Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/17 квітня 2024

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
На вилучення:24 квітня25 квітня26 квітня27 квітня28 квітня29 квітня30 квітня
Див. також
усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості
Інші статті-кандидати
на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Могіш Федір Ілліч[ред. код]

  1. Текст статті майже не відповідає її предмету, в ній розказуєтсья про все, що завгодно, тільки не про цього поета. Також купа зауважень ще з 2015-го року без будь-яких змістовних виправлень. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 03:50, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  2. Не відповідає темі статті. --KylbabiTcvit (обговорення) 15:26, 22 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

Стаття по суті є набором тексту скопійованих з різних джерел, де про особу є тільки згадки у переліку осіб. Вилучено як стаття-обманка --Submajstro (обговорення) 17:18, 28 квітня 2024 (UTC)Відповісти

Списки найкращих футбольних суддів України[ред. код]

  1. Судячи з усього, це чергова містифікація користувача Volodymyr VB. Статтю створено на основі матеріалу В. Баняса (неодноразово відміченого у створеннях містифікацій) у газеті "Молодь України" 2016 року. Пізніше ім'я автора видалено зі статті в Вікіпедії. Найбільш старим джерелом вказано самвидав від Анатолія Скоробагатька, який авторитетним не є і вже неодноразово був відзначений у низці фейків на кшталт опитувань Слов'янської партії України по визначенню кращого східнослов'янського футболіста чи опитувань неіснуючої радіостанції Берлін-Брітц. Я не знайшов жодних даних про те, що ФФУ чи держкомітет спорту визначав списки найкращих суддів з 57 року. Нагороди Івана Миронова нема ніде, окрім Вікіпедії. Як відокремити зерна від полови я не знаю, оскільки УПЛ справді вручало нагороди найкращому судді в останні роки, але і в прес-службі УПЛ деякий час працював сам міфотворець Баняс, який і публікував там свої фейки. --Mitte27 (обговорення) 04:33, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Не можу оцінювати всю статтю, бо це компіляція списків різного періоду, але для прикладу перевірив прізвища київських суддів, включених до списків 1960-х і 1990-х років. Вони збігаються з даними енциклопедії «Київський футбол», том «Суддівство матчів» (2013 рік, автор Коломієць Анатолій Федорович). Якщо не забуду, запитаю в нього про джерела інформації. Гадаю, в київських довідниках-щорічниках тих років також щось мало б бути. --Friend (обг.) 15:40, 18 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Ви про книгу "Киевский футбол на рубежах времен"? --Mitte27 (обговорення) 15:51, 18 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Так точно. --Friend (обг.) 15:58, 18 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Мистецтво ЗУЗ[ред. код]

  1. Містифікація. Ніде крім робіт Баняса цей турнір не згадується. У 1936 році такі матчі і справді відбулися, але вони не є одним турніром з матчами 1932 року і не називалися турніром «Мистецтво ЗУЗ». Сам автор також просив видалити цю статтю. --Mitte27 (обговорення) 04:39, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Тільки зараз помітив дуже промовистий коментар на СО статті від 2022 року. --Mitte27 (обговорення) 08:49, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Чемпіонат УРСР із-поміж дублюючих складів 1971[ред. код]

  1. Турнір, можливо, і був, але статтю створено автором-містифікатором, тому її краще видалити. Газети "Петровець", судячи з усього, не існувало. --Mitte27 (обговорення) 04:48, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Футболіст року в СНД[ред. код]

  1. Про Приз «Зірка» (Спорт-Експрес) є окрема стаття. Першоджерелом інших нагород є самвидав Анатолія Скоробагатька, який авторитетним не є і вже неодноразово був відзначений у низці фейків (див. вище). Матеріал на сайті УПЛ також вилучено. --Mitte27 (обговорення) 05:09, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

