Ізміт
| Ізміт тур. İzmit | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°46′18″ пн. ш. 29°56′59″ сх. д. / 40.7718818000277778° пн. ш. 29.94978460002777965° сх. д.Координати: 40°46′18″ пн. ш. 29°56′59″ сх. д. / 40.7718818000277778° пн. ш. 29.94978460002777965° сх. д. | ||||
| Країна |
 Туреччина | |||
| Регіон | Коджаелі | |||
| Столиця для | Коджаелі і Kocaelid | |||
| Населення | 293 339 (2010) | |||
| Висота НРМ | 40 м | |||
| Водойма | Ізмітська затока | |||
| Офіційна мова | турецька | |||
| Міста-побратими | Кассель, Секешфегервар (2008)[1], Чженьцзян | |||
| Телефонний код | ((+90)) 262 | |||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | |||
| Номери автомобілів | 41 | |||
| GeoNames | 9544571 | |||
| OSM | r1211493 ·R | |||
| Поштові індекси | 41 000 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | http://www.izmitbelediyesi.com | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Ізміт Ізміт (Туреччина) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Ізміт у Вікісховищі | ||||
Ізміт (тур. İzmit, грец. Νικομήδεια) — місто в регіоні Мармара, Туреччина, в області Чаталджа-Коджаелі (тур. Çatalca-Kocaeli Bölümü). Адміністративний центр (центральний район, ' Меркез) провінції Коджаелі.
Розташоване на північному узбережжі Мармурового моря на вузькій прибережній смузі і на пагорбах заввишки до 200 метрів. В Ізміті проживає 293 339 осіб (2010). Населення провінції (у тому числі сільські області) становить 1 459 772 жителів.
Наявність сухопутних, залізничних, морських і навіть повітряних (військовий аеродром, який повинен стати аеродромом для приватних літаків ділової еліти Ізміта) шляхів сполучення перетворює місто на важливий транспортний вузол Туреччини[2].
До 1337 року місто носило назву Нікомедія і належало спочатку Римської імперії, потім Візантії. У 1337, після захоплення турками, були зруйновані стіни і винищено майже все грецьке і міське населення. Місто втрачає своє значення і стає третьорядним. Зараз Ізміт є центром одного з найважливіших промислових районів Туреччини.
Історія міста[ред. | ред. код]
Доісторичні часи і Античність[ред. | ред. код]
Згідно з дослідженнями[2], люди живуть на цій території щонайменше вже п'ять тисяч років. Місто має вдале географічне положенням, оскільки є перетином багатьох торгових шляхів.
Перші свідчення постійного поселення на місці Ізміту відносяться до XII століття до нашої ери. У цей час територія була під владою фригійців і пізніше перейшла до народу, який прибув сюди з грецького міста Мегара в пошуках нових місць для життя. Влаштувалися вони в районі нинішньої Башискеле, де знаходилось портове містечко Астакос[2].
Містечко було зруйнований царем Фракії Лікімахом і на місці сьогоднішнього Ізміту було зведено місто Нікомедія. У 91-94 роках до нашої ери місто переходить під управління Римської імперії. У 284 році нашої ери імператор Діоклетіан знову перетворює місто в столицю, і Нікомедія стає четвертим за величиною містом імперії — після Риму, Антіохії та Олександрії[2].
Місто безліч разів потерпало від землетрусів, було відновлене тільки в часи імператора Юстиніана[3].
Сельджуцький і османський періоди[ред. | ред. код]
У 1078 році місто перейшло до рук турків-сельджуків. За часів Хрестових походів турки втратили місто. Остаточний перехід під управління турків стався у період правління Орхана I Газі у 1331 році. Нікомедія, що перетворилася за часів сельджуків в Ізнікмід (тур. İznikmid), у правління Баязида I стала називатися Ізмід (тур. İzmid) (слід зазначити, що Нікомедія і Ізміт — це одне і те ж слово, але взяте з різних історичних періодів, а не дві різні назви, тобто перейменування як такого не сталося). Якщо у ті часи Візантія і мала плани на повернення Нікомедії, вона їх не втілила у життя[3].
За часів султана Селіма I в Ізміті були побудовані корабельні верфі. Період найвищого розквіту міста припав на правління султана Сулеймана I. Значення міста зросло з відкриттям двох транспортних ліній в 1837-у році: судноплавного сполучення між Ізмітом і Стамбулом та залізничної гілки від вокзалу Хайдарпаша через Ізміт до Анкари. Проте через землетрус 1894 року місто занепало[3].
Перша світова війна позбавила місто колишнього значення. 6 липня 1920 року місто захопили англійці, 28 квітня 1921 року — греки. 28 липня місто знову повернули собі турки[3].
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
Ізміт розташовується між 40° і 41° північної широти і між 29° і 31° східної довготи на березі Ізмітської затоки Мармурового моря і на півночі омивається водами Чорного моря, на сході межує з провінцією Сакарья, на півдні з Бурсою, на заході з Яловою та Стамбулом[2]ом провінції Ізмір. розташовується від Стамбула на відстані 85 км. Відстань до Анкари автомагістраллю TEM otoyolu становить 120 км. Аеропорт Ататюрка знаходиться за 120 км від центру міста.
Є адміністративним центром провінції Коджаелі. Через східну частину Ізміту проходить 30-й меридіан, який і визначає часовий пояс Туреччини (UTC +2).
