Герб Вінниці
| Великий герб Вінниці | |
|---|---|
 Великий герб Вінниці | |
| Версії | |
 Середній герб Вінниці | |
.svg) Малий герб Вінниці | |
.svg) герб міста з картушем УГТ | |
| Деталі | |
| Носій | Вінниця |
| Затверджений | 16 травня 1993 року |
| Корона | срібна міська |
| Щит | іспанський |
| Щитотримачі | Литовський воїн та Український козак |
Герб Ві́нниці — офіційний символ міста Вінниця, що затверджений 16 травня 1993 року рішенням № 28 сесії Вінницької міської ради, зі змінами від 26 вересня 2014 року.[1]
"На червоному полі срібний хрест, нижня частина якого розділена i переходить у два гачки, відвернені один вліво, другий вправо; під ним схрещені у косий хрест лезом назовні шаблі."
Щит обрамований декоративним картушем та увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.[2]
Хрест — давній знак, що дійшов до Українських земель у стилізованому вигляді. Має історичну традицію вживання на міських печатках близько 300 років.
Дві схрещені шаблі символізували в історичному гербі прикордонне розташування Вінниці, на жителів якої було покладено обов'язки охорони міста та краю.[3]
1640 року польський король Владислав IV своїм привілеєм надав Магдебурзьке право Вінниці за умови, що вінницькі міщани надалі ніколи більше не будуть приєднуватись до повстань та українських «бунтівників», оскільки міста Правобережної та Лівобережної України брали активну участь и народно-визвольній війні, що розпочалася 1648 року, проти шляхетської Польщі.
Після захоплення кожного українською міста, що володіло привілеєм на самоуправління, польський уряд засобом політичної репресії позбавляв його автономії й підпорядковував польсько-шляхетській адміністрації. Саме тому однією з умов Зборівської угоди була амнестія для київських, чернігівських, вінницьких та інших міщан, що брали активну участь у війні, яка зобов'язувала польський уряд підтвердити всім цим містам їх попередні права та вольності.
Магдебурзьке право ствердив 1650 року польський король Ян Казимір. Однак, ані текст привілею 1640 року, ні його текст 1650 року не дійшли до нас.[4]
Ймовірно, традиція зображення двох шабель та гачків на міській печатці переривається в середині – останній чверті XVIII ст.
Доказом цього слугують відтиски міської печатки Вінниці, що зберігаються у відділі Рукописів Народного музею в Кракові, на яких видно хрест і птаха. Зображення обрамлене гілками. Напис по колу зроблено польською мовою: «Pieczenc miasta Winnici. IKM». («Печатка міста Вінниці. ІКМ /Його Королівської милости/»). Майже тотожна подібність до герба «Jezierza» дозволяє висловити припущення, що на печатці Вінниці від 1777 року зображено саме цей герб.
Зміна зображення на печатці міста стала наслідком посилення процесу полонізації українського суспільства (земель), що припадає на кінець XVIII ст.[5]
_(1796).png)
Після приєднання Правобережжя до роської імперії від 1793 Вінниця стала центром Брацлавського намісництва. Герб Вінниці у Російській імперії був затверджений досить швидко — 22 січня 1796 року.
"У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній - герб даний в 1650 Королем Яном Казимиром, який зображує в червоному полі золоту уду на два жала в сторони розділену, а в корені містить хрест, під якою косим хрестом покладено два меча натурального вигляду".[6]
1859 року герольдмейстером Бернгардом фон Кене виготовлений новий проєкт герба повітового міста Вінниці. Його опис зберігся серед документів архіву Гербового відділення:
"В червоному полі срібний подвійний гачок з хрестом посередині, в нижній частині щита два навхрест складені золоті дугоподібні мечі. На вільному полі герб Подільської губернії. Щит увінчано срібною баштовою короною з трьома зубцями й обрамоване золотим колоссям», оповитим Олександрівською стрічкою."[7]
Проєкт герба так і не був затверджений.[8]
_v2.svg)
21 лютого 1969 року Вінницька міська Рада депутатів трудящих затвердила Герб міста Вінниці. Він, як і попередники, став своєрідною печаткою своєї доби. В ньому відбилась суперечливість тієї епохи. З одного боку затвердження герба місту визнано було як важливий акт, яким в радянський час відновлювалася стародавня традиція, з іншого — зазначалось, що стародавнє оформлення герба не відповідає характерові українського міста.
"Червоний щит з написом вгорі Вінниця. Стрічка Південного Бугу перерізає щит вздовж по діагоналі. У верхній частині герба справа зображено половину шестерні, другу половину якої доповнює колосся. Перша частина характеризує наше місто як промисловий центр, друга — відбиває сільськогосподарський напрямок розвитку нашого міста та добробут людей. У поєднанні ці компоненти символізують єдність робітничого класу і селянства»."
Поєднання червоного і блакитного кольорів, за описом, виходить з кольорів Державного прапора УРСР. У нижній частині зліва вписується зображення старовинної башти «Мурів». Автор – А. Працків.[9]
В серпні 1992 року виконком міської Ради з ініціативи громадськості створив комісію для вивчення питання «Про герб міста». До її складу увійшли історики, представники наукових та культурних установ міста, Спілки художників та Художнього фонду. За дорученням комісії вінницький художник Г. І. Мельник виконав проєкт герба міста. Його було подано на розгляд сесії міськради на початку 1993 року.
Проєкт Великого герба міста вінниці підтримують зліва український козак, справа - литовський воїн. Знизу герб доповнює вінок золотого колосся, оповитого блакитною стрічкою. Литовський воїн мас відображати епоху заснування міста литовськими князями — братами Коріатовичами. Український козак символізує козацьку звитягу полкового міста Вінницького полку. Золоте колосся відображає добробут та багатство краю. Блакитна стрічка — символ ріки Південний Буг, на якій розташоване місто. Поєднання цих кольорів відтворює кольорове сполучення української національної символіки.[10]
- ↑ ВГО "КРАЇНА"| ГЕРБ: ВІННИЦЯ 2. vgo-kraina.org (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Вінниця - сучасний герб. www.heraldry.com.ua. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Савчук Ю. К. "ГЕРБИ МІСТА ВІННИЦІ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ" - Вінницький краєзнавчий музей - Початок. museum.vn.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Савчук Ю. К. "ГЕРБИ МІСТА ВІННИЦІ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ" - Вінницький краєзнавчий музей - Початок. museum.vn.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Савчук Ю. К. "ГЕРБИ МІСТА ВІННИЦІ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ" - Вінницький краєзнавчий музей - Початок. museum.vn.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Савчук Ю. К. "ГЕРБИ МІСТА ВІННИЦІ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ" - Вінницький краєзнавчий музей - Початок. museum.vn.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Савчук Ю. К. "ГЕРБИ МІСТА ВІННИЦІ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ" - Вінницький краєзнавчий музей - Початок. museum.vn.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Вінниця - Проект Б.Кене. www.heraldry.com.ua. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Савчук Ю. К. "ГЕРБИ МІСТА ВІННИЦІ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ" - Вінницький краєзнавчий музей - Початок. museum.vn.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Савчук Ю. К. "ГЕРБИ МІСТА ВІННИЦІ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ" - Вінницький краєзнавчий музей - Початок. museum.vn.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 січня 2026.
- Савчук Ю. К. «Герби міста Вінниці: традиція та сучасність»
- Сайт Вінниці [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Геральдика Поділля
- Українська геральдика [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Про найдавніше зображення герба міста // Музей Вінниці
 |  | ||