Марк Аврелій Скавр
| Марк Аврелій Скавр Marcus Aurelius Scaurus | ||
| ||
|---|---|---|
| 108 до н. е. | ||
| Народження: |
2 століття до н. е. Стародавній Рим | |
| Смерть: |
105 до н. е. невідомо | |
| Причина смерті: | спалення | |
| Країна: | Стародавній Рим | |
| Батько: | невідомо | |
| Мати: | невідомо | |
Марк Авре́лій Скавр (лат. Marcus Aurelius Scaurus) — римський державний діяч і воєначальник, консул-суффект Римської республіки в 108 році до н. е.
Біографія[ред. | ред. код]
У 108 році до н. е., після смерті консула Квінта Гортензія, Марка Аврелія Скавра обрали консулом-суффектом. Є думка, що на той момент Марку Аврелію належала одна з гладіаторських шкіл в Капуї
Під час Кімврської війни Марк Аврелій обіймав посаду старшого легата у консула Гнея Маллія Максима, і в 105 році до н. е. Скавр у складі експедиційного корпуса з двох армій під начальством проконсула Квінта Сервілія Цепіона [1] і консула Гнея Маллія Максима вирушив до Галлію, щоб перепинити Кімврів, тевтонів та інші варварські племена на шляху в Італію
Армія проконсула розташувалася на захід від річки Рони, захищаючи Нарбонську Галлію, а прохід до Італії з Галлії між морем і Альпами був перекритий армією Гнея Маллія, що розташувалася табором на східному березі Рони. Є думка, що полководці встали різними таборами через те, що Цепіон, бувши «новою людиною», був спровокований Маллієм і відмовився стати єдиним табором.
Вексілляція [2] Марка Скавра, що знаходилася в 30 милях на північ від консульського табору, була атакована авангардом германців під командуванням молодого вождя кімврів Бойоріга (лат. Boiorige). У бою Марка Аврелія скинули з коня і взяли в полон, а всі його люди загинули, однак, Бойоріг, що бачив, як хоробро поводився в бою легат, на племінній раді запропонував Скавру стати одним з їх воєначальників. У відповідь на цю пропозицію, Скавр порадив Бойорігу повернути назад, щоб не бути розтоптаними римськими легіонами. За цю зухвалість Скавра посадили в плетену клітку і живцем спалили на повільному вогні. Вважають, що легат тримався гідно як на римського легата, не кричав і не корчився.
Із зіткнення загону Скавра і варварів почалася битва при Араузіоні, що стала найбільшою поразкою римської армії від германців.
У культурі[ред. | ред. код]
Крім історичних робіт, обставини смерті Марка Аврелія Скавра використовувалися і в художній літературі (наприклад, в епізоді роману 1990 року «Перша людина в Римі» Коліна Маккалоу). А в історико-фентезійній серії романів «Відесський цикл» Гаррі Тертлдава, розпочатої письменником у 1987 році з роману «Зниклий легіон», загін Марка Аврелія Скавра не був знищений, а разом зі своїм командиром потрапив в альтернативний світ Відесської імперії, де римлянам довелося пристосовуватися до нових реалій.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Квінт Сервілій Цепіон був консулом в 106 році до н. е., в наступний же, 105 рік, консулами стали Гней Маллій Максим і Публій Рутілій Руф.
- ↑ Давньоримські історики Тіт Лівій та Граній Ліцініан називають загін Скавра армією чи військом. І хоча ранг Марка Аврелія дозволяв йому командувати легіоном, швидше за все під його керівництвом була саме вексілляція або великий розвідувальний загін.
Джерела[ред. | ред. код]
Тит Лівій, Ab Urbe condita, Книга 67. (лат.)
