Ялова (місто)
Ялова тур. Yalova
| ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Монумент в Ялові | ||||
![]() | ||||
Основні дані | ||||
40°39′20″ пн. ш. 29°16′30″ сх. д. / 40.65556° пн. ш. 29.27500° сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
Регіон | іл Ялова | |||
Столиця для | Ялова (іл (адмінодиниця, провінція Туреччини)) | |||
Площа | 167 км² | |||
Населення | 91 048 | |||
Висота НРМ | 30 м | |||
Міста-побратими | Батумі (2012)[1], Bad Godesbergd (1969), Меджидія, Махачкала, Бургас, Бургас, Хасав'юрт | |||
Телефонний код | (+90) 226 | |||
Часовий пояс | UTC+3 | |||
Номери автомобілів | 77 | |||
GeoNames | 738025 | |||
Поштові індекси | 77000 | |||
Міська влада | ||||
Вебсторінка | www.yalova.bel.tr | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
![]() |
Ялова — місто і район в північно-західній Туреччині, адміністративний центр ілу Ялова. Населення міста — 70 858 осіб, провінції — більше 190 тисяч. Місто розташоване неподалік від Мармурового моря.
Історія[ред. | ред. код]
Перше поселення в районі Ялови з'явилося ще в доісторичний період, орієнтовно 3-го тисячоліття до н. е.; хетти панували тут близько 2-го тисячоліття до н. е., потім область захопили фригійці (біля 1200 р н.е.). Греки заснували тут місто Піфія (грец. Πυθια). В 74 р до н. е. Піфія разом з віфінійським узбережжям переходить під контроль Риму.
Після поділу Римської імперії в 395 році, область залишилася під суверенітетом Візантійської імперії і місто продовжувало іменуватися Піфія. Термальні джерела Піфії часто відвідувалися грецькими імператорами. У пізньому середньовіччі назва Піфія поступово виходить з ужитку, а наступне — Ялова, швидше за все, походить від грецького Ялос — «узбережжя». Тимчасово, з 1070-х і по 1097 область Ялови опиняється під владою турків — Сельджуків. В 1302 році Ялова була однією з перших територій, захоплених у візантійців турками — османами.
У 1912 р тут проживало 14 894 грека, 5000 мусульман і 1000 вірмен[2].
Відомі жителі[ред. | ред. код]
- Менелаос Лундеміс (грец. Μενέλαος Λουντέμης, 1912–1977) — відомий грецький письменник.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://batumi.ge/ge/?page=show&sec=5
- ↑ George Sotiriadis, An Ethnological Map Illustrating Hellenism in the Balkan Peninsula and Asia Minor, 1918