІІ—ХІІІ ст. с-ще Запитів 1,6 км на північ від селища, 1,35 км на північний захід від залізничного мосту через р. Капелівку, вздовж північного берега річки Х-щв[5]
46-221-0085 Поселення Запитів-7
Q135958613
ХІІ—ХІІІ ст. с-ще Запитів 0,5 км на північ від західної околиці селища, 0,7 км на північ від шосе Київ—Чоп Х-щв[5]
46-221-0086 Двошарове поселення Запитів-8
Q135958614
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) с-ще Запитів 1,0—1,3 км на північ від садиб центральної частини селища (район школи), на схід від польової дороги Запитів—Ременів Х-щв[5]
46-221-0087 Поселення Запитів-9
Q135958616
ХІІ—ХІІІ ст. с-ще Запитів 0,7 км на північ від школи, 1,0 км на захід від залізничної станції, у витоках потічка — правої притоки р. Капелівки Х-щв[5]
46-221-0088 Поселення Запитів-10
Q135958619
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) с-ще Запитів 1,1 км на південний схід від залізничного мосту через канал Яричівський; 0,07 км на південь від краю лісу; 0,15 км на північ від каналу Яричівського Х-щв[5]
46-221-0108 Двошарове поселення черняхівська культура і давньоруський час (XI—XIII ст.) село Кукезів за 1 км на південний захід від села, у місці, де р. Рокитнянка впадає в р. Думну, утворюючи видовжений мис із пологими схилами берегів, східна і південно-східна його частина Х-місц[3]
46-221-0109 Багатошарове поселення культури лійчастого посуду, ранньоскіфського часу і періоду давньої Русі (XI—XIII ст.) село Кукезів за 1,5 км на південний захід від села, у цьому ж напрямку від церкви, за 1,4 км на схід від залізничного мосту, за 0,8 км на захід від дороги, яка з’єднує села Кукезів і Старий Яричів, на мисоподібному уступі правого берега р. Думни, неподалік від місця впадіння в неї р. Рокитнянки Х-місц[3]
46-221-0110 Багатошарове поселення культури лійчастого посуду, ранньоскіфського часу і періоду давньої Русі (XI—XIII ст.) село Кукезів за 0,7 км на південь від села, на захід від шосейної дороги сполученням Старий Яричів—Кукезів, за 1 км на південь від церкви, на мисоподібному уступі правого берега р. Думни Х-місц[3]
46-221-0111 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Кукезів східна околиця села, на захід і південний захід від тваринницької ферми ССГ, на пологому схилі лівого берега р. Думни Х-місц[3]
46-221-0112 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Кукезів південно-західна околиця села, на південь від тваринницької ферми ССГ, на південний захід від цвинтаря, за 0,4 км на захід від церкви, в районі новобудов, на пологому схилі лівого берега р. Думни Х-місц[3]
46-221-0107 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Кукезів за 0,5 км на захід від села, за 0,8 км на захід від церкви, на мисоподібному уступі лівого берега р. Думни Х-місц[3]
46-221-0141 Поселення двошарове черняхівська культура (II—IV ст.), пізньосередньовічний час (XIV—XVII ст.) село Кукезів Х-місц[3]
46-221-0063 Поселення/стоянка Кукезів-1
Q135958621
доба мезоліту село Кукезів 750 м на південний захід від с. Кукезів, 550 м на захід від дороги Кукезів—Старий Яричів або 1,0 км на схід від дороги Старий Яричів—Ременів, вздовж виступу північно-східного схилу високого (3,5—4 м над рівнем течії) правого берега р. Капелівки — правостороннього допливу Думни Х-щв[5]
46-221-0026 Церква Святого Архистратига Михаїла (дер.)
Q122238995
1897 село Неслухів 49.962985 24.43078349°57′47″ пн. ш. 24°25′51″ сх. д. / 49.962985, 24.430783 (G) 1922-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0097 Поселення багатошарове II тис. до н. е., III—IV ст. н. е., VI—IX ст. н. е. село Неслухів урочище Грабарка, урочище Лисковиця, 1 км на північний захід від села Х-місц[1]
46-236-0034 Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.)
