Гончарівка (Чортківський район)

село Гончарівка
	Герб
	Церква Святого Архістратига МихаїлаЦерква Святого Архістратига Михаїла
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Монастириська міська територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA61060310060086052
Облікова картка	Гончарівка
Основні дані
Засноване	1785
Населення	1 086
Територія	4.004 км²
Густота населення	271.23 осіб/км²
Поштовий індекс	48332
Телефонний код	+380 3555
Географічні дані
Географічні координати	49°5′16″ пн. ш. 25°6′42″ сх. д. / 49.08778° пн. ш. 25.11167° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
	Гончарівка
	Гончарівка
Мапа
	Гончарівка у Вікісховищі

В індексі Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн є | розділ під назвою Wyczółki

Гончарі́вка — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області.

Географія

Розташоване на сході району, неподалеку (бл. 2 км північніше) автодороги Н18.

Герб

У лазуровому щиті на золотому пагорбі золотий глечик, обтяжений лазуровою хвилястою балкою і супроводжуваний праворуч золотим полум'яним мечем, а зліва - золотим колосом.^[1]

Історія

У податковому реєстрі 1515 року в селі Вичолки (Vyczolky) документується 1/2 лану (близько 12 га) оброблюваної землі^[2].

Перша згадка про село датована 1785 роком. До 1946 року село називалося Вичілки (Вичулки).

До села приєднана територія колишнього — Старої Гути^[3]^[4], в якому в 1939 році проживали 5 українців та 775 поляків^[5].

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло в склад Монастириської міської громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади^[6].

Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району^[7].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610671, розташована у приміщенні дитячого садка.

Результати

зареєстровано 733 виборці, явка 54,71%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,08%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,55%, за «Європейську Солідарність» — 14,04%.^[8] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 39,29%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 18,37%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 11,73%^[9].

Релігія

церква святого архістратига Михаїла (1958, дерев'яна; 1994, мурована, УГКЦ).

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1195 осіб, з яких 559 чоловіків та 636 жінок^[10].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1093 особи^[11].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[12]

Мова	Чисельність	Відсоток
українська	1084	99,82%
російська	1	0,09%
румунська	1	0,09%
Усього	1086	100%

Видання про село

Книга І. Гулея «До Вичілок дороженька» (2000).

Відомі люди

Народилися

Бойко Анатолій — український військовик, учасник російсько-української війни^[13].
Іван Бойко (нар. 1932) — гончар, майстер художньої кераміки, член НСМНМУ (1990)^[14].
Двуліт Олег Павлович — український військовик, учасник російсько-української війни^[15].
д-р Ярослав Розумний (1925—2013) — професор, славіст, дійсний член НТШ^[16];

Галерея

Церква Святого Архістратига Михаїла 1958р.
Церква Святого Архістратига Михаїла 1996 р.
Капличка
Статуя Божої Матері
Клуб
Сільська вулиця
Дерев'яна церква
Дзвіниця біля дерев'яної церкви

Примітки

↑ Герб села Гончарівка
↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
↑ Б. Мельничук, М. Ониськів. Лесів Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 352. — ISBN 966-528-199-2.
↑ Huta 17.) H.-nowa i stara z Izabelą, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 236. (пол.) — S. 236. (пол.)
↑ Гута Стара // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 509.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ На фронті загинув Герой з Монастирищини Анатолій Бойко - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 13 травня 2025.
↑ БОЙКО Іван Михайлович. Тернопільщина (укр.). 9 червня 2020. Процитовано 28 серпня 2023.
↑ У Монастириській громаді прощатимуться із захисником Олегом Двулітом - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 13 травня 2025.
↑ Мельничук, Б. Розумний Ярослав Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 190. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела

Вичілки // калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 497.
Євгенія Крочак-Шевчук. До Вичілок доріженька // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 498-500.
Мельничук Б., Уніят В., Федечко І. Гончарівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 37—38. — ISBN 978-966-457-246-7.
Горожанський П., Уніят В. Гончарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 390-391. — ISBN 966-528-199-2.
Гута Стара [Текст] : [територія с. Гути Старої включена до с. Гончарівка Монастир. р-ну] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 509.
Гончарівка (Вичілки) [Текст] : [про історію с. Гончарівка та боротьбу його жителів за незалежність] / П. Козубський, І. Гулей // Монастирищина у боротьбі за незалежність України. — Т. : Воля, 2010. — С. 173-196.
А вже весна, а вже красна. [Текст] : гаївки, веснянки, забави / зібрала, записала А.Ф.Лесів у с. Гончарівка Монастир. р-ну ; упоряд.: О.Остапкевич, Р.Ковальова // Вільне життя. — 2008. — 30 квіт. — С. 3.
Стало відомо про загибель воїна з Монастирищини, котрий загинув ще 31 грудня [Текст] // Голос народу. — 2024. — № 12 (20 берез.). — С. 2 : фот. — (Твої Герої, Україно!).
Гончар Іван Вдовин: "Хтось пече хліб, а я горщики!" [Текст] : [за матеріалами розм. з відомим в краї гончарем] / А. Брик // Свобода. — 2010. — С. 8.
На святочну відправу [Текст] : [освячення храму Архистратига Михаїла на Монастирищині] / Г. Вандзеляк // Свобода. — 2014. — № 100 (5 груд.). — С. 2.
"Стоїть хрест, поруч каплиця" [Текст] : [оновлення каплиці в Гончарівці, зведеної в 1936 р.] / В. Дискурський // Вільне життя плюс . — 2017. —№ 84 (27 жовт.). — С. 5.
Wyczółki, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 76. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Герб села Гончарівка

[2] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

[3] Б. Мельничук, М. Ониськів. Лесів Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 352. — ISBN 966-528-199-2.

[4] Huta 17.) H.-nowa i stara z Izabelą, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 236. (пол.) — S. 236. (пол.)

[5] Гута Стара // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 509.

[6] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-8] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-9] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[населення_1989-10] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-11] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-12] Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[13] На фронті загинув Герой з Монастирищини Анатолій Бойко - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 13 травня 2025.

[14] БОЙКО Іван Михайлович. Тернопільщина (укр.). 9 червня 2020. Процитовано 28 серпня 2023.

[15] У Монастириській громаді прощатимуться із захисником Олегом Двулітом - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 13 травня 2025.

[16] Мельничук, Б. Розумний Ярослав Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 190. — ISBN 978-966-528-279-2.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]