Старий Яричів
| село Старий Яричів | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область |  Львівська область
|
| Район | Львівський район |
| Громада | Новояричівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1465 |
| Населення | 1746 |
| Площа | 2,1 км² |
| Густота населення | 831,43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80463[1] |
| Телефонний код | +380 3254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°54′44″ пн. ш. 24°16′05″ сх. д. / 49.91222° пн. ш. 24.26806° сх. д.Координати: 49°54′44″ пн. ш. 24°16′05″ сх. д. / 49.91222° пн. ш. 24.26806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
228 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80463, Львівська обл., Львівський р-н, с.Старий Яричів |
| Сільський голова | Андрущенко Андрій Олександрович |
| Карта | |
  Старий Яричів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Старий Яричів — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 1746 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська селищна рада.
Празник в селі Старий Яричів УГКЦ відзначають 4 грудня Натомість УПЦ відзначають 12 липня
Назва села[ред. | ред. код]
Назва села Старий Яричів пішла від ярів, які були на території.
Перша згадка[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про село Старий Яричів була зафіксована 1370 р.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Село згадується 14 січня 1465 року в книгах галицького суду[3].
У податковому реєстрі 1515 року повідомляється про неможливість отримання податків з села через зруйнування волохами і татарами[4].
Наступна згадка про село датується 1563 роком.
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці УГКЦ (1858 р.)[ред. | ред. код]
Дерев'яна церква Введення в храм Пресвятої Богородиці розміщується біля дороги у центрі села. Збудована на місці попереднього храму, який згорів ймовірно 20 жовтня 1872 р. Існуюча тризрубна триверха церква збудована майстром Іваном Васеньком.
Будівля стоїть на кам'яному фундаменті, до вівтаря симетрично прибудовані ризниці, накрита восьмибічними шатровими дахами, які завершують глухі ліхтарі з маківками.
Оточена широким піддашшям, стіни над яким під час останнього ремонту покрили пластиковою вагонкою. Очевидно, церква мала не зовсім приємний вигляд, адже станом на 2000 р. останній внутрішній ремонт проводили ще у 1984 р., а зовнішній ― у 1989 р.
На північний-захід від неї розташована двоярусна дзвіниця з 1863 р.[5]
Церква є пам'яткою архітектури місцевого значення. В реєстрі нерухових пам’яток перебуває під охоронним номером 1924-М.[6]
.jpg)
.jpg)
.jpg)
,_1860%D1%80.,_%D1%81._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2.jpg)
,_1860%D1%80.,_%D1%81._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2.jpg)
Економіка[ред. | ред. код]
Старий Яричів має на своїй території ферму.
У селі розташована кондитерська фабрика «Ярич».[7]
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
Народились
- Зофія Дзелінська-Балтарович (23 травня 1894 – 10 серпня 1970, Краків) — скульпторка. Працювала у Львові та Кракові;[8]
- Чеков Юрій Петрович (нар. 29 вересня 1970) — український актор, Заслужений діяч мистецтв України (2013), помічник художнього керівника НАУД театру ім. М. Заньковецької;
- Захарко Ірина — співачка.[2]
Поховані
- Нестор Григорій Дмитрович (15 березня 1891, с. Монастир – 15 грудня 2007) — неверифікований український довгожитель, прожив 116 років.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район
- ↑ а б Дума, Іван (2008). Дивосвіт Кам'янеччини. Львів: "Камула".
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.301, № 3209 (лат.)
- ↑ Zródła dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 168 — Warszawa: Skład główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Церква Старий Яричів Кам'янка-Бузький район. decerkva.org.ua. Процитовано 28 серпня 2021.
- ↑ Дерев'яна церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці, с.Старий Яричів (1860 р.). Твоя Львівщина (укр.). 13 травня 2020. Процитовано 28 серпня 2021.
- ↑ ТОВ "КФ «Ярич», Контакти
- ↑ Demko I. Zofia Bałtarowicz-Dzielińska. Pierwsza studentka na Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie // Wiadomości ASP. — № 79. — S. 112. — ISSN 1505-0661.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
