Антак'я
| Антак'я Antakya | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 36°12′09″ пн. ш. 36°09′38″ сх. д. / 36.20250000002777568° пн. ш. 36.16055555558332912° сх. д.Координати: 36°12′09″ пн. ш. 36°09′38″ сх. д. / 36.20250000002777568° пн. ш. 36.16055555558332912° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Туреччина | |||||||
| Регіон | провінція Хатай | |||||||
| Столиця для | Хатай | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Площа | 758,93 км² | |||||||
| Населення | 216 960 | |||||||
| Висота НРМ | 67 ± 1 м | |||||||
| Офіційна мова | турецька | |||||||
| Міста-побратими | Аален, Кіль (14 червня 2012)[1] | |||||||
| Телефонний код | (+90) 326 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||||||
| Номери автомобілів | 31 | |||||||
| GeoNames | 323779 | |||||||
| OSM | ↑223122 ·R (Хатай) | |||||||
| Поштові індекси | 31000 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Вебсайт | antakya.bel.tr | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Антак'я у Вікісховищі | ||||||||
Анта́к'я (стародавня Антіохія) — місто на півдні Туреччини, на р. Нахр-ель-Асі (європейська назва Оронт). Адміністративний центр провінції Хатай. Населення 216 960 мешканців (2012).
Історія[ред. | ред. код]
Антіохію заснував воєначальник Александра Македонського Селевк I Нікатор у 300 р до н. е. Він же перший правитель Східної імперії Селевкидів. Антіохія була столицею імперії до завоювання її Римом у 63 р. до н. е. Географічне розташування міста зробило його центром торгівлі між Середземним морем і Сходом. На піку розвитку Антіохія мала 500 тис. жителів.
6 лютого 2023 року місто сильно постраждало від двох потужних землетрусів з епіцентром у Кахраманмараші. Деякі історичні пам'ятки, включно з костелом Святого Павла, були зруйновані[2].
Археологічні розкопки[ред. | ред. код]
При будівництві готелю в турецькому місті Антак'я була знайдена найбільша на сьогодні мозаїка римського періоду.[3] Їй 1300 років. Має площу 9 тис. кв. м. Археологи вважають, що ця велика мозаїка зі складними геометріями належала громадській будівлі в древньому місті імперії Селевкидів — Антіохії. Будинок пошкодили великі землетруси 526 і 528 років, але мозаїка залишилась майже недоторканою.[4]Археологи боялися пошкодити давню знахідку, тому вирішили залишити її в готелі, перетворивши його на музей.
На західній стороні річки Асі, неподалік від мосту Ата Кепрюсю знаходиться Археологічний музей. У його колекції є знайдені в околицях римські мозаїки, які вважаються одними з кращих у світі. Вони займають чотири перші зали музею. В основному вони присвячені сюжетам греко-римської міфології. Велика їх частина знайдена під час розкопок в околицях Дафне (тепер Харбіє), яка була в римські часи головним місцем відпочинку жителів Антіохії. Це відбилося в темах малюнків, на яких в основному зображено дозвільне проведення часу.[5] Готель-музей (Antakya Museum) розташований неподалік церкви Святого Петра — церкви епохи хрестоносців, побудованої навколо печери, яка вважається однією з найдавніших християнських церков у світі.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.kiel.de/de/kiel_zukunft/kiel_international/Antakya_Hatay.php
- ↑ Borges, Anelise (10 лютого 2023). 'Antakya is finished': Thousands left homeless in ruined city. euronews (англ.). Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
- ↑ Як змагались давні греки - розкопали незвичайну мозаїку. Gazeta.ua. 3 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- сайт «Помпея — крок за кроком». [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антак'я |
|
|
Це незавершена стаття про Туреччину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