Q28703791
1792 село Пикуловичі біля цвинтаря 49.872765 24.21630849°52′22″ пн. ш. 24°12′59″ сх. д. / 49.872765, 24.216308 (G) 478 А-нац[8]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0107 Дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці
Q135958622
село Пикуловичі А-щв[9]
46-236-0136 Поселення Пикуловичі-1
Q135958623
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.); ХІ—XII ст. село Пикуловичі 350 м на південь від південної околиці села, 100 м на північ від залізниці, 300 м на південний схід від господарського двору, на останці у долині правого берега р. Полтви Х-щв[5]
46-236-0137 Двошарове поселення Пикуловичі-2
Q135958625
черняхівська культура (ІІ—IV ст.), XII—XIV ст. село Пикуловичі на захід від крайньої житлової забудови с. Пикуловичі, на північ від автодороги Ямпіль—Пикуловичі Х-щв[5]
46-236-0138 Стоянка, двошарове поселення Пикуловичі-3
Q135958626
доба мезоліту, черняхівська культура (ІІ—IV ст ), Х—ХІІІ ст. село Пикуловичі на південно-східній околиці с. Пикуловичі на межі з територією с. Борщовичі, 70 м на південь від крайніх садиб та 150 м на північ від території колишнього колгоспного двору Х-щв[5]
46-221-0030 Церква Святого Івана Богослова (дер.)
Q122239390
1745 село Руданці на півдні села, біля кладовища 49.947816 24.25437949°56′52″ пн. ш. 24°15′16″ сх. д. / 49.947816, 24.254379 (G) 1923-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0114 Одношарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) село Руданці західна частина села, за 0,3 км на північний захід від церкви і у цьому ж напрямі від стадіону, на схилі лівого берега р. Думни, заплава якої у даному місці заходить вглиб тераси, утворюючи улоговину Х-місц[3]
46-221-0031 Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.)
Q122239391
1677 село Соколів 49.980088 24.37909449°58′48″ пн. ш. 24°22′45″ сх. д. / 49.980088, 24.379094 (G) 461/1-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0032 Дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці
Q122239393
1677 село Соколів 49.979985 24.37899249°58′48″ пн. ш. 24°22′44″ сх. д. / 49.979985, 24.378992 (G) 461/2-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0115 Одношарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) село Соколів 1,5 км на південний схід від села, урочище Безодня, за 0,3 км на північ від шосейної дороги сполученням Львів—Київ, за 0,3 км на схід від ґрунтової дороги, на північному і південному схилах балки, де знаходилося джерело Х-місц[3]
46-221-0116 Одношарове поселення тшинецько-комарівська культура і давньоруський час (XII—XIII ст.) село Соколів південно-східна околиця села, праворуч від ґрунтової дороги, яка з’єднує шосе Львів—Київ з даним населеним пунктом, на схід від діючого джерела, на північно-західному і західному схилах пагорба-гряди, що обмежена зі сходу та заходу заболоченими долинами двох струмків — витоків р. Горпинки Х-місц[3]
46-221-0117 Одношарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) село Соколів за 0,2 км на захід від села, на території тваринницької ферми ССГ, на мисоподібному уступі лівого берега одного з лівосторонніх витоків р. Горпинки, який бере свій початок від північної околиці с. Банюнин Х-місц[3]
46-221-0038 Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (дер.)
