Гелгаудишкіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелгаудишкіс
лит. Gelgaudiškis

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 55°04′30″ пн. ш. 22°58′30″ сх. д. / 55.0750000000277780° пн. ш. 22.97500000002778009° сх. д. / 55.0750000000277780; 22.97500000002778009Координати: 55°04′30″ пн. ш. 22°58′30″ сх. д. / 55.0750000000277780° пн. ш. 22.97500000002778009° сх. д. / 55.0750000000277780; 22.97500000002778009

Країна  Литва
Площа 3,37 км²
Висота центру 51 м
Населення 1522 осіб (1 січня 2023)[1]
Поштовий індекс LT-71430
GeoNames 599420
Офіційний сайт gelgaudiskis.lt
Гелгаудишкіс. Карта розташування: Литва
Гелгаудишкіс
Гелгаудишкіс
Гелгаудишкіс (Литва)
Мапа

Гелгаудишкіс ( вимова) — місто в самоуправлінні Шакяйського району Литви. Знаходиться за 15 км на північ від міста Шакяй. Місто знаходиться на південь від річки Німан.

Ім'я[ред. | ред. код]

Gelgaudiškis — литовська назва міста. Версії назви іншими мовами включають польську: Giełgudyszki, білоруську: Гельгудішкі Gel'hudishki, ідиш : געלגודישק Gelgudishk.

Історія[ред. | ред. код]

Садиба Гелгаудишкіс
Садибний парк Гелгаудишкіса
Сарай садиби Гелгаудишкіс
Алея сріблястих кленів

Археологічні розкопки показують, що люди тут жили вже у V — Х ст. За 4 км на захід від Гелгаудишкіса — перша половина 1 тисячоліття — 15 століття (Маштайчий курган). Наприкінці XV ст. існувала садиба Скірнснемуне, заснована у 1413-1414 Юрґісом Гедгаудасом. Великий князь литовський Олександр у 1504 віддав садибу шляхетному писареві Йонасу Йонасу Сапізі. Ця дата вважається датою заснування Гелгаудишкіса. До кінця XIV століття територія слободи та садиби Гелгаудишкіс, розташована на верхньому березі Німану, належала князям Великого князівства Литовського. У 1504 році король і великий князь Олександр Ягеллончик передав його в подарунок своєму королівському секретарю Сапіжичу, родоначальнику шляхтицького роду Сапіг. Згодом садиба належала родинам Мосальських, Дембінських, Озембловських, Ґелгудів, Чорторийських, пруських баронів фон Кеуделлів і, нарешті, родині Комарів (до початку Першої світової війни). У міжвоєнний період заклад було націоналізовано, тут розміщувався дитячий будинок, а згодом школа.

1578 у містечку Гелгаудишкіс була збудована дерев’яна церква. У 1691, 1789 перебудовувалася, у 1864 згоріла. У 1635 Гелгаудишкіс отримав ринновий привілей. У 1655 Гелгаудишкіс був спустошений шведською армією. Наприкінці 18 століття садиба була розділена на садиби Аукштаїв і Земої Гелгаудишкісів. Наприкінці 18 століття, після того як Ужнемуне було окуповане Пруссією, Гелгаудишкіс був придбаний німецькою родиною Койделі ((нім.)).

У 1819 тут була створена парафіяльна школа. У 1867 перетворена на державну школу, з 1822 — євангельська школа. Протягом Листопадового повстання 1830 — 1831 рр. Антанас Гелгаудас зі своїм військом піднявся в Гелгаудішкіс через Німан.

В середині 19 століття місто належало Російській імперії. З 1842 до 1846 на схилі Німана був збудований неокласичний Гелгаудишкіський замок (Gelgaudiškis dvaras). Наприкінці 19 століття був реконструйований парк, на центральній площі якого сходилося 8 проспектів. У 18631950 Гелгаудишкис був центром повіту. У 1868 побудована Церква Воздвиження Хреста (Gelgaudiškis St.). До початку XX століття Гелгаудишкис був приватним маєтком.

З 1864 до 1904 під час заборони литовської преси, пресу поширювали в околицях Гелгаудишкіса о. Францискіс Бучіс, М. Челкіс, С. Черкис, А. Ґрибас, Я. Кібартас. У 1905 у Гелгаудишкісі та околицях страйкувало близько 400 робітників маєтків. Під час Першої світової війни в центрі Гелгаудишкіса було засновано дитячий притулок, який працював деякий час після Другої світової війни. У 1927 було відкрите поштове відділення. Працював один із найбільших цегельних заводів Литви.

У 1920 заснувана початкова школа, починаючи з 1945 — середня школа, 1949 — семирічна школа, з 1952 — середня школа. 1946 заснована бібліотека.

Після Другої світової війни в околицях Гелгаудишкіса діяли литовські партизани Тауразького району («Žalgiris rinkintinė»). З 1957 до 1999 працювала лікарня, нині залишився диспансер. Є філія художньої школи Šakių, ясла-садок, будинок культури.

15 травня 1958 Гелгаудишкіс став селищем міського типу. 2003 затверджений Герб Гелгаудишкіса.

Палац у стилі класицизму був побудований у першій половині ХІХ століття родиною фон Кейделлів. Після пожежі 1979 р. палац відбудовано і звідтоді він залишається безлюдним. Його оточує сад і лісопарк площею 112 га, що веде до Німану (лит. Nemunas).

Місто та прилеглий замок згадуються Джоном Гілгудом у книзі "The Authorized Biography" (автор Шерідан Морлі) як батьківщина актора, звідки походить його прізвище.

Архітектура[ред. | ред. код]

Вулична мережа міста прямокутна. Найважливіші будівлі:

  • 1868 —Хрестовоздвиженська церква, мурована неоготика (Gelgaudiškis St.), її дзвін відлитий 1695 майстром С. Шорсом.
  • ХІХ ст. — неокласична садиба з французьким парком, пам'ятка культурної спадщини, що охороняється державою:
  • 1846 — одноповерховий цегляний садибний будинок, протяжного прямокутного плану, з двома наріжними [[ризалітами та роялем, портиком на головному фасаді з двома колонами. Всередині кімнати навколо двох вестибюлів розташовані напіванфілади; стелі та двері залів прикрашені орнаментом у сучасному стилі.
  • Інші садибні будівлі: склад, сарай, теплиця, кухня, контора, підвал.

Національний склад[ред. | ред. код]

У 2011 в місті проживав 1761 чол. :[2]

У 2001 в місті 2029 проживало осіб:[3]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Чисельність населення міст Литви на початок рокуState Data Agency of Lithuania, 2023.
  2. дані перепису 2011 р. [Архівовано 2009-06-01 у Wayback Machine.]
  3. дані перепису 2001 р. [Архівовано 2012-08-05 у Archive.is]