Відсутні авторитетні джерела про список, єдині присутні найімовірніше пов'язані із автором, що вже відзначений у низці містифікацій. Вилучено як невірогідну --Krupolsky (обговорення) 06:02, 30 квітня 2024 (UTC)Відповісти

Оленич Петро Сергійович[ред. код]

  1. Не відповідає ВП:КЗП. --Mitte27 (обговорення) 05:29, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  2. Жодна з посад чи досягнень не показує значущости. «Стаття в Ґардіан» — це «15 хвилин слави» в березні 2022-го, коли було модно писати про Україну. Заступники мерів чи голів областей не є автоматично значущі. --Friend (обг.) 06:57, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  1. 36 джерел, включаючи статтю в "Гардіан". Значуща особа, багато згадок в ЗМІ, залишити. --Олег Перегон (обговорення) 18:40, 18 квітня 2024 (UTC)Відповісти
Підкажіть, де у ВП:КЗП записано, що коментар Гардіан дає людині автоматичну значущість? --Mitte27 (обговорення) 07:06, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
Наявність вторинних джерел і багатьох згадок в ЗМІ є свідоцтвом значущості особи, а згадки в іноземних ЗМІ, тим більше ведучих іноземних ЗМІ планети, є свідоцтвом міжнародної значущості особи. Адже іноземний журналіст звертається за коментарем не до когось іншого, а саме до цього пана, теж є таким свідоцтвом. Щодо ВП:КЗП рекомендую Вам наступні цитати: "Керівники влади в містах та адміністративних утвореннях місцевого рівня із населенням не менше 100 тис. осіб — незалежно від країни. Керівники влади в містах та районах із населенням не менше 50 тис. осіб — в Україні.
Інші політичні діячі міжнародного, державного і муніципального рівня, чиї конкретні дії (публічні виступи, законодавчі ініціативи тощо) потрапляли у фокус широкої громадської думки (підтверджується посиланнями на ЗМІ) і суттєво впливали на життя регіону, країни чи світу." Заступник голови КМДА -- це керівник влади, друга посада цього пана -- керівник з цифрової трансформації -- теж керівна посада. Згадок в ЗМІ багато, отже два критерія ми маємо. Посилання є. Статтю необхідно залишити. --Олег Перегон (обговорення) 09:16, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  1. Діяльність висвітлена в ЗМІ, має значний вплив на життя регіону. Посада значуща, адже Київ — це макро-регіон, з населенням понад 3 млн, і більший за впливом та економікою за десятки країн світу. --KylbabiTcvit (обговорення) 15:47, 22 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Утримуюсь:

Фу́тор[ред. код]

  1. Надто дрібна тема, без джерел. --Friend (обг.) 06:46, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  2. Дуже коротка та незрозуміла стаття --Tarasssst (обговорення) 16:24, 23 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  3. Надзвичайно коротка стаття, більш схожа на словникову, пропоную перенести у Вікісловник --Мункач Варош (обговорення) 08:33, 25 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  4. Без джерел. Значимість не доведена. Може можна було б на ШВ? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:16, 25 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

Автор статті написав, що скопіював з статті про рояль. Оскільки там без джерел, то залишати перенаправлення некоректно. Вилучено.--Submajstro (обговорення) 17:27, 28 квітня 2024 (UTC)Відповісти

Інститут досліджень авторинку[ред. код]

