Каденюк Леонід Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Костянтинович Каденюк
Leonid Kadenyuk.jpg
Напередодні польоту у космос
Дата народження 28 січня 1951(1951-01-28)
Місце народження с. Клішківці
Дата смерті 31 січня 2018(2018-01-31) (67 років)
Місце смерті м. Київ
Країна: Україна Україна
Alma mater: Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків
Спеціальність: астронавт, льотчик-інженер
Військове звання: генерал-майор
Місії: STS-87
Час у космосі: 15 діб 16 год. 35 хв. і 1 с.
Установа: Державне космічне агентство України, NASA
Нагороди:
Герой України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль НАСА «За космічний політ»
Іменна вогнепальна зброя
Поштова марка Пошти України «Л.Каденюк — перший космонавт України» (№ 813, 12.04.2007)

Леоні́д Костянти́нович Каденю́к (28 січня 1951, Клішківці, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР — 31 січня 2018[1], Київ, Україна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці, Хотинського району, Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів.

1967 року після закінчення середньої школи зі срібною медаллю вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків (ЧВВАУЛ).

Після закінчення у 1971 році ЧВВАУЛ і отримання диплома льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування і експлуатація літальних апаратів» працював льотчиком-інструктором ЧВВАУЛ.

У серпні 1976 року відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран».

У 1977 році закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Здобув диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач».

У 1977–1979 роках пройшов загальнокосмічну підготовку і здобув кваліфікацію космонавта-випробувача.

З 1977 до 1983 року — космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи «Буран».

19841988 роки — льотчик-випробувач Державного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.

1988–1996 роки — космонавт-випробувач, льотчик-випробувач багаторазової космічної системи «Буран».

1989 рік — закінчив Московський авіаційний інститут — літакобудівний факультет.

1988–1990 — пройшов інженерну та льотну підготовку за програмою «Буран» як його командир.

Брав участь у відпрацьовуванні глісади зниження за заходження на посадку космічного корабля «Буран» на літаках МіГ-31 та МіГ-25.

У період 1990–1992 років за повною програмою пройшов підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ».

Під час підготовки до космічних польотів і в процесі випробувальної роботи пройшов унікальні інженерну та льотну підготовку. Вивчив космічні кораблі «Союз», «Союз-ТМ», БТКК «Буран», Орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» та американський багаторазовий транспортний космічний корабель (БТКК) «Space Shuttle».

Брав участь у розробці та випробуванні авіаційно-космічних систем, у їх ескізному та макетному проєктуванні, а також у льотних випробуваннях систем.

Літав на більше ніж 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному — на винищувачах, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.

За час підготовки до космічних польотів пройшов підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямах: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідження природних ресурсів Землі з космосу, геологія, астрономія, геоботаніка.

1995 року відібраний до групи космонавтів Національного космічного агентства України.

Готуючись до польоту в космос, із квітня по жовтень 1996 року працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України[3].

Каденюк з іншими астронавтами місії «STS-87» у «Johnson Space Center», вересень 1997 року

Пройшов підготовку в NASA до космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 як спеціаліст з корисного навантаження.[4] Дублером Каденюка став Ярослав Пустовий.

У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. У кожного з космонавтів було своє завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю та мохом. Космонавти мали з'ясувати, як стан невагомості впливає на їх ріст та розвиток. Це був прорив для України, яка здобула право називатися космічною державою. «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», згадував космонавт. За свідченням дружини космонавта, після польоту до космосу змінився і сам Каденюк, бо до тої події він не був побожним, та вважав що людина одна у Всесвіті.

Під час польоту й пізніше, а саме — від жовтня 1997 по червень 2000 року та в грудні 2010 року — Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України[3].

З 1998 року — генерал-майор Збройних Сил України[5], заступник Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації і космонавтики[6].

Автор п'яти наукових праць[7].

Книга «Місія — Космос»[6], що вийшла 2009 року у видавництві «Пульсари», отримала перше місце на конкурсі «Книжка року 2009» в номінації «Обрії»[8] Книжку перевидано 2017 року видавництвом «Новий друк».

Цікаві факти з життя[ред. | ред. код]

Про підготовку до космічних польотів[ред. | ред. код]

Стрибок з парашутом розглядається як певний вид тренажера — засіб психологічної підготовки космонавтів. Леонід Каденюк розповідає «Відверто кажучи, палкої любові до стрибків у мене так і не виникло. Я робив їх тому, що це вимагалось»[9].

Про космічний корабель «Колумбія»[ред. | ред. код]

Докладніше: Колумбія (шатл)

Будівництво «Колумбії» розпочалося 1975 року.

