Вільям Дайс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Дайс
William Dyce
William Dyce - St Joseph - WGA07375.jpg
Худ. Вільям Дайс. «Земний батько Христа —Св. Йосип»
Ім'я при народженні William Dyce
Дата народження 19 вересня 1806(1806-09-19)
Місце народження Абердин
Дата смерті 14 лютого 1864(1864-02-14) (57 років)
Місце смерті Лондон
Національність шотландець
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Жанр релігійна композиція, побутовий жанр, фреска, пейзаж
Напрямок еклектика
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Вільям Дайс(англ. William Dyce 19 вересня, 1806, Абердин — 14 лютого, 1864, Лондон ) англійський художник, переважно фресок і релігійних композицій. Шотландець за походженням.

Життєпис[ред.ред. код]

Вільям Дайс.

Народився в Абердині в родині лікаря. Батько волав бачити сина медиком. Але син обрав художню кар'єру і після закінчення коледжа в Абердині відбув у Лондон.

Навчався в школі Королівської (державної) Академії мистецтв. 1825 року вперше відвідав Італію, де вивчав твори Ніколя Пуссена та Тиціана. Несамостійний в композиціях, він пізніше використає цитати з картин художників 16 і 17 ст. у власних творах. Вдруге він відвідає Рим в 1827 році, де перебуватиме півтора року. На цей період припадає його знайомство із німецьким художником Фрідріхом Овербахом, представником школи назарейців. 1829 року він повернувся в Единбург, де був відомий як художник-портретист. Але бажання працювати для католицької церкви переважило і він працював також над створенням релігійних композиції.

Ще в часи праці в Единбурзі виявив зацікавлення в дизайні і був викликаний у Лондон. Разом із ще одним колегою був відправлений у відрядження у Францію та Німеччину для вивчення їх досвіду у дизайні і відповідній освіті митців-дизайнерів. 1840 року він отримав посаду голови Школи дизайна, котра згодом була переформована у Королівський коледж мистецтв. В Школі дизайна працював три роки. Окрім фрескового живопису був майстом живопису по віконному склу, тобто імітації вітражів в 19 столітті.

Він був набожним католиком і це вплинуло на створення більшості його картин на біблійну тематику. Схильність до релігійної тематики і середньовічних чи літературних сюжетів зробило з нього важливого попередника прерафаелітів в Британії.

Був відомий також як музикант, грав церковну музику і був популярним тоді органістом.

Серед монументальних творів митця - стінописи в Палаті лордів в Лондоні і в гардеробній кімнаті королеви Британії.

Помер в Лондоні.

Художня манера[ред.ред. код]

На художню манеру митця сильно вплинуло перебування в Італії і вивчення фрескового живопису великих попередників, серед яких художник особливо виділяв Пінтуріккіо та П'єтро Перуджино. Яскраве італійське освітлення і вивчення уславлених картин Тиціана та Ніколя Пуссена підтримало його природний колористичний хист. Художник багато працював в галузі релігійних композицій, що зробило яскравими його типові біблійні композиції в стилі академізму. Типовий прихильник еклектики, консервативно налаштований Вільям Дайс найменше рахувався зі стилем романтизм і знахідками французів Жеріко чи Делакруа, британців Вільяма Тернера чи Констебла. Навіть якщо його персонажі в картині активно рухаються, то це має присмак літературщини чи театральності ( «Франчека да Ріміні і Паоло », «Король Лір і блазень в бурю »). Більш самостійним він був лише в пейзажах, де не забував повчання, дидактику в стилі буржуазної добропорядності і релігійних чеснот («Пейзаж в Уелсі з двома паньонками, котрі не гають часу, а прядуть »).

Вибрані твори[ред.ред. код]

«Пейзаж в Уелсі з двома пані, котрі не гають часу, а прядуть »
  • «Старий рибалка»
  • «Каяття Марії Мандалини »
  • «Мадонна з немовлям »
  • «Пейзаж в Аррені »
  • «Узбережжя Пігвелл Бей, Кент », Галерея Тейт, 1860 р.
  • «Франчека да Ріміні і Паоло »
  • «Король Лір і блазень в бурю », за п'єсою Шекспіра
  • «Зустріч Якова і Рахілі »
  • «Пейзаж в Уелсі з двома паньонками, котрі не гають часу, а прядуть »
  • «Нептун вітає Британію, володарку морів »

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Frayling, Christopher, The Royal College of Art: One Hundred and Fifty Years of Art and Design, pp. 17-22, 1987, Barrie & Jenkins, London, ISBN 0-7126-1820-1

Див. також[ред.ред. код]