Нігде

Нігде
Країна	Турція
Статус	районний центр
Іль	Нігде
Площа	2 302,99 км²
Висота центру	1229 м
Офіційна мова	Турецька
Населення	118 186 (2012)
Часовий пояс	UTC+2, влітку UTC+3
Телефонний код	388 (Нігде)
Поштовий індекс	51000
Автомобільний код	51 (Нігде)
GeoNames	303827
Офіційний сайт	nigde.bel.tr (тур.)
	Нігде Нігде (Земля)

Нігде (тур. Niğde — вимовляється «нійде») — місто, адміністративний центр іля Нігде в центральній частині Туреччини. Населення 78 088 чоловік і 99 308 в приміських селах. Висота 1300 м.

Місто оточене вулканічними горами Мелендіз і Позанти.

Історія[ред. | ред. код]

Місцевість навколо Нігде знаходилась на перетині стародавніх торгових шляхів і має давню історію. В провінції Нігде знаходиться Неолітичне поселення Тепечік-Чіфтлик ^[1]. Ця територія в різний час входила до складу Хетського царства, Ассирії, імперії Александра Македонського, Великої Вірменії, Римської імперії, Візантії і Туреччини. На початку XIII століття Нігде було одним із найбільших міст Анатолії.

До 1923 року значну частину населення складали християни, в основному греки.

Уродженцем міста був відомий грецький промисловець і меценат Продромос Бодосакис (1891—1979).

У 1950-ті і в 1960-ті роки в Нігду переселились турки з Болгарії і Греції.

Нігде сьогодні[ред. | ред. код]

В 1992 році відкрився університет, і місто набуло культурного значення. В цілому, місто однаково релігійне і консервативне.

В околицях Нігде знаходяться значні історичні і культурні пам'ятки.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Фортеця Нігде на пагорбі над старим містом;
Підземні міста на вісім поверхів, в яких місцеві жителі ховались під час війн і негараздів — від періоду до н. е. до часів, коли християни ховались від войовничих турків;
Сельджукська Мечеть султана Алаеддіна Кейкубата, тінь якого вдень являє собою силует красивої дівчини;
Могила Хюдавенд-хатун (1312), доньки сельджукського султана Килич-Арслана IV;
Могила сина сельджукського султана династії Гюндогду, (1344);
Ак-медресе — зараз археологічний музей;
Мечеть і мавзолей монгольського намісника Сунгур-бея (1335) і мечеть Шах 1413;
Мечеть Ханим-джамії (1452);
Мечеть Паша-джамії XV століття;
Паша-хамами — стара турецька баня;
Мечеть Дишари-джамі ("Зовнішня мечеть") XVI століття;
Критий базар, який збудував у XVII столітті Мехмед-паша Соколович в подарунок жителям міста за підтримку султана Селіма під час негараздів;
Музей, в якому виставлені знахідки 5000 до н. е.;
Римські могили в давньому Каратли;
Церква VI століття в поселенні Андавал (Акташ);
Скельний монастир візантійських часів в Гюмюшлері зі знаменитими фресками;
Мінеральні і грязьові медичні ванни в Коджапинарі.