  1. Без джерел, підтвердження відповідності критеріям значущості організацій немає. --Alessot (обговорення) 11:37, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Цитую: Основною тезою у настановах значущості є Перевірність. Об'єктивні свідчення того, що тема отримала суттєву увагу у незалежних джерелах, підтримують претензії на значущість. Втім, відсутність посилань у статті (на відміну від повної відсутності джерел) ще не означає, що тема незначуща.
    З іншого боку, немає тем, що автоматично (чи за своєю сутністю) значущі просто тому, що вони існують. Свідчення мають показувати, що тема отримала широке незалежне висвітлення чи визнання, і що воно не було короткотерміновим інтересом, результатом діяльності з просування або ж тема неприйнятна з інших причин. Джерела свідчень включають реферовані публікації, книги, що мають авторитет та довіру, поважні засоби масової інформації та інші надійні джерела загалом.
    Дописувачі, що оцінюють значущість, мають розглядати не лише джерела, названі у статті, але й інші можливі джерела, що визначають значущість, які у статті не згадано. Значущість потребує лише існування відповідних надійних джерел, а не їх безпосереднього цитування. Статті Вікіпедії не є завершеними і тема може бути значущою, якщо такі джерела існують, навіть якщо у статті їх не згадано. Однак, якщо значущість було поставлено під сумнів, то існування неназваних джерел рідко є переконливим, особливо коли минув час і докази не лежать на поверхні. Якщо ж широке висвітлення у незалежних джерелах знаходиться у статті, тоді вилучення через недостатність джерел стає недоречним.
    Я додав в текст джерела. Достатньо скористатися гуглом (запит "Інститут досліджень авторинку", щоб побачити, що організацію згадують регулярно всеукраїнські медіа, щомісяця є цитованість у незалежних авториотетних джерелах, експерти організації беруть участь в прямих включеннях всеукраїнських телеканалів. Організацію згадують в пояснювальних записках до законопроєктів. Тобто, є і підтвердження значущості, і вплив на суспільство. Тому, не розумію наразі, де суперечність зацитованому тексту. --777 StaS 777 (обговорення) 07:58, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Коментарі від Інституту досліджень авторинку та статті про Інститут досліджень авторинку - різні речі. За Вікіпедія:Критерії_значущості/Організації "Інформація про організацію та її діяльність може бути перевірена завдяки численним, незалежним і надійним джерелам." Навіть "Організацію згадують в пояснювальних записках до законопроєктів." - лише побіжна згадка.
    Коли цитуєте правила, то цитуйте їх повністю:
    «Істотне висвітлення» означає, що відповідні джерела звертаються безпосередньо до теми в подробицях, — і немає потреби в оригінальному дослідженні, щоб отримати відповідний зміст. Істотне висвітлення — це не просто згадка у джерелах, однак, не вимагається, щоб тема була для них основною. Потрібні реальні приклади: широкого висвітлення та просто згадки в україномовних джерелах. - Нема.
    «Незалежність» від суб'єкта виключає з розгляду роботи, створені пов'язаними особами. Наприклад, публікації про себе, рекламу, автобіографії та прес-релізи незалежними джерелами вважати не можна. - Викреслюємо усі посилання на власний сайт, усі інтерв'ю, усі посилання на дослідження та коментарі очільника і що залишається?
    Якби було хоча б 2 незалежних, вторинних джерела про Інститут - не було б жодних питань. Факт, що його широко цитують, сумніву не викликає, але цього замало. Alessot (обговорення) 14:44, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Ну дивіться, основна діяльність організації - це, власне, аналітика. Організація виступає першоджерелом для десятків публікацій щомісяця, відповідно формує громадську думку та прямо впливає на сферу. Спільні дослідження з іншими авторитетними організаціями та брендами це підтверджують. Використання аналітики профільним комітетом Верховної ради України - це ще одне підтвердження. Згадки організації в Forbes та інших незалежних медіа, співпраця і публікації про це на ресурсах, які не є пов'язаними з організацією - хіба вони не є незалежними джерелами? Що ще мені потрібно додати, які саме "хоча б два джерела" додати? Можете навести приклад?
    До речі, навіть штучний інтелект каже, що критерій значимості достатньо. Цитую:
    Для аналізу значимості статті про Громадську спілку «Інститут досліджень авторинку» важливо розглянути джерела, згадані у тексті. Ось їх основні аспекти та потенціал для підтвердження значимості організації:
    Офіційний веб-сайт та публікації організації (наприклад, auto.org.ua, AUTO.RIA) – це первинні джерела, які можуть використовуватися для підтвердження інформації про діяльність організації, але не є незалежними джерелами для підтвердження значимості.
    Публікації в медіа та зовнішніх джерелах (наприклад, ФОКУС, Економічна правда, Finance-Oboz, Forbes) – це незалежні джерела, які можуть свідчити про значимість організації. Особливо цінними є згадки в авторитетних виданнях як Forbes, які свідчать про серйозну репутацію та визнаність організації у суспільстві та професійному середовищі.