Q122239394
1860 село Старий Яричів 49.909675 24.27590749°54′35″ пн. ш. 24°16′33″ сх. д. / 49.909675, 24.275907 (G) 1924-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0055 Багатошарове поселення Старий Яричів-1
Q135958627
лінійно-стрічкова культура (IV—III тис. до н. е.), тщинецька культура (II тис. до н. е.), висоцька культура (VIII—V ст. до н. е.) село Старий Яричів 1,5 км на південний захід від с. Старий Яричів, 0,6 км на південь від шосе Київ—Чоп, поряд з кар'єром Х-щв[5]
46-221-0056 Двошарове поселення Старий Яричів-2
Q135958628
лінійно-стрічкова культура (IV—III тис. до н. е.), висоцька культура (VIII—V ст. до н. е.) село Старий Яричів на захід від села Старий Яричів, 1,0 км на захід від існуючої забудови та 0,5 км на південь від шосе Київ—Чоп Х-щв[5]
46-221-0057 Поселення Старий Яричів-3
Q135958629
ХІ—ХІІІ ст. село Старий Яричів 0,4 км на захід від західної околиці с. Старий Яричів, 0,3 км на південь від шосе Київ—Чоп, 0,2 км на південний схід від колишньої МТС Х-щв[5]
46-221-0058 Стоянка Старий Яричів-4
Q135958630
мезоліт село Старий Яричів 1,2 км на південний захід від села, 0,25 км на північ від каналу Яричівського; 0,12 км на північ від краю лісу Х-щв[5]
46-221-0059 Поселення Старий Яричів-5
Q135958631
культура лійчастого посуду (III тис. до н. е.) село Старий Яричів 1,2 км на південь від села, 0,3 км на північ від каналу Яричівського; 0,2 км на південь від краю лісу; 0,4 км на захід від ЛЕП 110 кВт Х-щв[5]
46-221-0060 Поселення Старий Яричів-6
Q135958632
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Старий Яричів 1,2 км на захід від с. Старий Яричів та 250 м на південь від шосе Київ—Чоп, вздовж першої надзаплавної тераси долини каналу Яричівського Х-щв[5]
46-221-0035 Церква Святих Кузьми і Дем'яна (дер.)
Q122239396
1872 село Убині 49.926923 24.42419549°55′37″ пн. ш. 24°25′27″ сх. д. / 49.926923, 24.424195 (G) 1925-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0042 Могила українського січового стрільця М. Боднара (пам'ятник — метал)
Q122429081
1919 село Убині кладовище 1593 І-місц[7]
46-221-0099 Селище давньоруське XI—XIII ст. село Убині урочище Долибина Х-місц[1]
46-221-0118 Одношарове поселення черняхівська культура село Убині за 0,7 км на південний захід від села, за 0,3 км на північний схід від кам'яної каплички, на пологому схилі правого берега р. Думни, на південь від меліоративного каналу, на північ від лінії електропередач Х-місц[3]
46-221-0119 Одношарове поселення черняхівська культура село Убині за 0,3 км на південний захід від села, на пологому схилі правого берега р. Думни, на схід від лінії електропередач, на південь від крайнього триповерхового будинку на околиці населеного пункту Х-місц[3]
46-221-0120 Багатошарове поселення культура ранньоскіфського часу, черняхівська і давньоруський час (XI—XIII ст.) село Убині південна околиця села, за 0,3 км на південь від церкви і школи, на південь від меліоративного каналу, на видовжено-овальному у плані останці правого берега р. Думни розміром 110×300 м і висотою 1 м над рівнем заплави Х-місц[3]
46-221-0121 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Убині південна околиця села, на захід від шосейної дороги Убині—Задвір'я, на південний захід від шосейного мосту, на південь від меліоративного каналу, на овальному піщаному останці розміром 80×120 м і висотою до 1 м серед заплави правого берега р. Думни Х-місц[3]
46-221-0122 Двошарове поселення черняхівська культура і давньоруський час (XII—XIII ст.) село Убині південно-західна околиця села, на північ від меліоративного каналу, на видовженому мисі лівого берега р. Думни, на захід від першої лінії електропередач, що проходить ближче до населеного пункту Х-місц[3]
46-221-0123 Одношарове поселення черняхівська культура село Убині південно-західна околиця села, урочище Панське, на захід від крайнього триповерхового будинку, у цьому ж напрямку від другої лінії електропередач, на пологому схилі лівого берега р. Думни Х-місц[3]
46-221-0124 Одношарове поселення черняхівська культура село Убині за 0,5 км на захід від села, на рівній ділянці лівого берега р. Думни висотою до 1 м над рівнем заплави, на території, яка відведена під забудову Х-місц[3]
