Луцій Кассій Лонгін (консул 107 до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Кассій Лонгін
лат. Lucius Cassius Longinus
Народився 151 до н. е.
Помер 107 до н. е.
·загиблий у бою
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада претор, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Батько Луцій Кассій Лонгін Равілла
Діти Гай Кассій Лонгін і Луцій Кассій Лонгін

Луцій Кассій Лонгін (лат. Lucius Cassius Longinus) — консул 107 до н. е..

Біографія[ред. | ред. код]

Луцій Кассій Лонгін обирався консулом Римської республіки у 107 до н. е. разом з Гаєм Марієм.

Будучи претором в 111 до н. е., Луцій Кассій Лонгін був посланий в Нумідію, з метою змусити приїхати в Рим її царя Югурту та мав повноваження надати тому гарантії безпеки. Югурта не довіряв не тільки претору, але і всім запевненням римського народу в його безпеці, а тому захопити його вдалося лише через сім років за рахунок хитрості Сулли Щасливого. У часи консульства, спільно з Марієм Лонгін відправився до Південної Галії як головнокомандувач, щоб протидіяти вторгненню ворожих племен варварів і перш за все кімврів. Експедицію спіткав повний крах, і Лонгін загинув в битві поблизу від Бурдігали (сучасного Бордо), на території, що належала галльському племені аллоброгів, під час війни з представниками клану тігурінів на чолі із Дівиконом.

Родина[ред. | ред. код]

  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3