    Співпраця з іншими організаціями та проведення конференцій (наприклад, співпраця з WEST AUTO HUB та AUTO.RIA) – підтвердження активної участі у галузі та внеску в професійне співтовариство, що також підвищує значимість організації.
    Аналітичні та дослідницькі матеріали – вказують на високий фаховий рівень і внесок в розвиток індустрії, що може бути важливим критерієм для підтвердження значимості.
    На основі аналізу цих джерел можна зробити висновок, що Громадська спілка «Інститут досліджень авторинку» має значну кількість незалежних згадок у різноманітних авторитетних джерелах, активно участвує в галузевих подіях та має вплив на процеси у своїй сфері, що підкреслює її значимість. Це може бути доброю основою для відстоювання збереження статті у Вікіпедії. --777 StaS 777 (обговорення) 09:37, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Ще раз: потрібні не перекази заяв від Інституту у ЗМІ, а незалежні статті про Інститут. Може вони у якійсь конференції приймали участь, і про них хтось щось написав. Або в якийсь скандал втрапили. Подивіться по статтям про інші ГО. Наприклад Асоціація підприємств інформаційних технологій України. Там мало джерел, але 3 незалежних джерела про АПІТУ є. Ще Інститут вивчення війни.
    А умовляннями та посиланнями на ШІ справі не допоможеш. Alessot (обговорення) 12:18, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Наразі до тексту додано понад 40 джерел. Скажіть будь ласка, жодне із оцих джерел не підтверджує значимість? Це не прес-релізи, не розміщені на комерційній основі публікації. Там є і про Інститут, і про конференцію, і в Україні, і за кордоном. Ви справді все ще вважаєте, що цього мало? Прошу розглянуте кожне з джерел, подане нижче (взяті з основної сторінки) та прокоментувати, чому жодне з них по-вашому не відповідає критеріям.
    ↑ Українці та бюджет країни виграють від скасування обмежень на імпорт вживаних авто, – дослідження. Ціна держави - проект CASE Україна (укр.). 13 листопада 2020. Процитовано 20 квітня 2024.
    ↑ Доступне авто проти вітчизняного виробника. Auto Cost (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Зеленському пропонують накласти вето на закони про розмитнення "євроблях". ТСН.ua (укр.). 21 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2024.
    ↑ Перспективний ринок без правил гри: у Луцьку обговорили проблеми автобізнесу (фото, відео). konkurent.ua (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
    ↑ 93% українського авторинку складають вживані автівки, – експерт. konkurent.ua (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
    ↑ У Луцьку вперше відбулася конференція для дилерів та продавців вживаних авто з-за кордону. ВолиньІнфо (укр.). 2 листопада 2021. Процитовано 20 квітня 2024.
    ↑ Попит на авто з пробігом росте: дилери і продавці вживаних машин з-за кордону обговорили в Луцьку, як разом творитимуть автомобільне майбутнє*. Волинські новини. 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
    ↑ У Луцьку – масштабна конференція для дилерів та продавців вживаних авто з-за кордону* (укр.). 30 жовтня 2021. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Конференція AUTO.RIA «Автомобільна інтернет-торгівля в Україні 2022». conf.auto.ria.com (рос.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Новини - Станіслав Бучацький - Авто 24. auto.24tv.ua (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ AUTO.RIA – Матеріали журналіста Остап Новицький. AUTO.RIA (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ gccar (1 березня 2023). Авторинок Львівщини: що та за скільки продають в регіоні?. carbazar Львів (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ SAMAR, IBRM. IBRM Samar na Ukrainie. IBRM Samar (пол.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Україна увійшла до топ 10 найбільш "електромобільних" країн Європи. ФОКУС (укр.). 22 лютого 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Авторинок в Україні: що впливало у 2022 році та чого чекати у 2023. minfin.com.ua (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Закриті порти, паливна криза і “курсові гойдалки”: що сталося з українським авторинком за рік. Економічна правда (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Які вживані авто купували українці у 2022 році. news.infocar.ua (uk-UA) . Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Чого очікувати від українського авторинку 2022 року: аналітики зробили прогноз. ТСН.ua (укр.). 3 січня 2022. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Капустинська, Ксенія (3 липня 2023). Українці почали активно купувати нові й уживані авто: які моделі найпопулярніші. Finance-Oboz Ukr (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ $12 мільярдів за пів року. Як змінились ціни на авто в Україні?. www.datgroup.com (укр.). 25 липня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