46-221-0125 Двошарове поселення культура ранньоскіфського часу і періоду давньої Русі (XI—XIII ст.) село Убині південно-східна околиця села, підвищення у вигляді піщаного острівця розміром 80×150 м і висотою до 1 м серед заплави лівого берега р. Думни, на південь від шосейної дороги Убині—Задвір'я, на північ від пагорба між лівим і правим берегами річки висотою 239,7 м над рівнем моря, на схід від шосейного мосту Х-місц[3]
46-221-0126 Одношарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) село Убині за 0,3 км на південний схід від села, на захід від хутора Струтин і в цьому ж напрямі від шосейної дороги, на пологому схилі правого берега р. Думни Х-місц[3]
46-221-0127 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Убині за 0,5 км на південний схід від села, західна частина хутора Струтин, на південь від невеликого піщаного кар’єра, на рівній ділянці правого берега р. Думни висотою 12—14 м над рівнем заплави Х-місц[3]
46-221-0128 Двошарове поселення волино-люблінська культура і давньоруський час (XI—XIII ст.) село Убині за 1 км на південний схід від села, на східному і північно-східному схилах пагорба висотою 239,7 м над рівнем моря серед заплави р. Думни, поблизу хутора Струтин, вздовж західного берега меліоративного каналу Х-місц[3]
46-221-0129 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Убині північно-східна околиця села, на схід від поодинокої садиби на схилі пагорба лівого берега р. Думни, у місці впадіння безіменного струмка, що витікає з-під с. Банюнин Х-місц[3]
46-221-0130 Двошарове поселення черняхівська культура і давньоруський час (XII—XIII ст.) село Убині за 0,5 км на північний схід від села, на мисоподібному уступі при злитті двох безіменних струмків — лівосторонніх допливів р. Думни Х-місц[3]
46-221-0131 шарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) село Убині за 0,5 км на північний схід від села, на схилі правого берега безіменного струмка — лівостороннього допливу р. Думни, на захід від поодинокої садиби, ліворуч ґрунтової дороги, яка веде до с. Неслухова, на південний захід від мосту Х-місц[3]
46-221-0132 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Убині південна околиця центральної частини села, прилегла до школи ділянка, а також територія сусідніх садиб, що знаходяться на схід від шосейної дороги Убині—Задвір'я, двосхиле підвищення лівого берега р. Думни площею до 1 га Х-місц[3]
46-221-0133 Одношарове поселення черняхівська культура село Хренів північно-східна частина села, на південний схід від цвинтаря, за 0,3 км на південь від шосе Львів—Київ, пологий схил правого берега р. Думни, ліворуч дороги, яка веде до тваринницької ферми ССГ Х-місц[3]
46-221-0134 Одношарове поселення черняхівська культура село Хренів східна частина села, урочище Убинське, на схід від кам'яної колони з навершям у вигляді хреста з часів Австро-Угорщини (пам'ятник стоїть на роздоріжжі), на рівній ділянці правого берега р. Думни Х-місц[3]
46-221-0135 Одношарове поселення волино-люблінська культура село Хренів за 0,3 км на схід від села, на невисокому підвищенні правого берега р. Думни, що тягнеться довшою віссю по лінії схід—захід вздовж лінії електропередач, починаючи від стовпа опори № 12 від краю села і має ширину до 0,2 км Х-місц[3]
46-221-0136 Одношарове поселення волино-люблінська культура село Хренів за 0,5 км на схід від села, на пологому схилі правого берега р. Думни, між 16 і 19 опорами лінії електропередач, за 1 км на північ від лісу, за 0,5 км на північ від кам'яного хреста серед орного поля Х-місц[3]
46-221-0137 Одношарове поселення черняхівська культура село Хренів за 1 км на схід від села, за 0,3 км на північний захід від кам'яної каплиці, обабіч якої ростуть дерева, а поруч знаходиться дерев'яний хрест, на північ від лінії електропередач Х-місц[3]
