Нігде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Нігде
тур. Niğde

NigdeKale2.jpg

Координати 37°57′57″ пн. ш. 34°40′46″ сх. д. / 37.96583° пн. ш. 34.67944° сх. д. / 37.96583; 34.67944Координати: 37°57′57″ пн. ш. 34°40′46″ сх. д. / 37.96583° пн. ш. 34.67944° сх. д. / 37.96583; 34.67944

Країна Турція
Статус районний центр
Іль Нігде
Площа 2 302,99 км²
Офіційна мова Турецька
Населення 118 186  (2012)
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Офіційний сайт http://www.nigde.bel.tr/
Нігде (Земля)
Нігде
Нігде

Нігде (тур. Niğde — вимовляється «нійде») — місто, адміністративний центр іля Нігде в центральній частині Туреччини. Населення 78 088 чоловік і 99 308 в приміських селах. Висота 1300 м.

Місто оточене вулканічними горами Мелендіз і Позанти.

Історія[ред.ред. код]

Місцевість навколо Нігде знаходилась на перетині стародавніх торгових шляхів і має давню історію. В провінції Нігде знаходиться Неолітичне поселення Тепечік-Чіфтлик [1]. Ця територія в різний час входила до складу Хетського царства, Ассирії, імперії Александра Македонського, Великої Вірменії, Римської імперії, Візантії і Туреччини. На початку XIII століття Нігде було одним із найбільших міст Анатолії.

До 1923 року значну частину населення складали християни, в основному греки.

Уродженцем міста був відомий грецький промисловець і меценат Продромос Бодосакис (1891—1979).

У 1950-ті і в 1960-ті роки в Нігду переселились турки з Болгарії і Греції.

Нігде сьогодні[ред.ред. код]

В 1992 році відкрився університет, і місто набуло культурного значення. В цілому, місто однаково релігійне і консервативне.

В околицях Нігде знаходяться значні історичні і культурні пам'ятки.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Фортеця Нігде на пагорбі над старим містом;
  • Підземні міста на вісім поверхів, в яких місцеві жителі ховались під час війн і негараздів — від періоду до н. е. до часів, коли християни ховались від войовничих турків;
  • Сельджукська Мечеть султана Алаеддіна Кейкубата, тінь якого вдень являє собою силует красивої дівчини;
  • Могила Хюдавенд-хатун (1312), доньки сельджукського султана Килич-Арслана IV;
  • Могила сина сельджукського султана династії Гюндогду, (1344);
  • Ак-медресе — зараз археологічний музей;
  • Мечеть і мавзолей монгольського намісника Сунгур-бея (1335) і мечеть Шах 1413;
  • Мечеть Ханим-джамії (1452);
  • Мечеть Паша-джамії XV століття;
  • Паша-хамами — стара турецька баня;
  • Мечеть Дишари-джамі ("Зовнішня мечеть") XVI століття;
  • Критий базар, який збудував у XVII столітті Мехмед-паша Соколович в подарунок жителям міста за підтримку султана Селіма під час негараздів;
  • Музей, в якому виставлені знахідки 5000 до н. е.;
  • Римські могили в давньому Каратли;
  • Церква VI століття в поселенні Андавал (Акташ);
  • Скельний монастир візантійських часів в Гюмюшлері зі знаменитими фресками;
  • Мінеральні і грязьові медичні ванни в Коджапинарі.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Прапор Туреччини Це незавершена стаття про Туреччину.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.