Касьянов Георгій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Георгій Касьянов)
Перейти до: навігація, пошук
Касьянов Георгій Володимирович
Kasyanov-georgiy.jpg
Народився 20 квітня 1961(1961-04-20) (56 років)
Челябінськ, Російська РФСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Галузь наукових інтересів Історія України
Заклад Інститут історії України НАН України, Національна академія наук України і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Кульчицький Станіслав Владиславович

Георгій Володимирович Касьянов (нар. 20 квітня 1961, Челябінськ, РРФСР) — український історик, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України, професор кафедри історії Києво-Могилянської академії (2002–2011). Директор БФ «Інститут розвитку освіти». Президент Міжнародної асоціації гуманітаріїв.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О. Горького (1983), аспірантуру Інституту історії України (1983–1986) Працював вчителем в школі (1982–1983), потім в Інституті історії АН УРСР, зараз Інстутут історії України НАНУ (1986 — до сьогодні)

Доктор історичних наук (1993).

Стажувався в Гарварді та Кембриджі, Лондонському та Гельсінському університетах, Університеті Монаша (Мельбурн, Австралія), Університет Хоккайдо (Саппоро, Японія), Центрально-Європейському Університеті (Будапешт, Угорщина), Амстердамському університеті, Колегіумі Імре Кертеса універсиету Йєни,

Викладав у Гельсінкському університеті, Гарварді, Європейському гуманітарному університеті (Вільнюс), Берлінському Вільному університеті, Базельскому університеті.

Випускник програм ім. Фулбрайта і Кеннана.

Основні праці[ред.ред. код]

Співавтор низки колективних праць з історії України.

Цитати[ред.ред. код]

« Якщо говорити про історію як про науку, як про наукову дисципліну... Можна погодитися, що вона наближається до літератури. Хоча б тому що історія - це те, що написано. Історія - це не те, що було, а те, що написано про те, що було.[1]  »
« Мене не турбує «засилля лже- і псевдоісторіі в Україні», тому що професійна історіографія розвивається за своїми канонами, а всі ці псевдоісторіі - при всьому при тому, що вони популярні і впливають на умонастрої людей - не небезпечні. Вони виконують свою компенсаторну функцію. З приводу всяких «параісторій» я б особливо не турбувався. Що тут зробиш? Вони є вони, будуть.[1]  »

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]


В'ячеслав Липинський Це незавершена стаття про українського історика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.