Гней Маллій Максим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Маллій Максим
лат. Cn. Mallius Cn.f. Maximus
Народився 2 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер 2 століття до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Суспільний стан Homo novus[1]
Посада давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Батько невідомо
Мати невідомо

Гней Маллій Максим (лат. Gnaeus Mallius Maximus) — давньоримський політик і полководець, консул 105 до н. е., учасник битви при Араузіоні 6 жовтня 105 до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з homo novus. У 105 до н. е. його обрано консулом і незабаром отримав армію для боротьби проти кімврів і тевтонів в південній Галлії. Перебуваючий неподалік від Араузіона Квінт Сервілій Цепіон, який повинен був підкорятися Максиму як чинному консулу, відмовився виконувати його накази через невисоке походження останнього.

У результаті цього, дві римські армії не мали єдиного командування і навіть перебували у різних таборах на протилежних берегах Рони. Вождь кімврів Бойоріг використовував роз'єднаність римлян, і 6 жовтня розбив їх. Провину за поразку сенат поклав на Цепіона. Подальша доля Маллія Максима невідома.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3