Касьянов Георгій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Касьянов Георгій Володимирович
Kasyanov-georgiy.jpg
Народився 20 квітня 1961(1961-04-20) (57 років)
Челябінськ, Російська РФСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність історик
Сфера роботи Історія України
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Кульчицький Станіслав Владиславович
Вчене звання професор
Заклад Інститут історії України НАН України
Національна академія наук України
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Звання професор

Георгій Володимирович Касьянов (нар. 20 квітня 1961, Челябінськ, РРФСР) — український історик, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України, професор кафедри історії Києво-Могилянської академії (2002–2011). Директор БФ «Інститут розвитку освіти». Президент Міжнародної асоціації гуманітаріїв.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько - офіцер Радянської армії, мати - інженер. Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О. Горького (1983), аспірантуру Інституту історії України (1983–1986) Працював вчителем в школі (1982–1983), потім в Інституті історії АН УРСР, зараз Інстутут історії України НАНУ (1986 — до сьогодні)

Кандидат історичних наук (1986). Кандидатська дисертація: «Інженерно-технічні секції профспілок України в соціалістичному будівництві, 1926-1937 роки» [1].

Доктор історичних наук (1993). Докторська дисертація: «Інтелігенція Радянської України 1920-х – 1930-х років: Соціально-історичний аналіз»,[2]

Стажувався в Гарварді та Кембриджі, Лондонському та Гельсінському університетах, Університеті Монаша (Мельбурн, Австралія), Університет Хоккайдо (Саппоро, Японія), Центрально-Європейському Університеті (Будапешт, Угорщина), Амстердамському університеті, Колегіумі Імре Кертеса універсиету Йєни,

Викладав у Гельсінкському університеті, Гарварді, Європейському гуманітарному університеті (Вільнюс), Берлінському Вільному університеті, Базельскому університеті.

Випускник програм ім. Фулбрайта і Кеннана.

Основні праці[ред. | ред. код]

Співавтор низки колективних праць з історії України.

Цитати[ред. | ред. код]

« Якщо говорити про історію як про науку, як про наукову дисципліну… Можна погодитися, що вона наближається до літератури. Хоча б тому що історія — це те, що написано. Історія — це не те, що було, а те, що написано про те, що було.[4] »
« Мене не турбує «засилля лже- і псевдоісторії в Україні», тому що професійна історіографія розвивається за своїми канонами, а всі ці псевдоісторії — при всьому при тому, що вони популярні і впливають на умонастрої людей — не небезпечні. Вони виконують свою компенсаторну функцію. З приводу всяких «параісторій» я б особливо не турбувався. Що тут зробиш? Вони є вони, будуть.[4] »

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Касьянов, Георгий Владимирович. Инженерно-технические секции профсоюзов Украины в социалистическом строительстве, 1926-1937 годы : диссертация ... кандидата исторических наук : 07.00.02. - Киев, 1986. - 239 с.
  2. Інтелігенція Радянської України 1920-х – 1930-х років: Соціально-історичний аналіз
  3. Касьянов Г.В. Про діяльність науково-технічних секцій профспілок України (1935–1937 pp.) // Український історичний журнал. - 1985. - № 10. - С. 75–80.
  4. а б - Г.Касьянов. «Не я вибрав історію України, а вона вибрала мене». - Полит.ру, 18.02.2014,