Сіноп
| Сіноп Sinop |
|
|---|---|
 |
|
| Координати: 42°02′ пн. ш. 35°09′ сх. д. / 42.033° пн. ш. 35.150° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина
|
| Регіон | Чорноморський регіон |
| Іл | Сіноп |
| Площа | |
| - Повна | 438,58 км² |
| Населення (2000) | |
| - Усього | 30 502 |
| - Густота | 5 965/км² |
| Часовий пояс | UTC+2 |
| - Літній час | UTC+3 |
| Поштовий код | 57000 |
| Телефонний код(и) | (+90) 368 |
| Вебсайт: sinop.bel.tr | |
  Сіноп |
|
 | |
Сіноп (тур. Sinop) — місто і порт в Туреччині, засноване в античну добу як колонія Мілета.
У давнину Сіноп, або Сінопа (грец. Σινόπη), був однією з головних грецьких колоній на південному березі Чорного моря, на півострові Пафлагонского узбережжя, на схід від мису Карамбіса. Колонія була заснована, згідно з міфом, супутником Ясона Автоліком, який мав тут храм і оракул.
В історичний час Сіноп був колонізований мілетцями двічі: першого разу — до вторгнення кімерійців у Азію (до 751 до н. е.), вдруге — в 632 до н. е. Завдяки зручному положенню і двом гаваням Сіноп скоро став багатим торговим містом, область якого простягалася до Галісії. Сіноп у свою чергу став метрополією чорноморських міст Котіори, Трапезунда, Кераса, Хойрада, Лікаста, Кеїли та інших. Як один із предметів Сінопської торгівлі, славилася кіновар — грец. Σινωνική μίλτος. Сіноп був батьківщиною кініка Діогена та автора нової аттичної комедії Діфіла.
У добу правління Мітрідата Евпатора, який тут народився і отримав виховання, Сіноп перетворився на резиденцію понтійського царя і був прикрашений розкішними будівлями. Під час другої Мітридатової війни в Сінопі замкнувся Клеохар, який став тираном міста, але після завзятого захисту місто взяв Лукулл і розграбував. Серед творів мистецтва Лукулл вивіз до Риму зокрема статую Автоліка. Оголошений вільним і автономним містом, Сіноп у 45 році був колонізований римлянами. В І столітті єпископом у місті, за християнським переданням, був святий Філолог[1]. Зі зведенням в IV столітті Амасії до статусу головного міста Понту добробут Сінопу став падати. З 1204 року він належав до Трапезундської імперії, але вже в 1214 році його завоював сельджуцький султан Кей-Кавус I, а в 1461 році — османський султан Мехмед II Фатіх.
До XIX століття Сіноп (тур. Sinob) залишався головним містом санджаку в османському вілаєті Кастамуні та однією з пароплавних станцій між Константинополем і Трапезундом. Складався з власне османського міста на заході і грецького кварталу на сході. Мав два базари, одну велику мечеть. Єдина цілком вціліла стародавня будівля носила у греків назву «замок Мітрідата» і складалася з чотирьох зал під одним склепінчастим дахом. Мешканців нараховувалось до 8-10 тисяч, приблизно рівні половини становили турки і греки. Торгівля обмежувалась вивозом лісу, воску, плодів, шовку та шкір. У 1853 році під час Сінопської битви сильно постраждало від пожежі й саме місто.
- Різа Нур — міністр Туреччини.
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Архівовано 19 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Святой Филолог. Жития Святых Славных и Всехвальных Апостолов. religion.wikireading.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
- Синопа // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1734. — 1000 екз.
