Квінт Фабій Максим Ебурн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Квінт Фабій Максим Ебурн (162 — після 104 року до н.е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патриціанських родів Фабієв та Сервілієв. Син Квінта Фабія Максима Сервіліана, консула 142 року до н.е. У 132 році до н.е. в якості квестора служив на Сицилії під орудою консула Публія Рупілія під час повстання рабів. Внаслідок недбалості втратив фортецю Тавроменій, за що Квінту було вислано з острова. У 127 році до н.е. призначається монетарієм.

У 119 році до н.е. стає претором, займався розглядом справи Гая Папірія Карбона, якого Луцій Ліциній Красс звинуватив у здирництві та державній зраді. У 116 році до н.е. обирається консулом (разом з Гаєм Ліцинієм Гетою). В якості проконсульства Ебурну призначили Македонію. Тут він залишався до 114 року до н.е. Під час цього покарав призвідників порушень у м.Діми. У 113 році до н.е. очолював посольсво у м.Магнесія (Мала Азія), де розглядав суперечку поміж критськими містами Ітан та Єрапитна.

У 108 році до н.е. стає цензором (разом з Гаєм Ліцинієм Гетою). Під час своєї каденції наклав на свого сина — Квінта — покарання за аморальний спосіб життя, а після цього заслав того до села й зрештою стратив, скориставшись владою батька сімейства. Такий вчинок Ебурна визнали надмірно жорстоким, у 104 році до н.е. Квінта Фабія Максима Ебурна було притягнуто до суду Гнеєм Помпеєм Страбоном, за результатом якого Фабій був засуджений й відправлений у вигнання з Риму. Він поселився у м.Нуцерія, де й сконав.

Родина[ред.ред. код]

  • Рупілія, донька Публія Рупілія, консула 132 року до н.е.

Діти:

  • Квінт Фабій Максим.

Джерела[ред.ред. код]

  • Валерій Максим. II 7, 3; VI 1, 5
  • Friedrich Münzer: Fabius 111). Paulys Realenzyklopädie der klassischen Altertumswissenschaft, VI 2, Stuttgart 1907