Гончарівка (Монастириський район)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Гончарівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Тернопільська область | ||
| Район/міськрада | Монастириський район | ||
| Рада/громада | Гончарівська сільська рада | ||
| Код КОАТУУ | 6124282001 | ||
| Облікова картка | Гончарівка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1785 | ||
| Населення | 1 086 | ||
| Територія | 4.004 км² | ||
| Густота населення | 271.23 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 48332 | ||
| Телефонний код | +380 3555 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°05′16″ пн. ш. 25°06′42″ сх. д. / 49.08778° пн. ш. 25.11167° сх. д.Координати: 49°05′16″ пн. ш. 25°06′42″ сх. д. / 49.08778° пн. ш. 25.11167° сх. д. | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 48332, с. Гончарівка | ||
| Карта | |||
  Гончарівка | |||
 Гончарівка | |||
Гончарі́вка — село Монастириського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району. Розташоване неподалеку (бл. 2 км північніше) автодороги Н18.
Історія[ред. | ред. код]
У податковому реєстрі 1515 року в селі Вичолки (Vyczolky) документується 1/2 лану (близько 12 га) оброблюваної землі[1].
Перша згадка про село датована 1785 роком. До 1946 року село називалося Вичілки (Вичулки).
До села включена територія колишнього — Старої Гути,[2][3] в якому у 1939 році проживали 5 українців та 775 поляків.[4]
Видання про село[ред. | ред. код]
Книга І. Гулея «До Вичілок дороженька» (2000).
Відомі люди[ред. | ред. код]
- д-р Ярослав Розумний — професор, славіст, дійсний член НТШ, народився тут.[5]
Дерев'яна церква
Дзвіниця біля дерев'яної церкви
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Б. Мельничук, М. Ониськів. Лесів Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 352. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Huta 17.) H.-nowa i stara z Izabelą, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. (пол.) — S. 236. (пол.)
- ↑ Гута Стара // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 509.
- ↑ Б. Мельничук. Розумний Ярослав Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 190. — ISBN 978-966-528-279-2.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вичілки // калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 497.
- Євгенія Крочак-Шевчук. До Вичілок доріженька // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 498-500.
- П. Горожанський, В. Уніят. Гончарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 390-391. — ISBN 966-528-199-2.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
