Гай Порцій Катон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гай Порцій Катон (лат. Gaius Porcius Cato, д/н — після 109 р. до н.е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Порціїв Катонів. Син Марка Порція Катона Ліцініана, відомого правника, та Емілії Терції.

У 114 році до н.е. обирається консулом (разом з Манієм Ацилієм Бальбом). У 113 році до н.е. в якості проконсула отримав провінцію Македонію. На цій посаді Гай Порцій намагався приборкати фракійські племена скордісків. Проте зазнав від них поразки. У 110 році до н.е. в якості легата воював у Нумідії проти царя Югурти. Водночас у Римі був притягнутий до суду щодо зловживання під час перебування на посаді проконсула Македонії. У 109 році до н.е.109 році до н.е. за рішення суду Катон вимушений був сплатити значний штраф та відправитися у вигнання до міста Таракона у Ближній Іспанії. Тут за значні послуги місцевим жителям Порцій отримав громадянство цього міста. Ймовірно він тут й помер.

Джерела[ред.ред. код]

  • Cicero, Brutus 28; pro Balbo 11.
  • Gordon P. Kelly, A History of Exile in the Roman Republic (Cambridge University Press, 2006), p. 171.