  • За період свого існування «Колумбія» здійснила 28 польотів:
  • 1-й політ відбувся 12 квітня 1981 року;
  • 24-й політ відбувся за участі Леоніда Каденюка 19 листопада 1997 року;
  • 28-й політ був останнім — сталася катастрофа під час повернення на Землю, руйнування шатлу та загибель екіпажу — 1 лютого 2003 року.

Політ на «Колумбії»[ред. | ред. код]

Запуск космічного шатла відбувся 19 листопада 1997 року з космічного центру ім. Джона Кеннеді, що знаходиться у штаті Флорида. У лабораторному модулі «Spacelab» проводилися наукові експерименти у галузях астробіології, фізики та матеріалознавства, також було заплановано виходи космонавтів у відкритий космос.[10]

Під час польоту на БТКК «Колумбія» виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського наукового дослідження з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів — вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводневий метаболізм та ультраструктуру клітин паростків сої, на процес ураження паростків сої патогенним грибом фітофтори.

Крім цих експериментів у космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості».

Цікаво, що на 27 листопада — 9 добу польоту був запланований перший зв'язок з Україною. Вперше з космосу громадянин України вів діалог саме зі своєю державою[11].

Зі спогадів космонавта: «За 7 діб до старту з метою запобігти інфекційним захворюванням для нашого екіпажу було введено особливий режим — карантин. Він передбачає виключення можливості перебування астронавтів у громадських місцях та будь-яких сторонніх контактів. Нас ізолювали і від сімей. При цьому астронавти знаходяться не лише під пильним наглядом медиків, але й спостереженням психологів»[12].

Леонід Костянтинович згадує: «Кожну вільну хвилину я і мої колеги використовували для спостереження і фотографування Землі та космосу. Такі заняття були найулюбленішими, а я вважав їх ще одним величним і надзвичайно цікавим дослідом на борту „Колумбії“»[13].

День в Україні починається з Гімну. Тому Леонід Костянтинович замовив його для сигналу пробудження екіпажу, який транслювався із Центру управління польотом на борт «Колумбії». Кожен член екіпажу обирав мелодію за власним вподобанням. Таким чином Гімн нашої держави два рази пролунав у космосі над всією планетою[14].

Погляди[ред. | ред. код]

"Стан невагомості — це фізичний стан, який в умовах постійної дії сили земного тяжіння створити чи змоделювати в якомусь тренажері певний тривалий час практично неможливо. У літаючих літаках-лабораторіях він може бути створений протягом 25—30 секунд. В орбітальному польоті він постійний.

«Було враження, що йде боротьба двох сил: сили природи, яке представляло собою земне тяжіння і утримувало корабель і не давало відірватись, та сили людського розуму, представлену потужністю ракети», — цитати взято з інтерв'ю у книжці Ігоря Шарова.

Нагороди[ред. | ред. код]

Смерть[ред. | ред. код]

Раптово помер 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в районі Царського Села в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги.[19] За попередньою інформацією Леонід Костянтинович помер від серцевого нападу.[20]

Прощальна церемонія[ред. | ред. код]

Відбулася 2 лютого 2018 року в Києві у приміщенні Клубу Кабінету міністрів України.[21]

Поховання[ред. | ред. код]

Могила Леоніда Каденюка

Похований на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 42а).[22][23]

Офіційні співчуття[ред. | ред. код]

Офіційні співчуття висловили Президент України Петро Порошенко[24], Голова Верховної Ради України[25], Прем'єр-Міністр України[1], Рада національної безпеки і оборони України[26], Національна академія наук України[27], Чернівецька обласна державна адміністрація[28], Національний університет «Львівська політехніка»[29], Київський міський голова — Голова КМДА[30][31], Чернівецька міська Рада[32], Хотинська райдержадміністрація[33], Міський голова Львова[34][35], Клішковецька об'єднана територіальна громада (на території громади було оголошено триденний траур)[36].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Миколаєві є Вулиця Леоніда Каденюка.

У квітні 2018 року у селі Новомиколаївка Мелітопольського району Запорізької області вулиця Островського перейменована на честь Леоніда Каденюка[37].

11 квітня 2018 у селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області, на фасаді школи, у якій він навчався, відкрито меморіальну дошку[38].

19 червня 2018 Верховна Рада України прийняла постанову «Про увічнення пам'яті першого космонавта України, Героя України Леоніда Каденюка»[39].

20 червня 2018 на черговій сесії Чернівецької міської ради ухвалено рішення про перейменування міського клубу юних техніків «Кварц» на Чернівецький центр юних техніків та присвоєння йому імені Леоніда Костянтиновича Каденюка[40].

30 серпня 2019 у селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області на площі перед школою імені Каденюка, відкрили пам'ятник космонавту[41][42].

Відкриття монументу українському космонавту, Герою України Леоніду Каденюку. Монумент був відкритий на Байковому кладовищі 5 грудня — у 23-тю річницю повернення Леоніда Каденюка з космосу на Землю на шатлі «Колумбія».

