Нігде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Нігде
тур. Niğde

NigdeKale2.jpg

Координати 37°57′57″ пн. ш. 34°40′46″ сх. д. / 37.96583° пн. ш. 34.67944° сх. д. / 37.96583; 34.67944Координати: 37°57′57″ пн. ш. 34°40′46″ сх. д. / 37.96583° пн. ш. 34.67944° сх. д. / 37.96583; 34.67944

Країна Турція
Статус районний центр
Іль Нігде
Площа 2 302,99 км²
Висота центру 1229 м
Офіційна мова Турецька
Населення 118 186  (2012)
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Поштовий індекс 51000
Побратими
  • Мелле
  • Офіційний сайт nigde.bel.tr  (тур.)
    Нігде. Карта розташування: Земля
    Нігде
    Нігде
    Нігде (Земля)

    Нігде (тур. Niğde — вимовляється «нійде») — місто, адміністративний центр іля Нігде в центральній частині Туреччини. Населення 78 088 чоловік і 99 308 в приміських селах. Висота 1300 м.

    Місто оточене вулканічними горами Мелендіз і Позанти.

    Історія[ред.ред. код]

    Місцевість навколо Нігде знаходилась на перетині стародавніх торгових шляхів і має давню історію. В провінції Нігде знаходиться Неолітичне поселення Тепечік-Чіфтлик [1]. Ця територія в різний час входила до складу Хетського царства, Ассирії, імперії Александра Македонського, Великої Вірменії, Римської імперії, Візантії і Туреччини. На початку XIII століття Нігде було одним із найбільших міст Анатолії.

    До 1923 року значну частину населення складали християни, в основному греки.

    Уродженцем міста був відомий грецький промисловець і меценат Продромос Бодосакис (1891—1979).

    У 1950-ті і в 1960-ті роки в Нігду переселились турки з Болгарії і Греції.

    Нігде сьогодні[ред.ред. код]

    В 1992 році відкрився університет, і місто набуло культурного значення. В цілому, місто однаково релігійне і консервативне.

    В околицях Нігде знаходяться значні історичні і культурні пам'ятки.

    Пам'ятки[ред.ред. код]

    • Фортеця Нігде на пагорбі над старим містом;
    • Підземні міста на вісім поверхів, в яких місцеві жителі ховались під час війн і негараздів — від періоду до н. е. до часів, коли християни ховались від войовничих турків;
    • Сельджукська Мечеть султана Алаеддіна Кейкубата, тінь якого вдень являє собою силует красивої дівчини;
    • Могила Хюдавенд-хатун (1312), доньки сельджукського султана Килич-Арслана IV;
    • Могила сина сельджукського султана династії Гюндогду, (1344);
    • Ак-медресе — зараз археологічний музей;
    • Мечеть і мавзолей монгольського намісника Сунгур-бея (1335) і мечеть Шах 1413;
    • Мечеть Ханим-джамії (1452);
    • Мечеть Паша-джамії XV століття;
    • Паша-хамами — стара турецька баня;
    • Мечеть Дишари-джамі ("Зовнішня мечеть") XVI століття;
    • Критий базар, який збудував у XVII столітті Мехмед-паша Соколович в подарунок жителям міста за підтримку султана Селіма під час негараздів;
    • Музей, в якому виставлені знахідки 5000 до н. е.;
    • Римські могили в давньому Каратли;
    • Церква VI століття в поселенні Андавал (Акташ);
    • Скельний монастир візантійських часів в Гюмюшлері зі знаменитими фресками;
    • Мінеральні і грязьові медичні ванни в Коджапинарі.

    Галерея[ред.ред. код]

    Примітки[ред.ред. код]

    Посилання[ред.ред. код]