Герб Ужгорода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Ужгорода
Coat of arms of Uzhgorod.png
Деталі
Носій Ужгород
Затверджений 14 червня 1990 року
Щит Німецький

Герб У́жгорода — офіційний герб міста Ужгород Закарпатської області, затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 14 червня 1990 року.

Опис герба[ред.ред. код]

Герб Ужгорода є німецьким щитом на синьому полі якого зображено, як із землі ростуть три золоті виноградні лози, що перетинають одна одну, з трьома листочками і двома гронами винограду на них.

Історія герба[ред.ред. код]

Герб Ужгорода зразка 1701 року

Кольорове зображення герба Ужгорода відоме з 1701 року. 12 грудня 1905 року Міністерство внутрішніх справ Угорщини у своєму листі переслало в Ужгород офіційний опис герба: «Щит в стилі бароко, синього кольору, на якому із зеленої землі росте виноградний кущ з трьома виноградними лозами, з яких крайні посередині щита перетинають одна одну і з них звисає по одному грону, а з кожної із трьох лоз звисає по одному зеленому листку». На будівлі міської лікарні в 1913 році був зображений герб, де лози і листя винограду були вилиті із золота. Саме така кольорова гама вважається «справжньою», тобто такою, яка відповідає первинному вигляду герба.

Герб Ужгорода за радянських часів

24 січня 1984 року було затверджено «радянський» герб Ужгорода. Поле щита стало червоним, було додано серп і молот. Кущ винограду з лозами, листям і плодами було збережено. Історичний герб Ужгорода: «на синьому полі три золоті виноградні лози з листям і плодами» було відновлено як офіційний герб Ужгорода 14 червня 1990 року Ужгородською міською радою.

Виноград на гербі Ужгорода[ред.ред. код]

Існують відомості, що виноград на Ужгородщині вирощували вже у ІІІ столітті. Перші кочові племена угрів, які прийшли в Дунайську улоговину із Сходу на початку Х століття, очевидно, завезли середньоазійські пізні столові сорти винограду. У 1254 році угорський король Бела IV запросив німецьких та італійських виноградарів та виноробів (вінцлерів) для заселення спустошеної місцевості. На початку XVI століття виноробство тут почало розвиватися інтенсивніше. Ужгородські вина йшли не тільки для забезпечення потреб населення і місцевих феодалів, але потрапляли й на королівський стіл. З першої половини XVI століття і до XVII століття виноробство на Ужгородщині розвивалося під впливом виноробних районів Причорномор'я. У період турецького протекторату під виноградники були освоєні майже всі південні схили вулканічних пагорбів Ужгородщини. Можливо, саме в цей час побудували перші винні підвали в Ужгороді. Однак, відповідно до феодального порядку, селянин міг пити вино, виготовлене із свого винограду, тільки у визначений паном період, який, як правило, обмежувався декількома тижнями Різдвяних та Пасхальних свят. Це значно гальмувало розвиток торгового обміну, негативно відображалося на рівні життя місцевого населення та сповільнювало зростання сільських населених пунктів.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]