    ↑ Kupujesz auto? W Polsce coraz więcej tych z Ukrainy, a krajowe znikają. Nowe zjawisko. dziennik.pl (пол.). 20 травня 2022. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Używane samochody z Polski lądują w Ukrainie. W trzy miesiące wywieziono więcej niż w całym 2021 r. nextgazetapl (пол.). 10 жовтня 2022. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Wyborcza.pl. wyborcza.biz. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Через пільги ціни на вживані авто впали на чверть — до $5100. І знову зросли. Скільки будуть коштувати б/у машини далі — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 28 липня 2022. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Пільги на автоімпорт скасували, але для «євробляхерів» не все так погано — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 2 липня 2022. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Кіт у мішку, чи Кінець митних схем. Щороку держбюджет недоотримує до 6 млрд грн через непрозоре розмитнення авто. Чи допоможе перенесення цієї послуги в «Дію» — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 5 лютого 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Ринок вживаних авто. Українці щомісяця виставляють на продаж легковики на $2 млрд – дослідження — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 9 серпня 2023. Процитовано 18 квітня 2024.
    ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 19 квітня 2024. --777 StaS 777 (обговорення) 18:04, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Post | AAI. aaintelligence.org. Процитовано 20 квітня 2024. --777 StaS 777 (обговорення) 18:14, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    ↑ Marshall, Aarian. Why Teslas Totaled in the US Are Mysteriously Reincarnated in Ukraine. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 20 квітня 2024.
    ↑ War Slows But Doesn’t Stop Ukraine’s Auto Industry. WardsAuto (англ.). 30 червня 2023. Процитовано 20 квітня 2024. --777 StaS 777 (обговорення) 18:21, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    https://motofakty.pl/mototrendy-31-polskie-unikatowe-narzedzie-do-analizy-rynku-motoryzacyjnego-pokazane-przez-ibrm-samar/ar/c4-17616001 --777 StaS 777 (обговорення) 19:04, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  2. Значущість відсутня.--Jurek (обговорення) 05:10, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Колеги, організація є наразі чи не єдиним аналітичним центром, який впливає на автомобільний ринок зокрема та суспільство загалом. Огранізацію згадують як всеукраїнські медіа, так і Народні депутати в своїх напрацювання (дивитися джерело) в тексті статті. В чому саме невідповідність критеріям? --777 StaS 777 (обговорення) 07:54, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    У відсутности істотного висвітлення предмета статті в незалежних вторинних авторитетних джерелах. --Jurek (обговорення) 11:44, 19 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Тобто, згадки в Forbes, пояснювальних записках до законопроєктів голови профільного комітету Верховної Ради України, посилання в наукових піблкаціях і дослідженнях, згадки в міжнародних медіа - все це, наголошу, незалежні джерела - не є підтвердженням значущості? Знаєте, колеги, скажу чесно. Такий підхід ніяк не сприяє розвитку українських громадських організацій та аналітичних центрів. Бо замість того, щоб сприяти ініціативам, які справді були з нуля вибудувані на ентузіазмі, ви хочете стрети їх внесок в історію через чиєсь суб'єктивне сприйняття. При тому той, хто працює в сфері автобізнесу, точно знає про таку організацію. --777 StaS 777 (обговорення) 09:48, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Не є. --Jurek (обговорення) 11:15, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    У нас немає мети сприяти розвитку українських громадських організацій та аналітичних центрів. Мета Вікіпедії - поширення вільних знань, а не чийсь піар-супровід. Alessot (обговорення) 12:22, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Колеги, можливо варто все ж сепарувати поняття "піар-супровід" та констатацію реального впливу організації на суспільство та ринок? Вільні знання не передбачають собою фіксації української історії та розвитку суспільства? --777 StaS 777 (обговорення) 18:08, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Ні. --Jurek (обговорення) 08:49, 25 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    І так, і ні. Якщо такі знання фіксують українську історію та розвиток суспільства, але при цьому також вкорінені у (опираються на) множинні авторитетні нейтральні джерела, то таким знанням місце у Вікіпедії. --Perohanych (обговорення) 17:37, 28 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  1. Знайомий з діяльністю цього аналітичного центру (інституту) і дійсно вважаю його енциклопедично значущим. Однак у статті ця значущість поки не показана. Інститут публікує багато оригінальної, важливої і такої що впливає на державні рішення інформації, однак посилань на публікацій про сам інститут у статті не знайшов. Пропонував би дати місяць-два часу на доопрацювання статті і потім повернутися до питання про значущість інституту. --Perohanych (обговорення) 21:29, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти

Котеджі[ред. код]

  1. Значущість відсутня або не показана, без джерел. --Jurek (обговорення) 11:55, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  2. значущість відсутня --Tarasssst (обговорення) 16:26, 23 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

Вилучено за аргументами в обговоренні.--Submajstro (обговорення) 17:30, 28 квітня 2024 (UTC)Відповісти

Категорія:Державні посади в Україні[ред. код]

  1. Порожня категорія --Мункач Варош (обговорення) 12:38, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

Закриваю номінацію, оскільки ця категорія стане корисною як категорія-контейнер --Мункач Варош (обговорення) 13:11, 20 квітня 2024 (UTC)Відповісти

Материнство и Беременность в Германии с Adamex[ред. код]

  1. Сторінка для вандалізму або самопросування--Мункач Варош (обговорення) 12:45, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    На швидке. Сюди можна було б навіть не виносити. Alessot (обговорення) 12:46, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

17 квітня 2024 сторінку вилучив адміністратор Shiro D. Neko, вказавши таку причину: «явна реклама, піар або спам». Це повідомлення було автоматично згенеровано ботом BotDR (обговорення) 23:43, 17 квітня 2024 (UTC).Відповісти

Центри соціально-психологічної реабілітації населення[ред. код]

  1. Без джерел, сумнівна значущість. Схоже на прихований піар Мінвету. Не поставив на ШВ лише тому, що знайшов пару публікацій про заплановане відкриття: [1] [2]. Як варіант - перенести автору в чернетку поки не буде достатньо джерел. --Alessot (обговорення) 12:59, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Велике прохання не вилучати. Джерела нарию. Знаю, що стаття недороблена, але у нас форс-мажор - виселяють з приміщення один із Центрів - Києво-Святошинський. Активісти борються, з'явився інтерес до всіх Центрів. Мінвет кинув Центр на призволяще ))) --M.Iv. (обговорення) 13:44, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    Обговорення щодо вилучення статті триває мінімум 1 тиждень. Але з джерел варто було починати, тому що кожне твердження у статті має бути підтверджене джерелами. Як тільки у статті щось суттєво зміниться - пишіть тут також, щоб інші учасники обговорення та адміни могли коригувати свою позицію. Alessot (обговорення) 14:09, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  1. Наразі значущість показана такою, що десь на межі. Пропоную дати достатньо часу, місяць-два для доопрацювання статті про ці важливі, як на мене, інституції. --Perohanych (обговорення) 05:58, 23 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Утримуюсь:

Нагороди та премії імені А. С. Макаренка[ред. код]

  1. Не дизамбіґ і не список. ОД, без джерел, відсутня значущість. --Seva Seva (обговорення) 17:16, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  2. Медаль в рф існує, полтавська та сумська теж є, та навряд про них будуть статті. Можна згадати зазначені локальні медалі в загальній статті. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:26, 18 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

Вилучено за аргументами в обговоренні та з врахування того що є відповідна категорія.--Submajstro (обговорення) 17:33, 28 квітня 2024 (UTC)Відповісти

  1. Відсутня або не показана значущість стипендії малозначущого конкурсу. Інформація з первинних джерел, ВП:ОД. Частина інформації взагалі не енциклопедична як то перелік указів чи список смішних сум, які даються переможцям. Список лауреатів також нема сенсу вести, оскільки переважно ці імена нікому ні про що не скажуть. Якби існувала статті Стипендії Президента України чи стаття про конкурс, то можна було б туди перенаправити, а так - пропоную вилучити. --Seva Seva (обговорення) 18:35, 17 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  2. Розширити до статті про конкурс. Якщо, звісно ж, сам конкурс є значущим. Без конкурсу й оце нема куди долучати. --Рассилон 12:39, 23 квітня 2024 (UTC)Відповісти
    YesТак Зроблено --Perohanych (обговорення) 07:05, 25 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  1. Малозначущий конкурс? Смішні суми? Імена фіналістів нікому ні про що не скажуть? Вилучити?
    По-перше, сам конкурс є Міжнародним, у 2024 році його було проведено в 14-ий раз. По-друге, конкурс проводиться в 4 етапи з жовтня по березень з широким охопленням здобувачів освіти. Кожний з етапів (окрім фінального) завершується відзначенням 30 відсотків учнів. Так, лише фіналістами XIV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка стали 744 здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійно-технічної освіти, студенти та курсанти закладів вищої освіти. Зазначимо, що переможців 39 осіб - тобто відбір переможців є жорстким (майже 1 з 20-ти фіналістів ). По-третє, щорічно актуалізується основна ідея цього конкурсу. Сам конкурс спрямований на стимулювання здобувачів освіти застосовувати українську мову творчо, конкретно на практиці. Так, у 2024 році конкурс було присвячено 210-й річниці від дня народження Великого Кобзаря, що сприяло можливості його учасників звернутися до поетичного спадку Т. Шевченка, продемонструвати рівень своїх літературних та філологічних здібностей. За завданнями фінального етапу ХІV-го конкурсу здобувачі освіти писали листи другові чи подружці, які сьогодні опинилися за кордоном і навчаються в іншій країні, українському героєві, який воює на фронті, а також працювали над есе за темами «Маленька благодать Шевченкового світу», «Слова-символи українського духу в поезіях Тараса Шевченка», «Героїчне у творах Тараса Шевченка», «Вірш Тараса Шевченка, який промовляє до всього світу», створювали проект сценарію фільму «Тарас Шевченко. Відкриття». Й нарешті - замість резюме: давайте, будь ласка, у ці часи обережно відноситися до таких чутливих питань як розвиток української мови та діточок, які прагнуть її творчо застосовувати. Українська Вікіпедія, на нашу думку, має підтримувати перш за все українські проекти. Слава Україні! --Ігор Жиляєв (обговорення) 20:53, 24 квітня 2024 (UTC)Відповісти
  2. Увага: Статтю перероблено.  — доповнив вміст, змінив структуру, перейменував у Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Конкурс багаторічний і широко висвітлений. --Perohanych (обговорення) 07:04, 25 квітня 2024 (UTC).Відповісти
  •  Утримуюсь: