Гледичія колюча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гледичія терниста
Gleditsia triacanthos01.JPEG
Гледичія терниста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Цезальпінієві (Caesalpinioideae)
Рід: Гледичія (Gleditsia)
Вид:
Гледичія терниста (G. triacanthos)
Біноміальна назва
Gleditsia triacanthos
L., 1753
Gleditsia triacanthos range map.jpg

Гледичія терниста[1], гледичія колюча[2] (Gleditsia triacanthos L.) — високе дерево родини бобових (Fabaceae). Батьківщиною є Північна Америка. Акліматизована в Україні.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Рослина до 40 м заввишки, з темно-бурою корою і розлогою ажурною кроною. На гілках міцні прості або розгалужені колючки (3–7, а інколи і 30 см завдовжки).

Листки (14–20 см завдовжки) чергові, парноперисті з 10–24 парами довгасто-яйцеподібних чи ланцетних листочків або листки двічі перисті з 8–16 парами листочків.

Квітки майже правильні, одностатеві, зібрані в китиці до 7 см завдовжки. Жіночі квітки з подвійною оцвітиною. Чашечка широкодзвоникувата, п'ятилопатева, пухнаста; віночок із трьох-п'яти зеленуватих, майже однорідних дрібних пелюсток, що дорівнюють або майже дорівнюють довжині чашечки. Пелюстки зовні запушені. Маточка одна, зав'язь верхня з коротким стовпчиком і великою колінчастою приймочкою. Чоловічі квітки звичайно з простою оцвітиною і складаються з широкодзвоникуватої п'ятилопатевої пухнастої чашечки, 6–10 вільних Тичинок.

Плід сплюснутий, трохи зігнутий біб (20–40 см завдовжки, 2,5–4 см завширшки). Плоди висячі, на довгій ніжці, майже не розкриваються, темно-коричневі, шкірясті. Насінини (близько 15 мм завдовжки) овальні, темно-коричневі, голі, блискучі.

Екологічна приуроченість[ред. | ред. код]

Росте у лісових культурах у вигляді чистих, рідше мішаних лісостанів. Світлолюбна, солевитривала, довговічна порода. Квітне у червні. Розводять по всій Україні, але переважно в лісостепових і степових районах.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Колючки на стовбурі

Медоносна, харчова, деревинна, кормова, лікарська, інсектицидна, фітомеліоративна декоративна рослина.

Гледичія колюча — гарний літній медонос, який у південних районах України дає продуктивний взяток. Характерною особливістю гледичії як медоносу є те, що вона виділяє нектар і в посушливу погоду. Бджоли охоче відвідують її квітки і за будь-якої погоди приносять у вулик багато нектару і пилку. Медопродуктивність 200 −250 кг з 1 га.

Деревина гледичії міцна, важка, з красивим малюнком, іде на різні вироби, цінна для підводних і підземних споруд, використовується на дрова.

Плоди її м'ясисті, солодкі, поїдаються худобою. Листки й плоди багаті на вітамін С, з її насіння виготовляють сурогат кави. Молоді листки містять алкалоїд тріакантин, що застосовується від астми. Листки гледичії виділяють фітонциди, які згубно діють на древесницю в'їдливу. Тому її часто вводять як домішку в ясеневі культури для захисту їх від цього шкідника.

Гледичія колюча — гарна фітомеліоративна рослина. Коренева система її поверхнева, дуже розгалужена, розростається вбік від стовбура до 10 м і більше, вона утворює кореневі паростки, до ґрунту невибаглива, витримує засолення ґрунту, тому її рекомендують висаджувати на еродованих ґрунтах, на крутосхилах і в полезахисних лісосмугах у Степу та Лісостепу як високорослу породу.

Вона добре переносить стрижку, придатна для створення непрохідних живоплотів, а також використовується в інших декоративних насадженнях.

Відомі такі декоративні форми: пірамідальна, плакуча, карликова тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]