Ялова (місто)
| Ялова тур. Yalova | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 40°39′20″ пн. ш. 29°16′30″ сх. д. / 40.65556° пн. ш. 29.27500° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Туреччина | |||||||
| Регіон | іл Ялова | |||||||
| Столиця для | Ялова (іл (адмінодиниця, провінція Туреччини)) | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Площа | 167 км² | |||||||
| Населення | 91 048 | |||||||
| Висота НРМ | 30 м | |||||||
| Водойма | Мармурове море | |||||||
| Міста-побратими | Батумі (2012)[1], Bad Godesbergd (1969), Меджидія, Махачкала, Бургас, Бургас[2], Хасав'юрт, Охрид (28 липня 2010)[3][4] | |||||||
| Телефонний код | (+90) 226 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||||||
| Номери автомобілів | 77 | |||||||
| GeoNames | 738025 | |||||||
| OSM | ↑223472 ·R (Ялова) | |||||||
| Поштові індекси | 77000 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Вебсайт | www.yalova.bel.tr | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
  Ялова Ялова (Туреччина) | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Ялова у Вікісховищі | ||||||||
Ялова — місто і район в північно-західній Туреччині, адміністративний центр ілу Ялова. Населення міста — 70 858 осіб, провінції — більше 190 тисяч. Місто розташоване неподалік від Мармурового моря.
Історія[ред. | ред. код]
Перше поселення в районі Ялови з'явилося ще в доісторичний період, орієнтовно 3-го тисячоліття до н. е.; хетти панували тут близько 2-го тисячоліття до н. е., потім область захопили фригійці (біля 1200 р н.е.). Греки заснували тут місто Піфія (грец. Πυθια). В 74 р до н. е. Піфія разом з віфінійським узбережжям переходить під контроль Риму.
Після поділу Римської імперії в 395 році, область залишилася під суверенітетом Візантійської імперії і місто продовжувало іменуватися Піфія. Термальні джерела Піфії часто відвідувалися грецькими імператорами. У пізньому середньовіччі назва Піфія поступово виходить з ужитку, а наступне — Ялова, швидше за все, походить від грецького Ялос — «узбережжя». Тимчасово, з 1070-х і по 1097 область Ялови опиняється під владою турків — Сельджуків. В 1302 році Ялова була однією з перших територій, захоплених у візантійців турками — османами.
У 1912 р тут проживало 14 894 грека, 5000 мусульман і 1000 вірмен[5].
Відомі жителі[ред. | ред. код]
- Менелаос Лундеміс (грец. Μενέλαος Λουντέμης, 1912–1977) — відомий грецький письменник.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://batumi.ge/ge/?page=show&sec=5
- ↑ https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
- ↑ https://www.yalova.bel.tr/belediyemiz/kardes-sehirler
- ↑ https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
- ↑ George Sotiriadis, An Ethnological Map Illustrating Hellenism in the Balkan Peninsula and Asia Minor, 1918
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт міста [Архівовано 2 травня 2007 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт району [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