26 листопада 2020 року Національний банк України випустив першу сувенірну неплатіжну банкноту з вертикальним дизайном «Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України»[43].

5 грудня на Байковому кладовищі президент України Володимир Зеленський взяв участь у відкритті пам'ятника Леоніду Каденюку.[44]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Помер космонавт Леонід Каденюк. BBC Україна. 31 січня, 2018 рік.
  2. Cайт Чернівецького Національного університету
  3. а б Пам’яті першого українського космонавта, Героя України Леоніда Костянтиновича Каденюка (uk-UA). Процитовано 2018-02-05. 
  4. Помер перший український космонавт Леонід Каденюк life.pravda.com.ua 31.01.2018
  5. Указ Президента України № 33/98 від 20 січня 1998 року «Про присвоєння Л. Каденюку військового звання»
  6. а б Завершена космічна місія Леоніда Каденюка. BBC Україна. 31 січня, 2018 рік.
  7. О. Н. Кубальський. Каденюк Леонід Костянтинович
  8. Лідери рейтингу «Книга року 2009». — 2010. — 12 лютого.
  9. Місія — Космос, 2017, с. 79–80.
  10. Rbc.ua. Леонід Каденюк: що відомо про космічну місію першого космонавта України (раритетні фото і відео). РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-02-01. 
  11. Місія — Космос, 2017, с. 244.
  12. Місія — Космос, 2017, с. 44.
  13. Місія — Космос, 2017, с. 372.
  14. Місія — Космос, 2017, с. 289.
  15. Указ Президента України № 1526/99 від 3 грудня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Герой України“»
  16. Указ Президента України № 450/2011 від 12 квітня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України»
  17. Указ Президента України № 26/98 від 19 січня 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За мужність“»
  18. Указ Президента України № 48/2001 від 25 січня 2001 року «Про нагородження відзнакою „Іменна вогнепальна зброя“»
  19. Помер космонавт Леонід Каденюк /Укрінформ, 31.01.2018/
  20. «Під час пробіжки, він…»: Стало відомо чому помер Леонід Каденюк. Архів оригіналу за 1 лютий 2018. Процитовано 31 січень 2018. 
  21. У Києві попрощалися з першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком /УТ-1, 02.02.2018/
  22. У Києві попрощалися з Леонідом Каденюком /ВВС-Україна, 02.02.2018/
  23. У Києві попрощалися з першим українським космонавтом Леонідом Каденюком /5 канал, 02.02.2018/
  24. Сторінка Петра Порошенка у Фейсбук, 31.01.2018
  25. Cайт Верховної Ради України, 31.01.2018
  26. Cайт РНБОУ, 31.01.2018
  27. Cайт Національної академії наук України, 01.02.2018
  28. Сайт Чернівецької ОДА, 31.01.2018
  29. Cайт НУ «Львівська політехніка», 31.01.2018
  30. Главком, 31.01.2018
  31. Сайт КМДА, 31.01.2018
  32. Cайт Чернівецької міськради
  33. Сайт Хотинської РДА[недоступне посилання з липня 2019]
  34. Cайт Львівської міської Ради, 31.01.2018
  35. Львів у журбі з приводу смерті Леоніда Каденюка. zik.ua (ua). Процитовано 2018-01-31. 
  36. Некролог на сайті Клішковецької ОТГ, 31.01.2018
  37. У Мелітопольському районі триває декомунізація // www.0619.com.ua. — 2018. — 6 квітня (рос.)
  38. Відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки першому космонавту України Леоніду Каденюку НКАУ
  39. Постанова Верховної Ради України від 19 червня 2018 року № 2466-VIII «Про увічнення пам'яті першого космонавта України, Героя України Леоніда Каденюка»
  40. Центр юних техніків носитиме ім'я Леоніда Каденюка Офіційний веб-портал Чернівецької міської ради
  41. На Буковині відкрили пам'ятник космонавту Каденюку
  42. Відбулося відкриття пам'ятника Герою України, космонавту-досліднику Леоніду Каденюку
  43. Нова сувенірна банкнота «Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України». Національний банк України (uk). Процитовано 2020-11-26. 
  44. У річницю повернення Леоніда Каденюка з космосу Президент взяв участь у відкритті пам'ятника першому космонавту незалежної України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2020-12-05. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Леонід Каденюк / І. Панасов. — Київ: Агенція «ІРІО», 2018. — 128 с. : іл. — (Видатні українці. Люди, які творили історію). — ISBN 617-7453-58-0.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Каденюк, Леонід. Місія — Космос. — К. : Новий друк, 2017. — ISBN 978-617-635-102-3.
Попередник: Герой Україникавалер Ордена «Золота Зірка»
№ 4
3 грудня 1999
Наступник:
Герасимов Іван Олександрович М'ялиця Анатолій Костянтинович