Алієв Гасан Алірза-огли

Алієв Гасан Алірза-огли
азерб. Həsən Əlirza oğlu Əliyev
Народився	15 грудня 1907(1907-12-15)  Tanahatd, Зангезурський повіт, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер	2 лютого 1993(1993-02-02) (85 років)  Баку, Азербайджан
Поховання	Алея честі
Країна	Російська імперія  Азербайджанська Демократична Республіка  СРСР  Азербайджан
Національність	азербайджанці
Діяльність	ґрунтознавець
Alma mater	Азербайджанський державний аграрний університет (1932)
Галузь	географія і ґрунтознавство
Заклад	НАН Азербайджану Institute of Geography of Azerbaijand
Вчене звання	НАН Азербайджану
Науковий ступінь	доктор сільськогосподарських наук
Відомі учні	Budag Budagovd Balacaxanım Nəzirovad
Аспіранти, докторанти	Budag Budagovd Balacaxanım Nəzirovad
Партія	КПРС (1991)
Війна	німецько-радянська війна
Батько	Alirza Aliyevd
Діти	Rasim Aliyevd
Нагороди
Алієв Гасан Алірза-огли у Вікісховищі

Гасан Алірза-огли Ал́ієв (азерб. Həsən Əlirza oğlu Əliyev; нар. 15 грудня 1907(19071215), Джомартли — пом. 2 лютого 1993, Баку) — радянський і азербайджанський вчений в області ґрунтознавства, загального землеробства, біогеографії і охорони природи. Доктор сільськогосподарських наук (з 1965 року), професор (з 1968 року). Академік АН Азербайджанської РСР (з 1952 року). Старший брат третього Президента Азербайджану Гейдара Алієва.

Біографія

Народився 15 грудня 1907 року в селі Джомартли Зангезурського повіту Єлизаветпольської губернії Російської імперії (нині село Танаат в марзі Сюнік Вірменії).

• У 1924—1930 роках навчався в сільській вечірній школі і в сільськогосподарському технікумі в місті Нахічевані;
• З 1930 по 1932 рік — був студентом Азербайджанського інституту сільського господарства. Член ВКП(б) з 1931 року;
• У 1932—1934 роках — аспірант Азербайджанського науково-дослідного інституту бавовництва у Кіровабаді;
• У 1934—1935 роках — директор Ширванської зональної випробувальної станції;
• У 1941—1943 роках — воював на фронтах Другої світової війни. Отримавши важке поранення був демобілізований і після одужання продовжив наукову роботу в галузі ґрунтознавства;
• У 1943—1944 роках — керівник сектора географії Азербайджанського філії АН СРСР. 1944 року — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Ґрунти нижніх течій річок на південно-східних схилах Великого Кавказу»;
• У 1944—1949 — заступник директора з наукової роботи Інституту ґрунтознавства та агрохімії АН Азербайджанської РСР;
• У 1945—1949 — старший викладач Азербайджанського державного педагогічного інституту;
• У 1946—1962 — голова Азербайджанського філії Всесоюзного товариства ґрунтознавців;
• 1952 року обраний дійсним членом АН Азербайджанської РСР і до 1957 року займав посаду академіка-секретаря АН Азербайджанської РСР. З того ж року був секретарем ЦК КП Азербайджанської РСР;
• У 1952—1954 роках був членом ЦК КП Азербайджанської РСР;
• З 1955 року — голова Комісії з охорони природи АН Азербайджанської РСР;
• 1965 року — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему «Ґрунти Великого Кавказу та шляхи їх раціонального використання (в межах Азербайджанської РСР)»;
• З 1968 по 1987 рік — директор Інституту географії АН Азербайджану;
• 1980 року — знову обраний президентом Географічного товариства Азербайджанської РСР;
• 1986 року — обраний головою Комісії з охорони природи Азербайджанської РСР.
• З 1987 року — консультант при керівництві Інституту географії АН Азербайджанської РСР.

Обирався депутатом Верховної Ради Азербайджанської РСР 10-го (1980—1984 роки) та 11-го (1985—1990 роки) скликань.

Помер в Баку 2 лютого 1993 року. Похований на Алеї почесного поховання в Баку.

Наукова діяльність

Алієв — один з ініціаторів розробки плану розвитку виноградарства в Азербайджані. ЇмНим проведені численні ґрунтові дослідження і виявлено додатково під виноградники понад 100 тисяч га земель в гірських і передгірних районах республіки (зона Талиша, північно-східні схили і південні передгір'я великого Кавказу). Автор 350 наукових та науково-популярних праць, в тому числі 25 по виноградарству. Серед робіт:

• Земельні ресурси зони Великого Кавказу Азербайджанської РСР для розвитку виноградарства і садівництва. — Відомості АН Азербайджанської РСР. Сер. біол. і мед. наук, 1961., № 9(азерб.);
• Виноградний Азербайджан. — Природа, 1965, № 11;
• Придатні землі для розвитку виноградарства в Лерик-Ярдимлинському районі Азербайджанської РСР. — Вісник сільсько-господарських наук, 1980, № 3(азерб.).

В лютому 1994 рокук збірник творів з теоретичних і практичних питань, написаний вченим, був удостоєний премії Державного Комітету Контролю навколишнього середовища.

Відзнаки

• Заслужений діяч науки Азербайджанської РСР (з 1974 року);
• Державна премія Азербайджанської РСР (за 1978 рік; за цикл робіт щодо раціонального використання природних ресурсів Азербайджану);
• Премія Державного комітету екології та контролю за природокористуванням (лютий 1994 року; посмертно);
• Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани» (1950).

Вшанування пам'яті

поштова марка

• 1 лютого 1994 року — видано постанову № 30 Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки про увічнення пам'яті академіка Г. Алієва;
• 14 лютого 1997 року почав функціонувати Громадський фонд екології імені Гасана Алієва;
• 3 квітня 1998 року поштою Азербайджану випущена поштова марка номіналом 500 манат з портретним зображенням Гасана Алієва;
• 2 лютого 2007 року — Президент Азербайджанської Республіки пан Ільхам Алієв підписав розпорядження про проведення 100-річного ювілею академіка Гасана Алієва).

Ім'я Гасана Алієва носить Зангезурський національний парк в Ордубадському районі Нахічеванської Автономної Республіки.

На будинках в Гянджі, де у 1934—1935 роках жив вчений, і в Баку, де він мешкав у 1957—1993 роках, встановлені меморіальні дошки.

Література

• Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)