При розгляді на карті можна побачити, що територія Ізміт немов обіймає затоку з півночі сходу і півдня. Затока є одним з найбільш завантажених вузлів турецьких морських шляхів. У затоці знаходиться два великих порти — Дериндже (Derince) і Яримджа (Yarımca) — а також близько тридцяти чотирьох приватних пристаней.
Ізміт з його залізницями, автомагістралями і портами є одним з найважливіших транспортних вузлів, що з'єднують європейську та азійську частину Туреччини.
Місцевості Ізміта[ред. | ред. код]
Поверхня характеризується великою кількістю крутих схилів. Основна частина міста розташовується уздовж вузької смужки берега. Топографічно місто ділиться на дві несхожих одна на одну частини. Перша частина — це старі квартали, забудовані переважно малоповерховими будинками (місцями навіть нетрями), з вузькими вуличками, що звивисто підіймаються схилами пагорбів. Друга частина — діловий центр міста, через який проходять автомобільна та залізнична магістралі.
Геологія[ред. | ред. код]
Значна частина території Коджаелі на північ від Ізмітської затоки (власне Ізміт) є нерівним плато з ухилом з півдня на північ. Плато виглядає як горбиста місцевість, порізана долинами річок, що впадають у Чорне море. Біля затоки висота пагорбів сягає 645 м, у той час як на півночі біля Чорного моря навряд чи перевищує 350 м. Долина Ізміт і озеро Сапанджа являють собою низовини. Область на південь від затоки в основному горбиста. Уздовж берегів озера і затоки залишається вузька смужка землі, обмежена крутими схилами Саманскіх гір до висоти 1602 м — гора Картепе (тур. Kartepe), що у перекладі означає «Сніговий пагорб» або «Снігова вершина».
Ще одна важлива особливість міста — це його приналежність до зони землетрусів першого ступеня небезпеки. Всі ці геологічні та топографічні особливості укупі з опадами підвищують ризик селів і зсувів.
Клімат[ред. | ред. код]
Теплий клімат Ізміта можна охарактеризувати як перехідний між середземноморським та гумідним, який у Туреччині називають чорноморським (тур. Karadeniz iklimi). Влітку спекотно, опадів мало. Взимку тепло і опадів значно більше.
Середньорічна температура становить 14,5 °C. Історичний максимум в 44,1 °C був зафіксований 13 липня 2000 року. Мінімум був зареєстрований 23 лютого 1985 і склав −8,3 °C.
Переважає поривчастий південно-східний вітер. У середньому дев'ять днів у році випадає сніг. Середньорічна кількість опадів — 671,7 мм. Найбільше опадів (106 мм) випадає у грудні. Найсухіший місяць — серпень (26,1 мм).
Відносна вологість влітку становить 56 %, взимку — 64,6 %.
Населення[ред. | ред. код]
В Ізміті проживає 293 339 осіб (2010). Населення провінції (у тому числі сільські області) становить 1 459 772 жителів.
Землетрус 17 серпня 1999 викликав значну зміну у чисельності населення.
Провінція (вілайєт, мул) Коджаелі, центром якої є Ізміт, займає територію 3626 км² і має населенням в 1 223 000 чоловік (2007 рік). Інтенсивна індустріалізація 1955–1960 років викликала швидке зростання кількості населення.
Згідно з поадресним переписом населення 2007 році, у Коджаелі проживає 1 437 926 чоловік. У зв'язку з розвитком туризму, появою нових робочих місць та добової міграцією робочої сили, кількість осіб, що розташовані на території провінції, змінюється в залежності від часу доби.
Економіка[ред. | ред. код]
Ізміт — друге за розвиненістю промислового виробництва місто Туреччини. Тут розташовані заводи і фабрики таких фірм, як Borusan Mannesmann, Lassa, Kordsa, Brisa, Goodyear, Pirelli, Ford, Honda, Hyundai, Chrysler, Petkim, Tüpraşen[en], Tabosan, Ассан Алюміній], DYO, Marshall, Arçelik, Lever та інше. Економіка Ізміта майже повністю залежить від промисловості. Близькість до такого великого ділового центру як Стамбул і наявність залізничних і автомобільних магістралей надає можливість транзитних перевезень. П'ять державних портів, сорок три приватні пристані займають важливе місце у транспортній системі країни.
Фабрика з виробництва паперу Seka Kağıt Fabrikası є одним з найстаріших підприємств міста (засновано 1934) і робить великий внесок у розвиток економічного потенціалу міста. Спочатку економіка міста ґрунтувалася на текстильній та лісопереробній промисловості. З відкриттям таких фірм, як Petrol Ofisitr[tr] у 1941, Tüpraş[en] у 1960, Petkim у 1965, значну частку в економіці зайняла нафтопереробна промисловість. В останні роки розвинулися органічна хімія, металургія, виробництво продуктів харчування, ліків, добрив, фарб. В Ізміті також є суднобудівна верф.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Кассель, Німеччина
Ульсан, Південна Корея
Цзінань, Китай
Секешфехервар, Угорщина
Анталія, Туреччина
Нью-Йорк, США- Маніса, Туреччина
Джибуті, Джибуті
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.szekesfehervar.hu/kocaeli
- ↑ а б в г д Kocaeli'nin tarihçesi [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.] (Історія Коджаелі на офіційному сайті)
- ↑ а б в г Енциклопедія Meydan Larousse, том 6-й, стор. 635
Посилання[ред. | ред. код]
- Официальный сайт Измита (тур.)
- Информационный сайт [Архівовано 4 березня 2008 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
