Касьянов Георгій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Георгій Касьянов)
Перейти до: навігація, пошук
Касьянов Георгій Володимирович
Kasyanov-georgiy.jpg
Народився 20 квітня 1961(1961-04-20) (56 років)
Челябінськ, Російська РФСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Галузь наукових інтересів Історія України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Кульчицький Станіслав Владиславович

Георгій Володимирович Касьянов (нар. 20 квітня 1961, Челябінськ, РРФСР) — український історик, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України, професор кафедри історії Києво-Могилянської академії (2002–2011). Директор БФ «Інститут розвитку освіти». Президент Міжнародної асоціації гуманітаріїв.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О. Горького (1983), аспірантуру Інституту історії України (1983–1986) Працював вчителем в школі (1982–1983), потім в Інституті історії АН УРСР, зараз Інстутут історії України НАНУ (1986 — до сьогодні)

Доктор історичних наук (1993).

Стажувався в Гарварді та Кембриджі, Лондонському та Гельсінському університетах, Університеті Монаша (Мельбурн, Австралія), Університет Хоккайдо (Саппоро, Японія), Центрально-Європейському Університеті (Будапешт, Угорщина), Амстердамському університеті, Колегіумі Імре Кертеса універсиету Йєни,

Викладав у Гельсінкському університеті, Гарварді, Європейському гуманітарному університеті (Вільнюс). Зараз викладає у берлінському Вільному університеті.

Випускник програм ім. Фулбрайта і Кеннана.

Основні праці[ред.ред. код]

Співавтор низки колективних праць з історії України.

Цитати[ред.ред. код]

« Якщо говорити про історію як про науку, як про наукову дисципліну... Можна погодитися, що вона наближається до літератури. Хоча б тому що історія - це те, що написано. Історія - це не те, що було, а те, що написано про те, що було.[1]  »
« Мене не турбує «засилля лже- і псевдоісторіі в Україні», тому що професійна історіографія розвивається за своїми канонами, а всі ці псевдоісторіі - при всьому при тому, що вони популярні і впливають на умонастрої людей - не небезпечні. Вони виконують свою компенсаторну функцію. З приводу всяких «параісторій» я б особливо не турбувався. Що тут зробиш? Вони є вони, будуть.[1]  »

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]


В'ячеслав Липинський Це незавершена стаття про українського історика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.