46-221-0138 Одношарове поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінська, поморська, черняхівська, періоду давньої Русі (XII—XIII ст.) і пізнього середньовіччя село Хренів за 1,5 км на схід від села, за 0,3 км на північ від кам'яної каплиці (звідси починається західний край пам’ятки), на північ від лінії електропередач, на останці овальної форми розміром 100×350 м серед заплави правого берега р. Думни, на схід від меліоративного каналу Х-місц[3]
46-221-0139 Одношарове поселення тшинецько-комарівська культура село Хренів за 0,5 км на північний захід від села, на пологому схилі правого берега р. Думни, на північ від шосе Львів—Київ Х-місц[3]
46-221-0140 Поселення багатошарове культура лінійно-стрічкової кераміки (II пол. V тис. до н. е.), волинсько-люблінська (сер. IV тис. до н. е.), ранньоскіфського часу (VII—VI ст. до н. е.), черняхівська, доба Київської Русі (XI—XIII ст.), період пізнього середньовіччя (XVI—XVII ст.) село Хренів Х-місц[3]
46-221-0036 Церква Воскресіння Господнього
Q122239397
поч. XX ст. село Цеперів 49.935312 24.30518349°56′07″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.935312, 24.305183 (G) 2302-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-221-0066 Городище/поселення Цеперів-1
Q135958633
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), княжа доба (XII—XIV ст.) село Цеперів 750 м на північний схід від села, 2,2 км на північ від шосе Київ-Чоп, на узгір'ї та у верхній частині східного схилу пагорба, біля витоків потічка — лівостороннього допливу р. Думни. Насипи валів знівельовані і збереглись на висоту до 1,5 м лише у східній половині городища Х-щв[5]
46-221-0067 Двошарове поселення Цеперів-2
Q135958634
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), княжа доба (XII—XIV ст.) село Цеперів 300 м на схід від північної околиці села, 1,0 км на північний схід від господарського двору, на протилежному від села лівому березі потічка — лівостороннього допливу р. Думни Х-щв[5]
46-221-0068 Багатошарове поселення Цеперів-3
Q135958636
доба бронзи (II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), княжа доба (XII—XIV ст.) село Цеперів 300 м на схід від північної околиці села, 1,5 км на північ від шосе Київ—Чоп. Локалізується воно на північному та південно-східному схилах гряди, що у вигляді мису виступає в місці впадіння лівостороннього допливу до р. Думни Х-щв[5]
46-221-0069 Двошарове поселення Цеперів-4
Q135958637
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), пізньоримський час (ІІ—IV ст.) село Цеперів 100 м на схід від північної околиці села, 1,6 км на північ від шосе Київ—Чоп, на південному схилі гряди, що у вигляді мису виступає в місці впадіння лівостороннього допливу до р. Думни Х-щв[5]
46-221-0070 Поселення Цеперів-5
Q135958638
пізньоримський час (ІІ—IV ст.) село Цеперів на північно-східній околиці села, безпосередньо на схід і, частково, в межах приватних садиб, на південному схилі гряди вздовж лівого берега р. Думни Х-щв[5]
46-221-0071 Двошарове поселення Цеперів-6
Q135958639
доба бронзи (II тис. до н. е.), княжа доба (XII—XIV ст.) село Цеперів 400 м на схід від села, 800 м на північ від шосе Київ—Чоп, вздовж пологого північно-західного схилу пагорба на правому березі потічка — правостороннього допливу р. Думни Х-щв[5]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львівський район/Новояричівська громада

Взято з

[ред. код]

Примітки

[ред. код]
  1. а б в г д Рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів трудящих від 05.05.1972 № 183
  2. а б Розпорядження Голови Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.07.1995 № 528
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.06.2000 № 508
  4. Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 02.11.1982 № 506
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Наказ управління охорони культурної спадщини Львівської державної адміністрації від 23.03.2012 № 05
  6. Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 05.06.1984 № 278
  7. а б в Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.05.1991 № 249
  8. Постанова Ради Міністрів Української РСР № 970 від 24.08.1963
  9. Наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 11.03.2019 № 19-ос

Про конкурс «Вікі любить пам'ятки»

[ред. код]
Головна Пам'ятки Номінації Правила ЧаПи English Детальніше